"Віз попереду коня": чи спрацює в Україні "пластиковий" досвід Європи

З березня деякі пластикові пакети будуть під забороною / Фото: Getty Images, Колаж: Сьогодні

Поки країни ЄС суттєво обмежують всі різновиди пластику — від пакетів до харчової упаковки й одноразового посуду — Україна діє фрагментарно.

Таку думку в коментарі "Сьогодні" висловив президент ГО "Українська організація захисту споживачів послуг" Олег Тітамир.

За його словами, Закон "Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України" не регулює розповсюдження інших (окрім пакетів) одноразових виробів із пластику в торгових точках. Це і упаковки для готової їжі, фруктів, овочів, і стаканчики, і трубочки, і упаковки з цупкого пластику тощо.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"При цьому загальний масив цих потенційних відходів, що потім опиняється на сміттєвих полігонах аж ніяк не менший, ніж із використаних пластикових пакетів. То який тоді сенс в забороні поширення лише одного пластикового різновиду – пакетів, які точно не займають наріжну частку в загальних масивах пластикових відходів", — запевняє експерт.

Як у країнах ЄС?

У країнах ЄС аналогічні закони передбачають суттєве обмеження обігу всіх різновидів пластикових виробів – від пакетів до харчової упаковки й одноразового посуду. Тож вони і можуть похизуватися відповідними результатами.

Так, за повідомленням в.о. міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця:

• у Туреччині, лише за перший рік заборони пластикових пакетів їх використання зменшилось на 75%. Це дозволило заощадити 150 тисяч тонн пластику;
• в Ірландії після введення податку лише за перший рік попит на пластикові пакети знизився на 90%;
• Швеція теж ввела податок на пластикові пакети. Як результат, на 65% зменшився обсяг продажу пластикових пакетів з ручками. Люди почали приходити до магазинів зі своїм пакованням.

Проте Олег Тітамир каже, що у згаданих країнах заборона пластику була фінальним заходом в ланцюжку комплексних програм зі створення профільного законодавства з детальними алгоритмами щодо поводження з різними класами відходів, впровадження економічної відповідальності на всіх щаблях виробництва і використання пластикових виробів як великим, так і малим та середнім бізнесом.

"На стартових етапах було саме створення розгалуженої інфраструктури переробки пластикового сміття – від потужних заводів до розгалужених мереж ліній з переробки пластику на рівні муніципалітетів, впровадження алгоритмів повторного використання пластику в різних галузях промисловості. Саме тому цим країнам і вдалося суттєво скоротити обсяг пластику в торгових та інших мережах", — каже експерт.

Підтримка з боку держави

Вкрай важливою є і система державної підтримки підприємств, які виробляють екологічні альтернативи пластиковим пакетам та іншим виробам з цієї сировини.

За словами експерта, в Україні працює всього три підприємства-виробники, які продукують біорозкладні пакети з кукурудзяного та картопляного крохмалю, причому сировину (гранули) завозять із ЄС.

"Навряд чи вони можуть забезпечити екологічними пакетами всі структури роздрібної торгівлі, навіть якби працювали в режимі 24/7. До того ж влада так і не впровадила жодних мотиваційних "пакетів" для створення й динамічного розвитку таких підприємств", — говорить Тітамир.

Натомість у вищезгаданих країнах державна підтримка компаній, що займаються переробкою пластикових відходів, доволі розвинута. За кордоном повторно перероблений пластик є цінним сировинним ресурсом, який успішно використовується в усіх галузях.

Україні може не вистачити ні сил, ні кадрів

Для того, щоб будь-який закон працював, потрібно налагодити ефективний контроль за його дотриманням. На думку нашого експерта, Держпродспоживслужбі може не вистачити інституційної спроможності, фінансових й кадрових ресурсів для того, щоб здійснювати адекватний контроль ще й за обігом пластикових пакетів.

"Мій грудневий прогноз у цьому контексті підтвердився: регіональні представники нашої Асоціації повідомляють, що деякі супермаркети взагалі ігнорують профільний закон і поширюють пакети безкоштовно. Вочевидь, загроза штрафів, які в масштабах великих рітейлових мереж виглядають "копійчаними" не дуже мотивує їх виконувати профільний закон", — переконаний Олег Тітамир.

Кінець "пластиковій" епосі

Відповідно до Закону № 1489-IX "Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України", з 9 березня 2022 року в об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг не можна буде розповсюджувати:

• надтонкі пластикові пакети із товщиною стінки менше 15 мікрометрів (окрім первинної упаковки для м’яса, риби, сипучих);
• тонкі пластикові пакети із стінками товщиною від 15 до 50 мікрометрів;
• оксорозкладні пластикові пакети.

Це буде другий етап "пластикових" обмежень. Перший, нагадаємо, розпочався ще 10 грудня, коли мова йшла виключно про заборону безоплатного розповсюдження пластикових пакетів.

Раніше ми розповідали, скільки українці витрачають грошей на продукти, а також писали, чому українські виробники на межі закриття, а супермаркети по вуха в боргах перед ними.