Сто тисяч гривень до повноліття – що таке економічний паспорт українця

В Україні не передумали вводити "Економічний паспорт українця". У відеозверненні після засідання РНБО 19 березня президент України Володимир Зеленський заявив, що скоро буде запропоновано механізм цього паспорта.

Сайт "Сегодня" поцікавився, чим це може бути цікаво українцям і що думають про це експерти.

Що таке "економічний паспорт"

Вперше про "економічний паспорт українця" українці почули після обрання президентом Володимира Зеленського. Згадка про цей "паспорт" є в його передвиборчій програмі.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Кожна дитина матиме право накопичувати на своєму рахунку частину від реалізації державою природних благ (надра, землі і тощо). Після досягнення повноліття дитина отримає ці накопичення як власний стартовий капітал", – йдеться в цій програмі.

Що ж таке "економічний паспорт"? Це фактично банківський рахунок, на який перераховуються якісь гроші від держави. Говорячи про це нововведення в Україні, різні спікери зазвичай посилалися на досвід Арабських Еміратів, де кожен громадянин отримує на свій рахунок певну суму від продажу нафти. Таку ж практику президент планував ввести і в Україні . З тією різницею, що гроші за використання українських надр передбачалося направляти виключно на рахунки дітей.

На початку 2020 року у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт "Про економічний паспорт українця" авторства народного депутата Дмитра Костюка з фракції "Слуга народу". У цьому проєкті фактично повторювалася ініціатива президента, і багато хто подумав, що це і є втілення програми. Однак того законопроєкту не була дана хід – він досі знаходиться "на ознайомленні" у парламентаріїв.

Від стартового капіталу – до оплати освіти

Тепер президент знову згадав про "економічний паспорт". Зробив він це в контексті рішення, прийнятого РНБО, – відібрати ліцензії на використання українських надр у 19 компаній, пов'язаних із країною-агресором, і провести аудит всіх дозволів на користування надрами, які видавалися з 1991 року.

"Згідно з Конституцією, надра є власністю всього народу України. Часи, коли існував список прізвищ, які вважалися українським народом і могли володіти і користуватися українським надрами – ці часи закінчилися. В контексті цього хочу повідомити, що незабаром ми запропонуємо механізм для втілення в життя однієї з моїх предвиборних обіцянок. А саме – про "Економічний паспорт українця". По ньому всі діти, народжені в Україні, до моменту настання 18 років зможуть отримувати кошти від використання і видобутку надр України, які будуть накопичуватися на їхньому персональному депозитному рахунку в банку. І після досягнення ними повноліття зможуть бути витрачені ними на здобуття вищої освіти в Україні", – сказав Володимир Зеленський.

Виходить, плани щодо паспорта трохи змінилися. У передвиборчій програмі йшлося про якийсь "стартовий капітал" без згадки про те, як він може бути витрачений. Тепер президент заговорив про гроші для навчання, причому саме в Україні. У зв'язку з цим виникають питання:

• Чи залишиться безкоштовною вища освіта?
• Чи зможе скористатися грошима людина, яка не захоче отримувати вищу освіту?
• Які суми можуть накопичитися на рахунках за 18 років – до повноліття юних українців?

Скільки можуть отримати українці

Зараз рентна плата за користування надрами збирається до державного та місцевих бюджетів. Зокрема, в 2021 році заплановано зібрати 40,6 млрд грн таких платежів. Якщо всі ці гроші розподілити між громадянами України, кожен міг би отримувати по 1000 грн на рік. Якщо між дітьми до 18 років (а таких в Україні близько 7,7 млн людина) – вийшло б по 5300 грн на рік. За 18 років зібралася б сума приблизно в 100 тис. грн.

Однак є великі сумніви в тому, що абсолютно всі гроші, одержувані від надр, держава може класти на рахунку юних українців. Нині ці гроші потрапляють у загальний фонд бюджету і витрачаються, в тому числі, на зарплати бюджетників, на соціальні виплати і тощо Тобто, можна сказати, що їх і тепер отримують багато українців. Чи готовий бюджет "схуднути" на 40 млрд?

Можливо, на дитячі рахунки вирішать відправляти тільки частина цих зборів. Наприклад, в згаданому законопроєкті пропонувалося перераховувати на "економічні паспорти українців" тільки 1% зібраних коштів. Це було б близько 500 грн на рік, за 18 років, може бути, зібралося б тисяч 10. З урахуванням можливої інфляції – абсолютно смішний "капітал", якого навряд чи вистачить на платне навчання.

Як ще один варіант – в державі вирішать збільшити плату за користування надрами. Зараз в Міністерстві захисту навколишнього середовища і природних ресурсів розробляється новий проєкт Кодексу про надра, у якому передбачено збільшення суми зібраних коштів. Однак про "економічний паспорт" в проєкті кодексу немає згадки.

Експерти кажуть про інвестиції в розвиток

Юрист юридичної фірми "Ільяшев і Партнери" Євгенія Макаренко вважає ідею введення "економічного паспорта українця" досить позитивною.

"Вона базується на положеннях Конституції України, згідно з якими земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу", – нагадує юрист.

Євгенія Макаренко також звертає увагу, що в депутатському законопроєкті одержувачам фінансування гарантується свобода вибору розпоряджатися отриманими коштами. Але при цьому мова йде про те, що кошти на "економічні" рахунки будуть отримувати тільки діти, які народилися після 1 січня 2021 року.

Радник голови правління "Кредитвест банку" Василь Невмержицький зазначає, що суть проєкту в тому, щоб перенаправити доходи від продажу ресурсів у розвиток.

"Стратегічно позиція влади заслуговує на увагу і повагу. Мова, по суті, йде про те, щоб перенаправити доходи від продажу ресурсів в розвиток. І цілком логічно, що точкою прикладання вибрано освіту дітей. Це найбільш безпрограшна й окупівна інвестиція. Багато країн перш використовували схожі підходи, накопичуючи кошти від продажу природних ресурсів в фондах розвитку. Головна мета всіх цих проєктів – дати поштовх розвитку економіки високих технологій. При цьому напрямку можуть бути різними. Хтось інвестував в освіту, хтось – в створення аналогів нинішніх парків високих технологій, інші фінансували медицину або всі напрямки відразу в рамках конкретних програм. Серед прикладів можна виділити Чилі і Норвегію", – каже Василь Невмержицький.

Невмержицький не може оцінити ідею з економічного погляду, поки неясні параметри. За його словами, сумнівно, що в умовах бюджетного дефіциту влада піде на перенаправлення всіх 100% доходів за цією статтею, а невеликі частки навряд чи допоможуть вирішити поставлену задачу. Якщо ж буде введений додатковий податок, прив'язаний до вартості продаваних ресурсів, це призведе до зниження конкурентоспроможності українських ресурсів на світових ринках і зростання цін всередині країни, попереджає експерт.

А ось у аналітика консалтингової компанії MOST Нелі Онищенко виникають заперечення.

"Сьогодні значна частина дітей навчається в коледжі чи університеті за бюджетні кошти, і, якщо проблема просто в тому, що інша частина не може оплатити вартість навчання – то можна просто навчання зробити безкоштовним або частково безкоштовним. Середня вартість навчання на контракті становить від 6 до 39 тис. грн на рік, тобто в середньому держава виділяє на одного студента за 4 роки 90 тис. грн. Крім того, виплачуються стипендії. З іншого боку, ті діти, які потрапляють на бюджет, вже мають ще додаткові 82 тис. грн від держави. Якщо вони можуть використовувати їх на інші потреби, то це вже "несправедливе" ставлення до тих, хто такої можливості не має", – вважає Неля Онищенко.

Альтернативою може бути використання цих коштів не для освіти, а для відкриття або підтримки власного бізнесу, вважає аналітик.

"Деякі країни також пропонують доходи від використання надр або природних копалин розподіляти між дітьми. Але варто додати, що такі програми практикуються в багатьох країнах зі значними запасами родовищ, невеликою кількістю населення і високими доходами від використання цих родовищ. Прикладами є ОАЕ і Кувейт. У той же час Україна в сучасних економічних реаліях не може просто "законсервувати" кошти на 18 років", – вважає Неля Онищенко.

У найближчій перспективі ці кошти більше підтримають банківський сектор, адже вони зможуть використовуватися банками як оборотні, каже експерт.

А ще українцям, можливо, доведеться отримувати "паспорти вакцинації". Що це таке і для кого буде важливо – дивіться в сюжеті: