Голова Ради НБУ пояснив, що відбувається з курсом долара

Голова Ради Національного банку Богдан Данилишин запевнив, що ніякої загрози національній грошовій одиниці немає, як немає і фундаментальних факторів для девальвації гривні. Разом з тим, на курс гривні чинять значний тиск сезонні фактори, розповів Данилишин на своїй сторінці в Facebook.

"Якщо проаналізувати динаміку обмінного курсу гривні до долара США протягом останніх років, то поточна ситуація на валютному ринку України виглядає традиційною, адже простежується чітка сезонність курсової динаміки з піками знецінення гривні в січні-лютому", – зазначив голова Ради НБУ.

Одним із основних сезонних чинників, за словами Данилишина, є обмеження пропозиції іноземної валюти на внутрішньому ринку через більш низьких обсягів надходження іноземної валюти від експорту в Україну – в тому числі, як зазначив Данилишин, через те, що українські експортери вважають за краще зберігати свої кошти в іноземній валюті за кордоном.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

При цьому, за словами голови Ради НБУ, високий попит на іноземну валюту фіксувався, зокрема, з боку газотрейдерів і підприємств паливно-енергетичного комплексу – це призвело до того, що в грудні-січні спостерігалося пожвавлення попиту на безготівкову іноземну валюту.

З іншого боку, погіршення курсових очікувань стимулювало також попит на готівкову іноземну валюту з боку населення.

"Втім, населення продовжує більше продавати валюту, ніж купувати, витрачаючи таким чином свої заощадження на споживчі цілі", – зазначив Данилишин.

За його словами, оцінки експертів сходяться в тому, що, як і роком раніше, фундаментальні фактори для девальвації гривні відсутні.

"На ціни тиснула ситуація на валютному ринку в останній місяць року. Цінова кон'юнктура для українського експорту, особливо на сталь, залізну руду і пшеницю залишалася в цілому прийнятною. Разом з тим, на пропозиції валюти позначилося сезонне зменшення надходжень від аграрного експорту, а також наявність значної гривневої ліквідності експортерів в отриманні відшкодування ВВП. Як наслідок, зросла волатильність курсу гривні. Нацбанк згладжував ці коливання за допомогою валютних інтервенцій – у грудні чистий продаж склала 183 млн доларів США", – зазначив на брифінгу з монетарної політики в.о. голови НБУ Яків Смолій.

Сезонні фактори

При цьому 2017 рік не став винятком у порівнянні з попередніми роками, зазначив Данилишин: "в кінці минулого року традиційно були здійснені значні обсяги державних витрат". Таким чином, розширення гривневої пропозиції стимулювало збільшення попиту на іноземну валюту.

Крім того, після призупинення падіння і стабілізації курсу гривні в жовтні-2017, Національний банк в листопаді купив більше валюти на міжбанківському ринку, ніж продав, після чого, разом з впливом сезонного чинника, відновилася тенденція до знецінення нацвалюти.

У числі об'єктивних факторів Данилишин назвав, зокрема, дедалі більше негативне сальдо торговельного балансу України – за 11 місяців 2017 року негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами склало 5,2 млрд доларів, що на 124% більше, ніж за аналогічний період 2016 року.

Темпи зростання імпорту за цей період у порівнянні з аналогічним періодом роком раніше склали 27,5%, перевищивши аналогічний показник зростання експорту – 20,6%.

"Попит на валюту, який формувався в результаті істотного перевищення імпорту над експортом, привів до зниження курсу гривні", – пояснив Данилишин.

"Ми бачили в січні – це зростання курсу євро щодо долара США, тобто ми бачимо, що цей ефект буде мати вплив на економіку України також, оскільки через зростання торговельних зв'язків з Європейським Союзом зростає частка імпорту з ЄС. Це також впливає на темпи інфляції, тому що там досить велика зростаюча частка розрахунків у євро", – розповів на брифінгу по монетарній політиці заступник голови НБУ Дмитро Сологуб.

Крім того, Данилишин нагадав і про "надактивні" витрати бюджетних коштів в кінці 2017 року – за грудень залишок коштів уряду на єдиному казначейському рахунку зменшився на 49 млрд грн, тобто в 10,6 рази).

"Певна частина потрапила на валютний ринок, чим сприяла істотному збільшенню попиту на інвалюту", – зазначив голова Ради НБУ.

Вплив на курс зробило і міжсезонне тимчасове зменшення експорту, в тому числі агропродукції, що збіглося з ситуативною активізацією імпорту, додав Данилишин.

Крім того, гривню послабило і те, що Україна не отримала в 2017 році двох з чотирьох запланованих траншів Міжнародного валютного фонду (МВФ), зазначив Данилишин, нагадавши, що за рік Україна отримала від МВФ 1 млрд доларів, а повернула за раніше отриманими позиками 1,27 млрд доларів США. За його словами, також на курсі гривні негативно позначаються і "неоднозначні перспективи подальшого кредитного співробітництва з Фондом, а також неотримання 600 млн євро макрофінансової допомоги від ЄС".

Через це, як пояснив голова Ради НБУ, Нацбанк змушений "вкрай обережно витрачати міжнародні резерви" для згладжування коливань курсу нацвалюти – адже протягом 2018-2021 років середньорічні виплати за держборгом становлять 7 млрд доларів США.

Данилишин також вказав, що деякі гравці ринку свідомо спекулюють на сезонних коливаннях курсу гривні, сприяючи його тимчасового зниження.

Коли чекати посилення гривні

Голова ради НБУ прогнозує, що, у міру збільшення обсягів експорту агропродукції з лютого-березня, за умови збереження відносної сприятливої кон'юнктури ринку для товарів, що експортуються Україною товарів, очікується стабілізація курсу гривні.

При цьому Данилишин допустив і сценарій зі зміцненням курсу нацвалюти в кінці весни – початку літа.

"Істотно сприяти курсовій стабільності буде відновлення співпраці України з МВФ та отримання макрофінансової допомоги від ЄС", – додав голова Ради НБУ.

Нагадаємо, НБУ може змінити підхід до розрахунку офіційного курсу гривні до іноземних валют. Так, Нацбанк збирається припинити враховувати при розрахунку курсу міжбанківські операції з екстремальними параметрами – дуже високим або дуже низьким курсом. Для цього регулятору потрібно буде обробляти дані Bloomberg і Reuters про реальних ринкових угодах.