Нове для України – старе для світу: як талони на продукти прижилися за кордоном

Продуктові картки вже давно прижилися у різних країнах світу / Фото: Getty Images, Колаж: Сьогодні

У сучасних капіталістичних країнах продуктові картки є своєрідною допомогою незахищеним верствам населення, себто формою пільгової підтримки.

"Сьогодні" розповість вам, як подібна ініціатива, що просувають в Офісі президента, працює за кордоном, та разом з вами згадаємо, як "продуктові чеки" вже впроваджувалися на території України.

За словами радника президента України Олега Устенка, талони на їжу допоможуть підтримати найвразливіші верстви населення, а працюватиме ця система подібно програмі "єПідтримка". Проте остаточного варіанту, якої саме форми набудуть ці талони, ще немає: це можуть бути як додаткові виплати для компенсації зростання цін, так і запровадження food stamps у системі "Дія".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Привіт з минулого

Талонна система часів СРСР була дещо інша, ніж зараз хочуть впровадити в Україні. Введені картки на продукти були у формі "запрошень", викликано це було тодішнім дефіцитом продуктів. У середині 1980-х років їх ввели на вершкове масло, цукор, миючі засоби тощо.

Наприкінці 1980 року, коли інфляція призвела до товарного голоду, були введені картки на м'ясні продукти, цукор, крупи, олію та інше, згодом і на непродовольчі товари та більший спектр продуктів.

Суть талонної системи полягала в тому, що окрім грошей, надавали і картку, що ніби підверджує право на купівлю тих чи інших продуктів.

Досвід США

Щорічно на подібну програму США витрачає 80 млрд грн. Система SNAP (Supplemental Nutrition Assistance Program), за даними з Вікіпедії, постійною стала з 1964 року. Суть її полягає в тому, що людям з низьким прибутком видають талони, еквівалентні грошам. За них можна купити продукцію у місцевих фермерів.

На електронну картку учасникам програми щомісяця нараховують певну суму грошей, використовувати які на алкоголь, сигарети або товари для дому не можна, а переводити в готівку або витрачати в ресторанах швидкого харчування заборонено.

На місяць в середньому за талонами можна придбати продуктів приблизно на 188 доларів на одну особу.

Досвід Франції

Роботодавці у Франції роздають своїм працівникам соціальні картки, які ті можуть витратити на обід в їдальні або іншому закладі громадського харчування.

Отоварити такий талон можна практично будь-де. При цьому роботодавець звільняється від виплати соціального податку на дотації на харчування, а кошти, що звільнилися, може використовувати на свій розсуд.

Досвід Бельгії

У Бельгії пішли іншим шляхом: запровадили ековаучери, які покликані мотимувати людей придбати той чи інший вид товару. Видають їх теж роботодавці своїм працівникам, на що останній може придбати енергозберігальні лампочки, обладнання для економії споживання води, проїзні квитки на громадський транспорт, папір із вторинної сировини та інше.

Можна сказати що все з позначною "еко" та стосується збереження довкілля.

Як працюватиме в Україні

В Україні цю систему хочуть впровадити у формі пільг для населення.

Як бачимо, продукти харчування дорожчають з кожним днем. На це впливає чимало чинників, зокрема і вартість газу, електроенергії, дороговизна сировини тощо. Виробники намагаються компенсувати ці витрати, збільшуючи ціни на продукти харчування. Відповідно деякі верстви населення не в змозі задовільнити свої потреби.

На відміну від Бельгії, що ввела талони на екотовар, Україна хоче застосувати їх на соціально значущі продукти, що користуються найбільшим попитом населення та фактично є першою необхідністю:

• гречка;
• цукор;
• борошно пшеничне вищого сорту;
• макаронні вироби;
• молоко пастеризоване жирністю 2,5%;
• хліб житньо-пшеничний;
• батон з пшеничного борошна;
• яйця курячі;
• мʼясо птиці;
• вода мінеральна негазована;
• масло вершкове 75,3%;
• олія соняшникова.

Деякі продукти можуть зникнути з полиць АТБ

З полиць АТБ та деяких інших торгових мереж можуть зникнути соціальні продукти. До їх переліку входять: хліб, цукро, гречка, яйця, масло тощо. Про це повідомив Борис Марков, генеральний директор корпорації АТБ, у Facebook.

Він прокоментував дії Кабміну щодо державного регулювання цін і зазначив, що встановлення максимальної 10%-вої торгової надбавки на роздрібні ціни основних продуктів харчування українців (на період дії карантину) змусить торгові мережі ухвалити таке рішення.

Марков вважає, що уряд призначив відсоток націнки навмання і не порадився попередньо з представниками торгових мереж. А ця націнка в свою чергу не покриває витрати операторів ринку на логістику, сезонне списання та інші операційні послуги.

"А значить, цілком може призвести до припинення реалізації зазначених продуктів харчування до моменту налагодження всіх процесів і розуміння порядку їх ціноутворення", — сказав Марков.

Він також висловив припущення, що це має вигляд інструменту лобіювання. Адже подібна ініціатива ніяк не обговорювалася з учасниками ринку, з профільними об'єднаннями та асоціаціями.

Нагадаємо, за 2021 рік вміст гаманця кожного українця знецінився на 10%. Саме настільки, за підрахунками Держслужби статистики, зросли за рік ціни на всі продукти, товари та послуги. Економісти називають ці дані заниженими, особливо щодо подорожчання продуктів.

Раніше ми писали, як підприємці нахабно обдурюють покупців, не даючи їм можливості розрахуватися банківською карткою.