В Україні все більше зростає інтерес до ринку "зеленого" водню. Збільшення у кілька разів вартості газу на ринку сприяє пошуку альтернативних джерел енергії.
Директор Бюро інвестиційних програм Олександр Бондаренко розповів Mind про перспективи України.
Оскільки Німеччина до 2030 року планує повністю перейти на відновлювані джерела енергії, то вже поступово закриває вугільні шахти. А до 2050 року країна планує повністю перейти на "зелений" водень у всіх сферах виробництва та домогосподарствах. Німеччина не має ресурсів для будівництва таких заводів і вона обрала країни-партнери, серед яких і Україна.
"Для українських підприємців, насамперед, звичайно, тих, хто працює у сфері альтернативної енергетики, це можливість отримати до 50% грантового фінансування від влади Німеччини на будівництво заводу з виробництва "зеленого" водню", – пояснив Бондаренко.
У будівництво такого заводу необхідно інвестувати 20-30 млн доларів. Це включає технологію гідролізу, виробничий майданчик, будівництво вітрогенераторів та комунікацій.
Крім того, для виробництва "зеленого" водню важливою є наявність джерела дешевої енергії (зеленої або вітряної). І економічно доцільніше його будувати там, де вже є сонячні чи вітряні електростанції.
"Україна зможе стати одним із основних експортерів "зеленого" водню та повноправним гравцем на європейському ринку, якщо до 2030 року побудує хоча б 30–40 середніх заводів. Оскільки у стратегії Німеччини переходу на "зелений" водень, Україна до 2030 року має експортувати до 1 ,5–2 ГВт "зеленого" водню, тоді як один завод може виробляти в середньому близько 30–40 МВт", – вважає експерт.
На його думку, щоб встигнути зайняти своє місце на ринку, зацікавленим інвесторам доведеться вже з 2023 року почати будувати свої заводи.
Що потрібно вирішити?
Перш ніж розпочати виробництво "зеленого" водню, необхідно на державному рівні вирішити кілька основних питань. А саме:
- Змінити закони про електроенергетику. Насамперед, у них необхідно запровадити поняття "зеленого" водню. Бо зараз цей вид енергії ніде й не прописаний. Також потрібно буде доопрацювати ще низку інших підзаконних нормативних актів.
- Вирішити, як транспортувати водень. Оскільки система трубопроводів ГТС не зможе повністю забезпечити безпечне та якісне транспортування без дорогого капітального ремонту. А будівництво нової транспортної системи до кордону з ЄС може коштувати близько 1,5–2 млрд. доларів.
- Владі варто розробити систему пільг та стимулювання для потенційних інвесторів, які зараз беруть на себе всі ризики. Але для тих, хто планує інвестувати у будівництво заводів з виробництва "зеленого" водню, необхідні економічні стимули. Наприклад, виділення землі під підприємство за мінімальною орендною ставкою чи звільнення на якийсь строк від податків.
Водень у процесі "зеленого переходу"
Прибічники водневої енергетики вважають, що водень, який при спалюванні виділяє лише воду, можна використовувати у різних сферах:
- як заміну палива у промислових процесах (наприклад, при виробництві сталі та цементу):
- у автомобілях замість бензину;
- для опалення будинків;
- як чиста енергія для інших комунальних послуг, коли сонячна та вітрова енергія недоступні (водень можна зберігати і спалювати для генерування електрики при необхідності).
Раніше ми повідомляли, що японський торговий дім Sojitz Corp разом із австралійською електростанцією CS Energy Ltd та японською Nippon Engineering Consultants Co Ltd збираються із сонячної електроенергії виробляти "зелений водень".
Нагадаємо, що міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вважає, що Україна може стати надійним постачальником водню до Європейського Союзу.