Влада "закручує гайки": який бізнес в Україні найбільше постраждає

Бізнес виходить на акції протесту / Фото: уніан, Колаж: Сьогодні

Останніми тижнями українську економіку відчутно штормило – на тлі втечі іноземних інвесторів з країни, зростання цін та курсових коливань ми спостерігали протести малого бізнесу проти посилення фіскальної політики держави.

Мітинги представників малого бізнесу минулого тижня завершилися жорстким розгоном поліції, незважаючи на це, підприємці у вівторок знову зібралися під будівлею парламенту. Крім них, на посилення тиску з боку податківців дедалі частіше скаржаться також представники великого бізнесу.

Як наслідок, оцінки інвестиційного клімату в Україні погіршуються і це жодним чином не сприяє залученню інвестицій, а на тлі майбутнього відтоку капіталів з ринків, що розвиваються, це може сильно вдарити по економіці України та добробуту кожного українця.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Мінус п'ять мільярдів доларів

Січневе військове загострення з боку РФ дорого коштувало українській економіці. Як заявив президент Володимир Зеленський на зустрічі з іноземними журналістами, українська економіка через паніку та відплив західних капіталів втратила кілька мільярдів доларів.

"У нас було близько 6,5 млрд доларів інвестицій у 2021 році, – заявив Володимир Зеленський. – Та після початку нагнітання негативного фону близько 12,5 млрд вивели з України. Для стабілізації нашої економіки ми витратимо приблизно 4-5 млрд доларів".

Виходить, що лише на негативних новинах Україна отримала відтік капіталу вдвічі вищий, ніж залучила минулого року за офіційною статистикою. Саме цей процес і був основною причиною зростання курсу долара наприкінці січня. Хоча свій внесок у втечу капіталів в країні вносять також умови ведення бізнесу що погіршуються.

Так, згідно з останнім дослідженням Європейської бізнес-асоціації (ЄБУ), рівень оцінки привабливості інвестклімату в другому півріччі 2021 року знизився з 2,84 до 2,73 балів. Цей показник вважається нейтральним, якщо оцінка становить мінімум 3.

"Серед опитаних 58% представників бізнесу оцінюють інвестклімат як несприятливий, – повідомили в ЄБУ. – Водночас за останні пів року кількість тих, хто вважає його сприятливим, скоротилася з 13% до 7%".

На думку опитаних ТОП-менеджерів, крім очевидного усунення геополітичних загроз, на які важко вплинути, погіршення інвестиційного клімату відзначається через погіршення функцій держави – зволікання з запровадженням судової реформи, слабкої боротьби з корупцією, контрабандою, тіньовою економікою та тіньовою зайнятістю, відсутністю прозорих умов для роботи бізнесу та реальних кроків щодо спрощення оподаткування, а також зменшення бюрократії.

Загрози для економіки

Чим же незадоволені підприємці? Якщо подивитися на акції протесту малого бізнесу, то більшість з них виступає не так проти встановлення касових апаратів, як проти збільшення повноважень податківців.

"Проблема полягає не в самому касовому апараті, а в тому, що він стає додатковим навантаженням на підприємців, – каже виконавчий директор Української асоціації прямих продажів Надія Бедричук. – До того ж, держава має можливість прийти їх перевірити".

Водночас представники бізнесу скаржаться на вибірковий підхід чиновників під час роботи з різними компаніями.

"В Україні ще у 2017 році була фіскалізована торгівля складною побутовою технікою, – продовжує Бедричук. – І водночас на Хрещатику є магазини компаній, які є лідерами продажів, що працюють за "сірими" схемами. Ці схеми чудово відомі податківцям, але їх ніхто" не закриває".

Проблеми виникають не лише у малюків – легальний великий бізнес теж скаржиться на збільшення тиску з боку податківців та інших контролюючих органів. Так, наприклад, кількість позапланових перевірок підприємців за останні чотири роки зросла втричі – з 44 тисяч у 2018 році до 132 тисяч у 2021 році.

За цей час податкова виставляла великі штрафи таким відомим компаніям, як "Сільпо", "АТБ", "Нова Пошта", "Сінево", "Інтерпайп" та "Арселор Мітал". Причому майже всі ці претензії з часом успішно заперечуються в судах як безпідставні, що зовсім не додає привабливості інвестклімату України, а в очах інвесторів говорить лише про упередженість чиновників.

У великого бізнесу більше можливості захиститися в межах протистояння зі зростаючими апетитами держави, та якщо в цій боротьбі переможуть представники влади, то питання, хто візьме гору в наступному раунді, коли візьмуться за малий та середній бізнес, можна вважати риторичним. Тому експерти кажуть, що підприємці мають обстоювати свої спільні інтереси разом.

"Зараз у нашій податковій системі домінують так звані податкові міліціонери, які вважають увесь бізнес без винятку ухилянтами та вимагають для підприємців жорстких заходів та покарань", – пояснює економічний експерт Данило Монін.

З іншого боку, є лобісти, які під свої вузькі інтереси намагаються провести податкові пільги виключно під себе. За такого підходу нікого не цікавить економічне зростання країни та покращення бізнес-клімату для всіх підприємців, каже експерт.

Данило Монін вважає, що єдиним критерієм ефективності роботи податківця є показник, скільки він нарахував штрафів та зібрав податків. У чиновників працює логіка – що більше збираєш тут і зараз, то краще. На жаль, ніхто у владі не думає про майбутнє економічне зростання, яке просто неможливе за такого підходу.

Головною загрозою для української економіки найближчим часом називають підвищення ставок ФРС США, що призведе до відтоку капіталів з ринків, що розвиваються. А в сукупності з інвесткліматом країни, що погіршується, це може негативно позначитися на всіх аспектах економіки – від курсу долара до зниження темпів зростання економіки і, як наслідок, реальних доходів населення. Тобто це може стати проблемою кожного українця.

Також ми раніше пояснювали, чому 2022 рік для України може виявитися складнішим за минулий і як ситуація на світових ринках може повернутися проти вітчизняної економіки. Все про податки та про те, куди йдуть наші гроші – читайте у нашій спецтемі.