Приватизація і війна: як інвесторам в Україні не втратити всі гроші

Головне завдання наразі — допомога українським підприємцям знайти безпечне місце для роботи / Фото: Колаж: Сьогодні

104 дні тримають оборону ЗСУ. В тилу теж кипить робота. Бізнес активно шукає безпечне місце аби продовжувати працювати в нових реаліях, залучати інвестиції, створювати робочі місця та платити податки. Одним з модераторів цієї справи нині є Фонд державного майна.

Якщо в мирний час він тримав курс на залучення інвесторів до України через приватизацію держвласності, то зараз відомство змінило вектор. На порядку денному допомога українським підприємцям знайти безпечне місце для роботи.

Про втрати та здобутки під час війни журналіст "Сьогодні" Олександр Морщавка розпитав у в.о. голови Фонду державного майна Ольги Батової.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Скільки доходів від приватизації цього року завадила отримати в бюджет війна?

План на 2022 рік був 8 млрд грн від приватизації. Якби не почалася війна, його точно можна було виконати і було зрозуміло як. Фактично у цьому році до бюджету надійшло близько 300 млн грн від приватизації.

На жаль, деякі цікаві об’єкти, що мали бути продані на аукціонах в кінці лютого та в березні, зараз знаходяться на тимчасово окупованій території, частково зруйновані або пошкоджені. Це і об’єкт у Маріуполі зі стартовою ціною близько 250 млн грн, і об’єкт у Харківській області також з аналогічною стартовою ціно. Наразі рано підбивати підсумки приватизаційних процесів на цей рік.

Є стриманий оптимізм, оскільки на розгляд парламенту буде поданий законопроєкт, який дозволить робити малу приватизацію, наприклад, на заході України з мінімізацією ризиків, швидше та ефективніше. Ми бачимо реальний попит бізнесу на деякі об’єкти держмайна. Особливо в контексті релокації підприємств на безпечну територію. Переміщені компанії потребують нових площ для розташування своїх потужностей. Причому вони готові робити довгострокові інвестиції, але хочуть мати гарантії, що не втратять актив. Тому для них більш прийнятним варіантом є приватизація, а не оренда.

Тож про втрати доходів сьогодні говорити зарано. До того ж приватизація потрібна не лише для отримання державою коштів, а для створення стимулів активізації бізнесу. Ми ведемо з ворогом війну на виснаження і переможемо, якщо створимо міцну дієздатну економіку.

Які знакові об'єкти через війну втратили інвесторів, з яких країн?

Йдеться не про втрату інвесторів, а про відсутність аукціонів зараз. Тимчасово. Наприклад, ОГХК та Центренерго. Вони й далі знаходяться в шорт-листі інвесторів та залишаються цікавими об’єктами для інвестицій. На наших очах змінюється структура та конфігурація світової економіки, ми бачимо підвищену цікавість до України й до процесів, які тут відбуваються.

Все це дає підстави сподіватися, що після завершення війни в нашу країну будуть інвестувати ті компанії, які раніше не розглядали такої можливості. До того ж потужні іноземні інвестиції стануть додатковою гарантією нашої безпеки. Оскільки великі міжнародні компанії, вклавши сюди кошти, задіють усі свої ресурси, аби убезпечити свої інвестиції.

Скільки зараз компаній, які входять в управління Фондом, працюють в умовах воєнного стану?

Щодня моніторимо діяльність підприємств в управлінні Фонду. Деякі з них знаходяться поряд з "гарячими" точками, деякі – у відносній безпеці, деякі, на жаль, – на тимчасово окупованій території. Але вони роблять усе можливе, аби зберегти контрольованість управлінських процесів.

Є випадки справжнього героїзму працівників, яким доводиться працювати в неймовірно важких умовах. Наприклад, персонал енергетичних підприємств оперативно ремонтує мережі, аби відновити електропостачання, а аграрії проводять посівну буквально під обстрілами поряд з зонами, де йдуть бої.

В певній кількості компаній відбуваються зміни в реальному часі. Але важливо, що вони працюють, зберігають робочі місця та платять податки до держбюджету. У першому кварталі сплатили понад 642,4 млн грн, з яких 75,6 млн грн – у вигляді авансових платежів. Аграрні підприємства вже засіяли понад 27 000 гектарів землі і продовжують посівну.

Також понад 30 підприємств в управлінні Фонду надають свої будівлі та приміщення для прихистку внутрішньо переміщених осіб. Деякі рятують людей у бомбосховищах, розміщених у їхніх будівлях. 6 підприємств, які роками не працювали та були передані до Фонду непрацюючими, навпаки – запустилися під час війни.

Тим підприємствам, які через війну втратили свою спеціалізацію, надаємо консультацію для перепрофілювання їхньої діяльності та пошуку нових ринків збуту продукції. Так вони збережуть робочі місця, платитимуть людям зарплати, зможуть і надалі функціонувати.

З якими викликами вони зіштовхуються на ринку?

Сьогодні ключові проблеми для усіх підприємств – це безпека, логістика та відсутність попиту. Зокрема, повна або часткова неможливість провадження діяльності через бойові дії, блокада агресором українських портів, що суттєво ускладнила експорт та постачання сировини, а також скорочення попиту як внутрішнього, так і зовнішнього.

Компанії аграрного сектору, наприклад, мають проблеми через заміновані поля, їхні працівники, фактично, працюють разом з саперами – засівають площі одразу після розмінування.

Як Фонд бере участь у програмі релокації підприємств. Скільки їх зайшло на нове місце, в яких областях?

Фонд держмайна спільно з Міністерством економіки, Мінінфраструктури, Укрзалізницею та Укрпоштою є частиною реалізації програми релокації підприємств. Ми брали участь у розробці плану дій програми та юридичного механізму використання держмайна для переїзду підприємств.

Значна частина роботи нашої команди пов’язана з пошуком об’єктів державної власності, які можуть бути використані для розташування потужностей релокованих компаній. Фонд надає відповідну інформацію місцевим військовим адміністраціям, які пропонують об’єкти підприємцям на етапі вибору локації для переміщення.

Також нашою задачею була ініціація змін у законодавство про оренду та приватизацію майна, щоб держава була спроможна дати доступ до об’єктів державної та комунальної власності для релокації швидко та ефективно.

Сьогодні понад 500 підприємств вже релоковані, щодня надходять нові заявки. Підприємці обирають ті області для переміщення, які мають відповідну інфраструктуру для їхніх бізнес-проєктів та є вигідними з точки зору логістики. Найбільшим попитом користуються об’єкти на Львівщині, на Закарпатті.

Проте місцеві військові адміністрації всіх без виключення областей докладають однаково багато зусиль для забезпечення умов бізнесу, який до них перемістився. Є чітке розуміння, що релокація сприяє місцевій економіці, тому місцева влада напряму зацікавлена в активізації процесу.

Чи створювались нові робочі місця на підприємствах після переїзду?

Кожен кейс бізнесу, що переміщує свої потужності, унікальний і має свою специфіку. Хтось намагається по-максимуму вивезти своїх працівників разом з їхніми родинами. Адже вони вже мають досвід роботи, не потребують навчання та готові одразу включитися в процес.

Для когось такий комплексний переїзд проблематичний і він шукатиме співробітників вже на новому місці дислокації серед мешканців місцевих громад. Найчастіше маємо справу зі змішаним типом переміщення персоналу, коли переїжджають люди, які відіграють ключову роль у роботі підприємства, а іншу частину його штатної чисельності поповнюють після переміщення.

Але навіть той бізнес, який перемістив усіх своїх працівників, планує розвиватися і розширюватися й тому з часом потребуватиме ще добору нових кадрів. Тобто релокація позитивно вплине на ринок праці в безпечних регіонах України, де зараз надлишок робочої сили через велику кількість внутрішньо переміщених осіб.

Якщо шукати нових власників для державних об'єктів під час війни складно, то що з ринком оренди. Чи може Фонд здати у користування майно, наприклад, у безпечних областях, для ведення бізнесу?

Оренда є одним з інструментів допомоги українському бізнесу у відновленні його діяльності. Верховна Рада ухвалила законопроєкт №7192, яким дозволила Уряду встановити особливий порядок та умови оренди державного та комунального майна на час воєнного стану.

Уряд, зі свого боку, схвалив розроблений нашою командою, спільно з Мінекономіки, проєкт постанови про зміни до умов оренди, яка вже працює.

Йдеться про пільги для орендарів: звільнення від плати там, де йдуть бойові дії, або там, де регіони постраждали від війни, нульові ставки для наших захисників та знижки в 50% і 25% для орендарів єдиних майнових комплексів. Нові умови оренди держмайна максимально зручні для бізнесу. До розміру однієї місячної орендної плати зменшено авансовий внесок та забезпечувальний депозит, скасовуються обмеження та вимоги щодо суборенди, договори продовжуються автоматично і можуть бути достроково припинені за заявою орендаря.

Також процедура передачі максимально пришвидшена: строки проведення аукціону скорочені до 5-30 днів від дати оголошення, а узгодження з органом управління триватиме 5 днів замість 40.

Все це дозволить релокованим підприємствам швидше запуститися, інвестувати кошти в свою діяльність та успішно розвиватися.

Проте треба розуміти, що далеко не всіх влаштовує оренда як формат співробітництва. Є низка підприємств, що планують переміститися, і націлені саме на приватизацію. Адже об’єкти державної власності (наприклад, приміщення спиртзаводів чи хлібокомбінатів) мають великі площі, готові комунікації й дуже привабливі для відновлення бізнесу, але тільки після певних інвестицій у модернізацію.

Коли планується поновити аукціони з продажу державного майна?

Сьогодні головне завдання Фонду – оперативно та на законних підставах надавати бізнесу можливості для відновлення роботи. Тому приватизація – ключовий напрямок, яким ми займаємося. Хоча дехто каже, що вона несумісна з війною, але насправді це не так. Важливо, аби державний актив працював на українську економіку, а не приносив їй збитки.

В умовах війни його придбає інвестор, що зробить підприємство успішним та прибутковим, сплатить податки і надасть людям роботу. Це зробить українську економіку сильнішою та дозволить ефективніше реагувати на виклики воєнного часу. Особливо актуальною зараз є приватизація непрацюючих та збиткових об’єктів, тому що чим далі – тим більше вони накопичують борги і можуть стати банкрутами.

Законопроєкт, який незабаром спрямують до парламенту, дозволить максимально спростити та пришвидшити приватизаційні процедури, але при цьому мінімізувати ризики та захистити інтереси держави та працівників, кредиторів.

Наприклад, оплата покупцем за об’єкт відбуватиметься перед укладанням договору, щоб мінімізувати ризики посилання на форс-мажорні обставини, й строк повної оплати після підписання протоколу аукціону складатиме максимум 13 днів, тоді як раніше кошти надходили до бюджету від приватизації в середньому протягом 90 днів з моменту проведення аукціону.

Буде дозволена приватизація майна єдиних майнових комплексів, на які накладений арешт або які обтяжені заставою, але зі зберіганням таких арештів та застав для захисту кредитора – і тільки після того, як новий власник погасить борги перед кредиторами, ці арешти та застави можуть бути зняті. Також ми запропонуємо зміни і для великої приватизації, щоб зробити її ефективнішою в майбутньому.

Аукціони великої приватизації буде запропоновано проводити в електронному форматі на електронному майданчику. Об’єкти великої приватизації будуть готуватися під час війни, але продаватися після нашої перемоги.

Тож після його ухвалення та напрацювання відповідних підзаконних актів аукціони з продажу державного майна будуть проходити швидко, ефективно та без ризиків, що матиме позитивний ефект для економічних процесів у державі.

Що наразі може бути цікавим для інвесторів?

Сьогодні бізнес у першу чергу прагне безпеки. Тому він хоче повністю або, що частіше – частково, перевести свої потужності в безпечні регіони, поближче до логістичних шляхів, у придатні для своєї специфіки роботи приміщення, що вже готові до експлуатації та мають відповідні діючі комунікації.

Фонд держмайна має перелік об’єктів для інвестицій, що відповідає цим критеріям. Є серед них приміщення для малого бізнесу, наприклад, під магазин, або великі цехи, наприклад, під заводи. Враховуючи, що державні банки відновлюють кредитування малого та середнього бізнесу, наявність асортименту майданчиків для приватизації та оренди значно спрощує підприємцям шлях до початку та розвитку власної справи.

Ми бачимо попит на непрацюючі спиртові заводи, на підприємства, що можуть слугувати при інвестуванні в них мультимодальними хабами та різними виробництвами.

Скільки звернень громадян зафіксовано з моменту поновлення доступу до Єдиної бази даних звітів про оцінку майна. Що цікавить громадян і наскільки зараз, під час війни, вигідний сервіс?

Після поновлення доступу громадяни сформували понад 39 тисяч довідок про оціночну вартість нерухомості. Сервісом продовжують активно користуватися, адже він зручний та безкоштовний і дає можливість оцінити нерухомість, що не має особливих характеристик. Тобто вартість квадратного метра таких об’єктів наближена до середньої по регіону.

В іншому випадку, громадяни як і раніше користуються платними послугами професійних оцінювачів. З моменту поновлення доступу до Єдиної бази оцінювачі зареєстрували понад 7900 звітів про оцінку.

Найбільшим попитом користується житлова нерухомість та земельні ділянки. Наступні за популярністю – промислові об’єкти, адміністративна та торгова нерухомість, а також об’єкти незавершеного будівництва.

Раніше ми розповідали, що відбувається з цінами на квартири у Києві, а також писали, як в Італії купити будинок за 1 євро.