Не виконав – не отримав: що таке заповіт із умовою і як він може позбавити спадщини

/ Фото: Getty Images, Колаж: Сьогодні

Чи може таке бути, що особа, зазначена у заповіті, не змогла отримати спадкове майно, навіть якщо із документом все гаразд? Відповідь юридичного експерта – так, це можливо, якщо заповіт складено з умовою, яку спадкоємець не виконав.

"Сьогодні" поговорили з юридичним радником – адвокатом Адвокатського об’єднання "Лекс плюс" Баландіним Костянтином і готові розповісти – що таке заповіт з умовою.

Що таке заповіт з умовою?

Отже, у частині 1 статті 1242 Цивільного кодексу України встановлено, що заповідач може обумовити виникнення права на спадкування у особи, яка призначена у заповіті, наявністю певної умови, як пов'язаної, так і не пов'язаної з її поведінкою.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Наприклад, наявність інших спадкоємців, проживання у певному місці, народження дитини, здобуття освіти тощо.

Видатний німецький поет Генріх Гейне передав за заповітом весь свій спадок своїй дружині Євгенії, яка, між іншим, була грубою неосвіченою жінкою.

Але заповіт Гейне містив одну умову – спадщину Євгенія отримає лише у разі, якщо вийде заміж після його смерті.

"Тоді у світі буде хоч одна людина, яка щиро журитиметься з приводу моєї смерті", – пояснив він свої дивацтва.

Отже, заповіт з умовою означає, що особа, вказана у заповіті як спадкоємець, набуває права на спадщину у разі досягнення певного результату (умови), передбаченого заповітом.

"На відміну від історії з Гейне українське законодавство передбачає, що умова заповіту має бути виконана на момент відкриття спадщини (смерті спадкодавця), а не після цієї події. Якщо на момент смерті умова заповіту не існує – право на спадщину не виникає", – каже адвокат.

Якою може бути умова?

Положення Цивільного кодексу України не встановлює чітких вимог щодо умови заповіту, яка може бутим як пов'язаною, так і не пов'язаною з поведінкою потенційного спадкоємця.

У законі вказано лише приблизні приклади того, якою може бути умова:

• наявність інших спадкоємців;
• проживання у певному місці;
• народження дитини;
• здобуття освіти, тощо.

Законом передбачено, що умова, яка суперечить закону або моральним засадам суспільства, є нікчемною.

Якщо з невідповідністю закону все більш-менш зрозуміло, то моральні засади суспільства є оціночною категорією. Кожна особа має власні критерії оцінки моральності, які можуть не співпадати з вашими.

"З метою уникнення проблем у спадкоємців у майбутньому радимо бути стриманими у фантазіях та уникати встановленню заповідальної умови, яка потребуватиме оцінці на її відповідність моральним засадам суспільства", – радить Костянтин Баландін.

З огляду на судову практику можна сказати, що при розгляді судами спорів щодо спадкування за заповітом з умовою суд оцінює спадкову умову, крім законності та відповідності моральним засадам суспільства, також за критеріями чіткості та здійсненності.

Критерії чіткості

Критерії чіткого визначення умови заповіту передбачає, що умова має бути чітко визначена.

Тобто з тексту умови заповіту має бути зрозуміло, з якою подією, станом, явищем, поведінкою пов’язане виникнення у спадкоємця права на спадщину.

Якщо умова заповіту описана в тесті розпливчасто, не конкретно, то після відкриття спадщини (смерті заповідача) між спадкоємцями можуть виникнути спори щодо спадкового майна.

"Втім, якщо умова заповіту є формою вашого сарказму і спрямована на те, щоб ваші спадкоємці успадкували не майно, а чвари і судові спори, будьте певні, юристи оцінять ваш гумор і добре на ньому зароблять", – каже експерт.

Разом із тим, формою розв’язання проблеми нечіткої умови заповіту може бути тлумачення тексту заповіту судом.

Умова заповіту оцінюється судом щодо її здійсненності, тобто реальної можливості її виконання, досягнення, настання. Умова заповіту, яка не може бути виконана вважається такою, що не встановлена в заповіті.

Проте, реальність досягнення умови заповіту так само як і відповідність моральним засадам суспільства є оціночною категорією. На визначення ступеню здійсненності умови заповіту впливають багато як об’єктивних так і суб’єктивних чинників, частину з яких навіть не можна передбачити, тож такого роду умов заповіту слід уникати.

Особа, призначена у заповіті, не має права вимагати визнання умови недійсною, якщо вона не знала про неї, або якщо настання умови від неї не залежало.

Цивільний кодекс забороняє нотаріусу, іншій посадовій чи службовій особі, яка посвідчує заповіт, свідкам, а також фізичній особі, яка підписує заповіт замість заповідача, до відкриття спадщини розголошувати відомості щодо факту складення заповіту, його змісту, скасування або зміни.

Таким чином, про умову заповіту до моменту смерті заповідача потенційний спадкоємець може дізнатися лише від самого спадкодавця.

Тому, виконання умови заповіту в значній мірі залежить від того, чи повідомить спадкодавець про цю умову особу, яка призначена як спадкоємець у заповіті під умовою.

Законодавство не обмежує заповідача у визначенні умови заповіту, вона може бути дією, подією, явищем, станом, які можуть бути пов’язаними зі спадкоємцем або його поведінкою, так і не пов’язаними з ним.

"Якщо такі умови як отримання освіти, народження дитини, одруження можна підтвердити дипломом, свідоцтвом про народження та свідоцтвом про шлюб відповідно, то з підтвердженням, до прикладу, позбавлення спадкоємця від алко- або наркозалежності можуть бути складності", – наводить приклади експерт.

Подібного роду умови як правило підтверджуються рішенням суду про встановлення юридичного факту. Звертаючись до суду про таке рішення будьте уважні, суд має встановити наявність юридичного факту саме на момент відкриття спадщини і ні в якому разі не пізніше.

"Сьогодні" раніше писали, що буде, якщо вчасно не оформити спадщину, і розповідали, як не отримати у спадок чужі борги.