"Колектори в законі": як тепер будуть "вибивати борги" і чи можна буде захиститися

Верховна Рада знову спробує захистити боржників від колекторів і врегулювати діяльність колекторських компаній. Адже на сьогодні вони, по суті, виходять за межі правового поля, тому й дозволяють собі "вибивати борги" такими методами, як погрози, шантаж, залякування і моральне знущання.

27 січня в парламенті був проголосований в першому читанні законопроєкт №4241 "Про внесення змін ... щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості". Його підтримала рекордна кількість депутатів – 355!

Як цей закон збирається захищати боржників? І чи вдасться це зробити на практиці? У цьому питанні спробував розібратися сайт "Сьогодні".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Колекторами зможуть називатися тільки ті компанії, які занесені до реєстру

Сьогодні поняття "колекторська діяльність" в українському законодавстві не існує, хоча, за оцінками авторів законопроєктів, такою діяльністю займаються близько 200 компаній.

Законопроєкт пропонує, насамперед, законодавчо врегулювати питання про те, хто такі колектори і чим вони можуть займатися.

По-перше, в законі "Про споживче кредитування" з'явитися термін "колекторська компанія" – це юрособа, яка в інтересах кредитора займається врегулюванням простроченої заборгованості та внесена до Реєстру колекторських компаній.

Також законодавчо закріплюється поняття "врегулювання простроченої заборгованості" – це заходи, спрямовані на погашення споживчої заборгованості в позасудовому порядку.

Отже, колекторами зможуть називатися тільки ті компанії, які внесені до реєстру. А для того, щоб потрапити до реєстру, компанія повинна буде взяти на себе зобов'язання діяти виключно законними методами.

Зокрема, при подачі документів для занесення до реєстру компанія повинна буде заповнити анкету, де розпише, якими методами вона збирається взаємодіяти з боржниками, візьме на себе зобов'язання з навчання персоналу цивілізованих методів роботи та щодо захисту персональних даних боржників.

"Перед початком своєї діяльності колекторська компанія має внесена до реєстру. Інші особи здійснювати діяльність у цьому напрямі не мають права. Це головна і принципова умова. Внесення до реєстру, буде мати на увазі, що колекторська компанія згодна виконувати дотримуватися вимог і обмежень з роботи з боржниками, передбачені законопроєктом №4241. Наприклад, якщо колектор без згоди боржника буде дзвонити йому після 20:00 або збирати інформацію про отчення боржника, погрожувати або хамити, то це вже буде порушення. У боржника за кредитом в цьому випадку є право подати скаргу на колектора або колекторську компанію", – пояснює адвокат Дмитро Куцевол, партнер АО "Ассирія".

Вести реєстр колекторських компаній буде Нацбанк. Він також повинен буде стежити за тим, щоб колектори суворо дотримувалися "Вимог до етичної поведінки" – це своєрідний етичний кодекс для колекторів, який також виписаний в законі.

Відповідно, українці повинні будуть скаржитися на колекторів теж до Нацбанку.

За недотримання "етичного кодексу" компанія може бути оштрафована на 3000 – 6000 неоподатковуваних мінімумів (51 000 – 102 000 грн) або виключена з реєстру і тоді втратить право займатися колекторською діяльністю. А якщо компанія не значиться в цьому реєстрі, всі її претензії та вимоги з повернення боргів будуть вважатися незаконними.

Нові вимоги встановлюються і до кредиторів – банків та інших фінансових установ, які надають споживчі кредити. Зокрема, банки і фінустанови зобов'язані будуть ще перед видачею кредиту повідомити потенційному позичальникові, що в разі заборгованості йому доведеться мати справу з колекторами. Підписуючи кредитний договір, споживачеві доведеться відразу давати згоду і на спілкування з колекторами у разі виникнення заборгованості.

Що дозволять робити колекторам

"Вимоги до етичної поведінки" покликані захистити боржників від бандитських методів колекторів. Ці вимоги такі:

• Взаємодія з боржником може відбуватися шляхом:

- безпосередньої взаємодії (телефонні та відео-переговори, особисті зустрічі);

- відправки текстових, голосових і інших повідомлень через засоби телекомунікації;

- надсилання повідомлень електронною поштою, за місцем проживання або за місцем роботи боржника з позначкою "Вручити особисто".

• Під час першого спілкування зі споживачем колектор зобов'язаний буде повідомити назву своєї компанії, своє ім'я та прізвище, правові підстави для спілкування (договір з кредитором), розмір боргу і штрафів. На вимогу боржника зобов'язаний протягом тижня направити підтверджуючі документи йому поштою (електронною або звичайною).

• Кожне спілкування з боржником колектор зобов'язаний записувати на відео або аудіо – "з метою захисту правового інтересу учасників врегулювання простроченої заборгованості". Ці записи повинні будуть зберігатися три роки. За ним буде, зокрема, визначатися, чи достатньо етично проходило спілкування колектора з боржником.

Що заборонять колекторам

• Здійснювати дії, що порушють права, свободу та гідність споживача або його представника, поручителя, спадкоємця і т.д..
• Здійснювати дії, які ставлять під загрозу життя, здоров'я, честь, ділову репутацію боржника.
• Використовувати загрози, шантаж, ображати гідність споживача або пов'язаних з ним осіб.
• Обманювати боржника щодо розміру боргу і наслідків у разі невиконання умов договору.
• Взаємодіяти з боржником або його представниками в нічний час – після 20:00 і до 8:00.
• Взаємодіяти з боржником більше, ніж два рази на добу.
• Приховувати номер контактного телефону, з якого рообиться дзвінок.
• Використовувати функцію автодозвону довше 60 хвилин на добу.
• Використовувати на конвертах або в повідомленнях зображення, які можуть бути сприйняті як загроза.
• Повідомляти стороннім особам про борги споживача.
• Вимагати від близьких споживача, щоб вони погасили борг.

Чи буде працювати такий закон

Експерти по-різному ставляться до законопроєкту. Але про те, що діяльність колекторів має бути врегулювана у законодавчому полі, суперечок не виникає.

"До прийняття законопроєкту №4241 діяльність фінансових установ та колекторських компаній, пов'язана з досудовим погашенням заборгованості одержувачами споживчих кредитів, на законодавчому рівні практично не регулювалася. Це була законодавча прогалина, і зараз ця прогалина заповнена", – говорить Дмитро Куцевол.

Юрист вважає, що цей законопроєкт надає достатньо важелів впливу на колекторів, щоб захистити споживача від їх свавілля.

"У разі порушень вимог законопроекту №4241 з боку колекторів або колекторської компанії Національний банк зможе застосувати санкції у вигляді штрафу або взагалі виключити колекторську компанію з відповідного реєстру. Це позбавить її можливості продовжувати роботу в майбутньому. Такий механізм, впевнений, буде стримувати колекторські компанії та їхніх працівників від незаконних дій, хамства, нічних дзвінків і т. п. щодо боржників. Загалом, я вважаю, законопроєкт №4241 досить збалансований. З боку державних органів і боржників достатньо важелів впливу на можливі зловживання з боку колекторських компаній", – вважає Дмитро Куцевол.

Водночас, його колега, Андрій Авторгов, член Асоціації правників України, вважає, що після прийняття закону колекторський бізнес може поділитися на "білий" і "чорний" – тих, хто працює відповідно до нового закону і тих, хто продовжує "вибивати борги" по-старому. Заходи впливу на "білих колекторів" дійсно прописані детально, говорить він. А як будуть боротися з "чорними колекторами"? У законопроєкті про це не говориться ані слова.

"Я вважаю, що колекторські компанії, які не потраплять до реєстру, як працювали без правового поля, так і будуть працювати, нікуди вони не дінуться. Ніяких санкцій для "чорних колекторів", які не підпадають під дію закону, не передбачено ", – каже Андрій Авторгов.

Юрист взагалі дотримується думки, що цей законопроєкт спрямований не стільки на захист прав позичальників, скільки на легалізацію колекторської діяльності.

"На сьогоднішній день ви можете поскаржитися до поліції, що вам набридають колектори. Хоча у цих справах правоохоронці працюють ну дуже неохоче. А після легалізації колекторської діяльності, я переконаний, у таких справах поліція взагалі не буде працювати, а радитиме скаржитися до Нацбанку. Щодо скарг в НБУ – яким чином людина зможе довести, що їй телефонували сьогодні, наприклад, не два рази, а чотири? Я вважаю, довести порушення колекторів буде дуже складно. Так, колекторські компанії є і в інших країнах, зокрема, і в розвинених. Але там у споживача більше можливостей захистити себе. І там колектори, скоріше, є посередниками, медіаторами, які допомагають сплатити борг без суду, а не діють дикунськими методами, як у нас", – каже він.

Андрій Авторгов вважає, що для захисту споживачів необхідно насамперед розвивати легальну юстицію.

"Чому працюють колектори? Якщо не працює легальна юстиція, то працює нелегальна. До суду йти – довго і дорого, тому кредитори шукають, як повернути борги швидше і простіше. Щоб захистити права споживачів, потрібно змусити працювати легальну юстиції, а не легалізовувати тіньову. Треба, щоб працювали суди, потрібно вирішити проблему дрібних справ – розглядати їх швидше, за спрощеною процедурою. Потрібно наповнити суди суддями першої інстанції, щоб справи не лежали там роками", – каже Андрій Авторгов.

До речі, нинішня спроба навести порядок з колекторської діяльністю – не перша, яка робилася парламентом нинішнього скликання. У вересні 2019 року був зареєстрований проєкт №2133 "Про захист прав законних інтересів боржників при здійсненні колекторської діяльності". Він теж був проголосований в першому читанні, проте далі справа не просунулася.

"Перший законопроєкт теж був спрямований на легалізацію колекторства як виду діяльності. Його головна відмінність від законопроєкту №4241 – в тому, що в першому законопроєкті йшлося про всі борги, за винятком комунальних. А в цьому проєкті йдеться лише про споживчі кредити", – пояснює Андрій Авторгов.

Це означає, що, наприклад, на борги за кабельне телебачення або за будівельні послуги законопроєкт №4241 не поширюється. Щодо, наприклад, кредитів з іпотеки, то вони відносяться до поняття "споживчий кредит". Хоча, як кажуть юристи, колектори частіше "вибивають" кредити дрібніші, не забезпечені майном від заставу.

Детальніше про норми нового законопроєкту дивіться в сюжеті: