Після визнання Москвою незалежності "ЛДНР" з'явилося багато заяв щодо впливу цієї події на нашу країну. Хтось каже, що так Україні буде навіть краще – не доведеться виконувати Мінські угоди, хтось побоюється, що Росія на цьому не зупиниться і продовжить військову ескалацію.
Західні країни вже анонсують нові санкції проти РФ та говорять про подальшу допомогу Україні. "Сьогодні" разом із експертами проаналізували визнання незалежності окупованих територій для нашої економіки та дізналися, які кроки Заходу допомогли б нам пережити неспокійний час.
Нові ризики
Здавалося б, Україна відмовилася від торгівлі з ОРДЛО, і визнання незалежності цих регіонів з боку Москви має минути для нас безболісно. Але експерти бачать у нинішніх подіях низку загроз.
"Є ризики, що Росія надалі продовжить тиск на Україну в економічній сфері, – каже економіст Данило Монін. – Це може бути блокування портів, перешкоджання логістиці українських товарів з боку РФ, а також скорочення або припинення постачання енергоносіїв українським маршрутом. Також зараз ми спостерігаємо просідання курсу гривні, сподіваюся, що найближчим часом національна валюта трохи зміцниться".
За словами експерта, ризики переходу протистояння з військової сфери до економічної – досить високі. Крім того, зараз Україна може зіткнутися із відпливом капіталу, а на ринках енергоресурсів можуть зрости ціни, якщо буде введено санкції проти енергосектору Росії.
"Визнання ОРДЛО з боку РФ для української економіки матиме не так прямий ефект, як нестиме непрямі втрати, – каже економіст Олексій Кущ. – Справа в тому, що з моменту підписання Мінських угод ми мали статус країни з "військовим конфліктом низької інтенсивності". Таких країн у світі достатньо, і інвестори не дуже звертають увагу на цей статус під час прийняття рішень щодо вкладення коштів.
Проте, як каже експерт, після визнання ОРДЛО Україна перетвориться на країну "з ризиком перманентного глобального конфлікту". При цьому у нас відсутня так звана парасолька безпеки.
"Зараз таких країн у світі майже не залишилося, – продовжує Олексій Кущ. – Нашвидкоруч можу назвати Кіпр, але там конфлікт з десятиліттями замороженим конфліктом, Вірменію з парасолькою безпеки у вигляді ОКДБ, Північну Корею, за якою стоїть Китай та Ізраїль, якому свого часу здорово допомогли США".
Економіст каже, що той же Ізраїль став інвестиційно привабливою країною лише після того, як улагодив основні військові конфлікти зі своїми сусідами – Єгиптом та Сирією.
"Найближчим часом на Україну може чекати відтік інвестицій, а також складнощі із залученням держборгу, – каже Олексій Кущ. – Втрати можуть становити десятки мільярдів у найближчі п'ять років. Ми вже спостерігаємо переїзд дипломатів з Києва до Львова, а деякі взагалі вирушають до Польщі. "Бізнес може наслідувати їхній приклад. Спочатку компанії на аутсорсі переберуться в західну частину країни, а після і весь бізнес зі східних і центральних регіонів почне переїжджати ближче до західного кордону або навіть у сусідню Польщу".
Санкції – Москві, допомога – Києву
Західні країни вже заявили про підготовку нових пакетів економічних санкцій проти російської економіки. Німеччина оголосила про призупинення сертифікації газопроводу "Північний потік – 2", Велика Британія ввела санкції проти деяких російських олігархів, що входять до близького кола Путіна, а також п'яти російських банків, США ж поки що обмежилися оголошенням санкцій проти ОРДЛО, але швидше за все також запровадять низку обмежень проти РФ.
Експерти кажуть, що, крім ударів по російській економіці, добре було б, якби західні країни допомогли Україні.
"Я вважаю, що зараз можна було б отримати добро на податкову реформу, – каже Данило Монін. – Західні партнери допомогли нам кредитами. Цього року Україні потрібно віддати 2,5 мільярда доларів, а отримали ми вже чи чекаємо на транші на суму близько 4 мільярдів. Тому навіть попри невдоволення з боку МВФ, я б радив проводити податкову реформу для подальшого розвитку економіки".
Олексій Кущ радить йти ще далі – змінювати всю економічну політику країни, як це зробив Ізраїль у 60-70-х роках минулого століття.
"Нам потрібна ендогенна модель розвитку економіки, – каже Олексій Кущ. – Її суть у тому, що вона спрямована на мінімізацію зовнішніх ризиків та створення внутрішніх факторів розвитку. Крім того, українському уряду варто зараз заявити про реструктуризацію як зовнішніх, так і внутрішніх боргів".
Експерт радить владі наполягати на таких пунктах щодо кредиторів:
- відстрочення виплат на 15-20 років;
- зниження відсоткових ставок щодо євробондів з 7,5% до 2-3% річних;
- списання 40-50% боргів.
Крім того, Україна могла б попросити західних партнерів відкрити для українських товарів свої ринки збуту, зробивши безмитний доступ української продукції.
"Німеччина, Японія та Південна Корея показали високі темпи економічного зростання у другій половині 20-го століття через те, що США відкрили їм свій ринок, – продовжує Олексій Кущ. – США часом діяли навіть на шкоду своїм економічним інтересам – допуск автомобілів із цих країн сильно підкосив американський автопром. Якби ЄС, США, Канада та Велика Британія зараз відкрили свої ринки для всіх українських товарів, окрім військових, це допомогло б перезапустити українську економіку".
Раніше "Сьогодні" писали про те, як визнання "ЛДНР" вдарить по економіці РФ. Також читайте про те, що відбувалося з гривнею на валютному ринку у вівторок.