Як спрацювала Україна в 2020: як змінився курс гривні, зарплати, ціни

Коронавірус жорстко вдарив по економіці України: за даними Держслужби статистики, економіка країни в 2020 році серйозно просіла, гривня помітно девальвувала. Та водночас зарплати українців за рік відчутно зросли, а зростання цін загальмувалося майже втричі в порівнянні з 2019 роком.

Чим можна пояснити такі парадокси, і що чекає українську економіку в 2021 році, розібрався сайт "Сьогодні".

Наші експерти: президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко та член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Читайте також:

Що буде з зарплатами, цінами, курсом долара і безробіттям у першому кварталі 2021 року

Макроекономіка: про що говорять цифри

Статистичні дані показують падіння по всіх галузях, крім будівництва та роздрібної торгівлі. Причому як в грошовому вираженні, так і в тоннах, штуках, кубометрах тощо (див. інфографіку).

/ Фото: Сьогодні

Промисловість і агросектор

Головний двигун української економіки – промисловість практично зберегла свої позиції (-0,1%). Але це в грошах, а в штуках, тоннах і кубах маємо зниження у всіх галузях, крім хімпрому (+4,7%) і фармацевтичної сфери (+3%). Найбільше впали показники в машинобудуванні (-19,5%) і вугільній галузі (-13,8%), найменше – в харчопромі (-2%). В інших галузях зниження було не більше 10%, загалом в межах 4-6%.

Аграрії в 2020 році недобрали понад 7,5 млн т врожаю, що, природно, знизило показники галузі.

"Очевидно, що виною тут не коронавірус, а погані погодні умови: посуха", – каже Олег Пендзин.

Детальної статистики по галузі поки немає, та загалом агросектор недозаробив майже 12% в порівнянні з 2019 роком.

Транспорт: вантажі є, пасажирів немає

Пасажирський транспорт постраждав найбільше: пасажирообіг впав більш ніж удвічі – на 53,9%. Послугами транспорту скористалися 2,57 млрд пасажирів, на 40% менше, ніж в 2019 році. За словами експертів, це легко пояснити: через карантинні обмеження як всередині України, так і за її межами, люди стали відчутно менше подорожувати. Найбільше пасажирів втратила авіація – мінус 65% за кількістю людей і залізниця – мінус 56%. Найменше втратив автотранспорт: мінус 40% пасажирів.

Серед громадського транспорту найбільше постраждав метрополітен (в Києві, Харкові та Дніпрі), метро втратило 42,5% пасажирів не в останню чергу через двомісячний простій в березні-квітні минулого року. Але через віддалену роботу зменшилася приблизно на третину також кількість пасажирів у трамваях-тролейбусах.

Знизився і вантажообіг, але менше, всього на 14,3% за тонно-кілометрами і на 11,2% за кількістю перевезених вантажів. Тут мінімальні втрати якраз у "залізяки" – всього 2,4%, максимальні – у автотранспорту – 21,7%.

Будівництво: виручило "велике будівництво"

Дана галузь виявилася в плюсах на 4%. Але тільки завдяки приросту за інженерними спорудамами – їх (в грошах) стало більше на 14,3% в порівнянні з 2019 роком. Як пояснив нам Олег Пендзин, спрацював так званий ефект "Великого будівництва": будівництво нових і ремонт діючих доріг, мостів та інших інженерних споруд. А ось виробничих будівель і житлових будинків збудовано на 8,8% менше, ніж в 2019 році. За нежитловими будівлями – на 2,7% менше, за житловими – на 18,5%.

Експорт-імпорт і роздрібна торгівля

Експорт та імпорт в 2020 році теж знизилися, причому експорт впав менше імпорту: відповідно на 7,8% і на 12,5%. У грошах експортували товарів і послуг менше на 5 млрд доларів, імпортували менше на 8,4 млрд доларів. Причому, як і в попередні два роки, Україна має позитивне сальдо (торговий баланс) з торгівлі послугами, на відміну від торгівлі товарами. У 2020 році він склав майже 6 млрд доларів. Для порівняння: в 2019 році позитивне сальдо за послугами було 8,7 млрд доларів.

У підсумку за 2020 рік негативне зовнішньоторговельне сальдо (різниця між сумою експорту та імпорту) щодо товарів і послуг значно зменшилася, склавши всього 255 млн доларів. Для порівняння: в 2019 році від'ємне сальдо було на 14 разів більше – майже 3,7 млрд доларів.

"Україні вдалося в минулому році добре заробити за рахунок зростання цін на продовольство в світі, а також на те, що наш головний експорт – це зерно, соняшникова олія та інші продукти харчування – не тільки подорожчав, але й виріс, – аналізує Олександр Охрименко. – А ось імпорт впав насамперед завдяки скороченню попиту на високотехнологічну продукцію: автомобілі, смартфони, побутову техніку тощо. В умовах коронакризи українці почали менше витрачати гроші на новинки".

Олег Пендзин додав, що скорочення на порядок зовнішньоторговельного сальдо позитивно вплинуло на економіку України.

Експерти також роз'яснили, чому в минулому році в інших країнах Європи роздрібна торгівля в умовах кризи впала, а в Україні зросла.

"Головна причина феномена – валюта трудових мігрантів, яка надходила і надходить на внутрішній ринок України, – каже Олег Пендзин. – Їхні заробітки не тільки сприяють зміцненню курсу гривні (більше пропозиція валюти – нижче її курс), а й активізують роздрібну торгівлю. Це також добре для економіки".

Зарплати і борги

За даними Держстатистики, в Україні стала більшою як номінальна, так і реальна (з урахуванням інфляції) зарплата. Номінальна зросла майже на 1000 грн, реальна – приблизно на 600 грн. Але експерти нагадали: Держстат не тільки не враховує тіньові заробітки (що природно), а й "не бачить" самозайнятих підприємців і структури, в яких працює менше 10 працівників.

"Тому точно можна сказати, що зарплати зросли в держсекторі, адже зросла мінімальна зарплата, і у фахівців гостродефіцитних професій – це інженери, робітники-верстатники, будівельники-універсали, водії фур. Також, за статистикою, зарплати зросли на 40% у медиків завдяки надбавкам за боротьбу з коронавірусом. А ось в секторі громадського харчування та готельного бізнесу заробітки через карантин і локдаун впали нижче рівня 2019 року приблизно на 10%", – зазначив Олександр Охріменко.

Олег Пендзин звернув увагу на зростання в 2020 році безробіття і боргів із зарплат. Тобто, людині могли нарахувати зарплату, але не видати її і при цьому звільнити з роботи. Тому говорити про повсюдне підвищення рівня життя українців не випадає, незважаючи на статистичне зростання середніх зарплат по країні.

Прогнози на 2021 рік

Обидва експерти впевнені: за підсумками 2021 року макроекономічні показники будуть зовсім іншими, ніж за підсумками 2020 року.

"Мінуси стануть плюсами, а плюси мінусами – йдеться про інфляцію і безробіття, – прогнозує Олег Пендзин. – Крім промисловості, де не варто очікувати зростання показників, скоріше навпаки, і сільського господарства – на початку року важко дати прогноз, яким будуть урожай і ціни на сільгосппродукцію, – В інших сферах буде зростання, але через значне падіння показників у 2020 році . Тобто, рівня 2019 року досягти навряд чи вдасться".

За оцінками Олександра Охріменка, продовжиться зростання в будівництві (знову ефект "Великого будівництва"), в роздрібній торгівлі – тут Охріменко чекає +10% за рік.

"Безробіття стане меншою, заробітки – більшими, насамперед завдяки підвищенню мінзарплати, – упевнений Олександр Охріменко. – Але інфляція також прискориться в рази, може дійти до 10% за рік".

Курс долара, за оцінками обох експертів, не очікується поточного року вище 29 грн/долар.

Висновки

У 2021 році Україна має загалом подолати економічні наслідки коронавірусу, але середній українець навряд чи стане жити краще. Хоча б тому, що ціни значно зростуть для всіх, в ось зарплати – далеко не у кожного.

Кабмін обіцяє, що в 2021 році зарплати українців виростуть на 21%, а прем'єр Денис Шмигаль – що в 2030 році заробітки у нас будуть такими, як у Польщі та Словаччині. Детальніше дивіться в сюжеті.