Подавати доведеться ФОПам, фрілансерам і взагалі всім – як працюватиме нульова декларація

В останніх числах лютого президент України вніс до парламенту чотири законопроєкти, спрямованих, як випливає з назв, на детінізацію доходів українців. У побуті цей пакет вже назвали законопроєктами про "нульовий декларації", або про "податкову амністію".

"Сьогодні" розповідає, що представляють собою ці законопроєкти і чому вони відразу викликали суспільний резонанс.

Декларуй і плати податок

Основним можна назвати законопроєкт №5153 – "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом введення добровільного декларування фізособами належних їм активів і оплати одноразового збору в бюджет". Він передбачає, що з 1 липня 2021 року по 1 липня 2022 року в Україні має пройти одноразове (спеціальне) добровільне декларування активів фізичних осіб.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Сенс одноразового декларування – в тому, щоб дозволити українцям, які мають невраховані, незадекларовані доходи, задекларувати їх, а також придбане на них майно, і таким чином "обілити" і доходи, і належну власність.

При цьому, правда, має бути сплачений певний податок (про що розповімо далі), зате в майбутньому не доведеться пояснювати походження тих доходів і майна, які задекларовані. Тобто доходи і майно, які будуть вказані в період добровільного декларування, автоматично переходять у розряд законних.

У коментарях до законопроєктів, які вже прозвучали, йдеться в основному про багатих людей, які таким чином зможуть "обілити" свої заощадження і майно, розкидані по різних країнах, і почати платити за них податки в український бюджет. При цьому закон не поширюватиметься на держслужбовців і інші категорії, які повинні декларувати доходи, згідно з антикорупційним законодавством – для них правила не змінюються.

Однак, як випливає з пояснювальної записки до законопроєктів, під приціл потрапляють не тільки мільйонери. Зокрема, численні ФОПи, айтішники, всі самозайняті особи, а також ті, хто виконує роботи за "чорний нал" або отримує зарплати в конвертах.

Як говориться в пояснювальній записці до законопроекту № 5153, в 2019 році рівень тіньової економіки в Україні становив 29% обсягу ВВП, в I кварталі 2020-го – 31%. "Крім того, одним з негативних явищ сучасного ринку праці України є переміщення частини зайнятого населення до неофіційного (тіньовому) сектору. Така форма зайнятості передбачає приховування від обліку і оподаткування результатів дозволеної законодавством діяльності. Так, згідно з даними Державної служби статистики України, кількість неформально зайнятого населення у віці від 15 до 70 років в Україні в 2019 році становила 3460,4 тис. людей, в січні-вересні 2020-го – 3275,5 тис. осіб, в результаті доходи таких громадян залишаються не задекларованими і з них не сплачуються передбачені законом податки і збори", – йдеться в пояснювальній записці.

Що потрібно і що не потрібно декларувати

Згідно з проєктом закону, декларуванню підлягають:

• валютні цінності (крім готівки);
• цінні папери;
• рухоме і нерухоме майно;
• частки (паї) у майні юридичних осіб.

За декларовані об'єкти потрібно буде платити спеціальний збір (податок). Якщо предмет декларування знаходиться в Україні, доведеться сплатити 5% його вартості (крім валютних цінностей на банківських рахунках). Якщо об'єкт декларування знаходиться за кордоном – 9% його вартості. За держоблігації, куплені в період із 1 січня 2021 року по 20 червня 2022 року, але до подачі декларації, доведеться заплатити 2,5% їх номінальної вартості.

Можна не декларувати:

• квартиру загальною площею 120 кв. м;
• житловий будинок площею 240 кв. м;
• нежитлові будівлі комерційного призначення загальною площею до 60 кв. м;
• земельні ділянки, розмір яких не перевищує норм безоплатної передачі, які визначені в ст. 121 Земельного кодексу (для ведення особистого селянського господарства – 2 га, для садівництва – 12 соток, для будівництва житлового будинку – не більше 25 соток в селах, 15 соток в селищах, 10 соток в містах, для гаража – не більше 1 сотки);
• один транспортний засіб особистого некомерційного користування (крім легкового автомобіля з об'ємом двигуна понад 3000 куб. см і/або ринкової вартість понад 375 мінімальних зарплат, мотоцикла з робочим об'ємом циліндрів понад 80 куб. см, літака, вертольота, яхти і катера);
• інші активи сумою менше 400 тис. грн.

Інші законопроєкти з цього пакета вносять уточнення до законодавства. Так, у законопроєкті №5154 йдеться про те, що гроші, зібрані у вигляді податку (збору) за декларовані доходи, потраплять до загального фонду держбюджету. Законопроєкт №5155 – про те, що декларантів не каратимуть за порушення норм закону про валюту і валютні операції. У законопроєкті №5156 перераховано, які саме адміністративні та кримінальні порушення пробачать суб'єктам одноразового декларування.

"Незаконне" майно можна знайти у половини країни

Щоб зрозуміти, кому потрібно буде подавати "нульову декларацію", варто з'ясувати, що розуміє закон під "тіньовими" доходами і майном. У законі це формулюється так:

"Активи, розміщені на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були отримані (придбані) такою фізичною особою за рахунок доходів, які підлягали в момент їхнього нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні і з яких не були сплачені податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування ... і/або що не були задекларовані з порушенням податкового та валютного законодавства ... протягом будь-якого з податкових періодів, які мали місце до 1 січня 2021 року".

Іншими словами, якщо у податковій не буде інформації про те, що людина платила податки з зарплати або з доходів, ці доходи вважаються "тіньовими". І, відповідно, майно, придбане на такі кошти, також вважається "нелегальним".

Те ж саме стосується майна, яке за ціною перевищує "білі" доходи людини (тобто доходи, з яких були сплачені податки). Наприклад, якщо офіційна зарплата становить менше 10 000 грн, а людина купила квартиру за 1 млн грн – така купівля також буде розцінена як куплена на "тіньові" доходи.

Як відомо, нині однією з поширених форм придбання нерухомості є фіктивні договори дарування. До неї вдаються, наприклад, коли суму угоди не хочуть або не можуть провести через банк. Однак за законодавством, "подарунки" на суму понад 50 тис. грн підлягають декларуванню. Також, якщо це подарунки не від близьких родичів, з подарунка потрібно заплатити 5% податку на доходи фізосіб (ПДФО) і 1,5% військового збору, якщо сума подарунка перевищує 1180,75 грн.

"Сплата податків і подання звітності – це два ключові чинники законності володіння майна. В законопроєктах йдеться про декларування активів (наприклад, нерухомості), які були куплені (отримані) за гроші, з яких не було утримано податки, і за цими активами не було подано звітність до 1 січня 2020 року. Те ж саме стосується активів, які були просто приховані від держави", – пояснює юрист Андрій Шульгін.

"Це тільки вершина айсберга"

Експерти вважають, що "нульове декларування" – це тільки перший крок.

"Ці законопроєкти – тільки вершина айсберга. Після легалізації буде і другий крок, який поки не анонсується, але без якого вся ця система стає безглуздою. Другий крок – це загальне декларування та оподаткування приросту доходу майново-фінансового стану", – вважає економічний експерт Олексій Кущ.

Він вважає, що через це сито хочуть пропустити всю країну. Хоча каже, що відсотків 90 населення так і не зрозуміють, що їх пропустили через це сито, тому що більшість активів, які у них є, будуть задекларовані автоматично: квартири до 120 кв. м, будинки до 240 кв. м тощо.

"Але надалі, коли введуть обов'язкове декларування, кожна людина повинна буде заповнювати щорічну декларацію. Приріст її майново-фінансового стану порівнюватиметься зі стартовою базою легалізації і з задекларованими доходами. І те, що не підтверджено доходами і сплаченими податками, обкладатиметься за ставкою прибуткового податку і військового збору. По суті, це буде податок на заробітчан, податок на самозайнятих, на аутсорсерів, тіньовиків тощо", – говорить Олексій Кущ.

Економіст наводить такий приклад. Припустимо, людина, яка пропрацювала кілька років за кордоном або на аутсорс, не подала нульову декларацію. Відповідно, вона не вказала ні своїх доходів, ні майна. Тобто в податковій службі її стартовий капітал оцінюватиметься в 0 грн. Потім людина вирішить купити квартиру. На зароблені гроші. Але, оскільки з них не сплачено податки (а представники зазначених робіт, як правило, податки з доходів не платять), відповідні служби змусять покупця сплатити майже 20% від вартості квартири.

Детальніше про плановані нововведення дивіться в сюжеті:

.