Новий закон: кому вигідно стати банкрутом

26 жовтня 2019, 07:51

Олександра Романюк Олександра Романюк

Ініціювати процедуру визнання неплатоспроможності може тільки сам боржник

21 жовтня набув чинності новий Кодекс про процедуру банкрутства, який був прийнятий ще минулої осені. В цьому кодексі вперше виписана процедура банкрутства для фізичних осіб (раніше банкрутами могли стати тільки юрособи). Сайт "Сьогодні" розбирався, добре це чи погано для українців, і кому вигідно оголосити себе банкрутом.

Реклама

Згідно з Кодексом, банкрутство – це визнана судом нездатність боржника погасити свої борги перед банком, іншою фінансовою установою, а також перед фізичною особою і борги за комунальні послуги. Якщо суд визнає людину банкрутом, віддавати борги вже не доведеться. Однак отримати "статус" банкрута вдасться далеко не всім.

Як стати банкрутом

Процедура отримання банкрутства фізичною особою має свої особливості. У кодексі передбачено, що ініціатором процедури банкрутства фізичної особи може тільки сама фізособа – боржник (на відміну від юросіб, на яких можуть подавати в суд кредитори).

Отже, людина, яка має борги і розуміє, що не в змозі погасити їх відповідно до умов договору, може звернутися до господарського суду за місцем реєстрації з заявою про відкриття справи про визнання її неплатоспроможності (банкрутство). Якщо суд приймає рішення відкрити таке провадження (хоча може і відмовити, якщо надані боржником доказові документи здадуться суду непереконливими), спочатку буде розпочато процедуру реструктуризації боргів: складання плану погашення заборгованості та узгодження його з боржником і кредитором. Реструктуризований борг можна виплачувати до 10 років, так що сума щомісячних виплат виявиться, швидше за все, невелика.

Якщо боржник погодиться з планом реструктуризації, банкрутом його не визнають. Якщо ж не погодиться – суд перейде до наступного етапу: опису майна боржника і його продажу для задоволення вимог кредитора. Цього етапу, як правило, бояться більшість боржників, і найбільше побоюються продажу квартири. Але Кодексом про банкрутство якраз передбачено, що квартиру або будинок відбирати не будуть, якщо це єдине житло боржника та його сім'ї і якщо площа не перевищує нормативну: для квартири – 60 кв. м загальної площі або 13,65 кв. м на кожного члена сім'ї боржника, для будинку – 120 кв. м. Також можна звернутися з клопотанням не вилучати деяке майно, яке необхідно для задоволення насущних потреб боржника або членів його сім'ї.

Реклама

Якщо проданого майна вистачить, щоб покрити заборгованість перед кредитором, людину також не визнають банкрутом. Якщо ж борг залишиться і реструктуризувати його боржник не зможе або не захоче, його визнають неплатоспроможним, тобто банкрутом. Так само як і в разі, якщо виявиться, що описувати і продавати у боржника фактично нічого.

У разі визнання банкрутства всі борги перед кредиторами анулюються. І вже ніхто – ні кредитор, ні колектори – не матимуть права нічого вимагати з боржника.

"Після того, як провадження з питань банкрутства повністю закрито – майно реалізовано, боржника визнано банкрутом – людина, виходить, уже нікому нічого не винна. Навіть якщо його борг становив, наприклад, 100 тис. доларів, а майна реалізували на 60 тис. доларів, решта 40 тис. дол. будуть списані", – пояснює Дмитро Касьяненко, керуючий партнер юридичної компанії "Касьяненко і партнери".

Відзначимо, що процедура банкрутства, згідно із законом, не відкривається, якщо мова йде про борги з аліментів і про борги з відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи. Ці борги також не списуються в разі визнання боржника банкрутом.

А ось боржники з оплати житлово-комунальних послуг мають право ініціювати банкрутство.

"Зараз, по-моєму, проблема комунальних боргів стоїть гостріше, ніж проблема банківських кредитів. Проблема кредитів в останні роки була мінімізована", – каже економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Плюси банкрутства

На думку експертів, статус банкрута може стати виходом зі складної ситуації для тих, хто дійсно не має ні доходів, ні майна, щоб розрахуватися з боргами.

"Звичайно, якщо люди взагалі не мають майна, але у них є величезні борги, для них банкрутство може стати виходом. Але не для всіх боржників це кращий варіант. У когось квартира більшої площі, ніж зазначено в Кодексі, хтось не захоче реалізовувати своє майно", – перераховує Дмитро Касьяненко.

Реклама

Однак не статус, а сама процедура банкрутства може принести користь й іншим боржникам. Наприклад, тим, хто не може домовитися з кредитором про прийнятну схему реструктуризації боргів. Або тим, у кого суми штрафів та пені перевищують розмір самого боргу. Адже в Кодексі зазначено, що в якості претензій кредиторів нараховані штрафні санкції не приймаються.

Нарешті, процес банкрутства може стати просто рятівним перепочинком для боржників. Оскільки відразу після початку процедури банкрутства вводиться мораторій на задоволення всіх вимог кредиторів на 4 місяці (120 днів).

"Раніше людина, яка не могла сплатити за боргами – наприклад, втратила роботу, проблеми з сім'єю – потрапляла в прес у вигляді штрафів, пені тощо, і цей прес ще більше її заплутував у павутині боргів, так що людина не могла з неї вибратися. А процедура банкрутства дає тимчасовий перепочинок, під час якої припиняється нарахування пені та штрафів. Вся заборгованість заморожується на дату оголошення банкрутства. За цей час людина може влаштуватися на роботу, підписати з кредиторами мирову угоду, іншими способами вирішити проблему. Тобто банкрутство – це такий інструмент, який не вирішує проблему, а дає можливість відстрочки, перепочинку. Якщо ж людина не домовляється з кредиторами і не вирішує за цей час свої проблеми, тоді вже ліквідатор описує і реалізує майно боржника і за рахунок цього погашає борги фізичної особи. І в цьому випадку законодавчий механізм банкрутства дозволяє підвести риску під боргами. Тому що зараз є люди, які приречені буквально останнє віддавати", – пояснює Олексій Кущ.

Ще одна перевага банкрутства в тому, що, отримавши цей статус, можна "обілити" свою кредитну історію і відновити платоспроможність. Фактично це і називалося головною метою впровадження процедури банкрутства для фізосіб. Навіть розділ Кодексу, присвячений банкрутству фізосіб, називається "Відновлення платоспроможності фізичної особи".

Не секрет, що зараз банківським боржникам непросто взяти наступний кредит. Після процедури банкрутства кредитна історія буде вважатися очищеною, і можна розраховувати на новий кредит.

"Звичайний боржник залишається боржником завжди. Якщо він буде продовжувати отримувати дохід, з цього доходу можуть тривати стягнення грошей кредиторами. Також банк може застосовувати колекторський тиск і змушувати інших людей, пов'язаних з цією людиною родинними зв'язками або будь-якими іншими, впливати на неї, щоб погасити борг. Проходження процедури банкрутства фактично знімає це боргове зобов'язання, і, якщо є значні борги, це є більш привабливим для людини, ніж постійно бути в боргу. Крім того, після проходження процедури банкрутства вона зможе почати "з нуля", в тому числі і брати кредити", – пояснює директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський.

Яку б мету не переслідував боржник – домогтися списання боргів або підходящої йому реструктуризації – йому потрібно ініціювати одну і ту ж процедуру: процедуру банкрутства.

"До суду потрібно подавати заяву про визнання неплатоспроможності, а в процесі провадження суд обирає метод погашення боргів: або реструктуризація, або продаж майна", – каже Дмитро Касьяненко.

Мінуси банкрутства

Реклама

Мабуть, головний мінус банкрутства – це те, що в результаті у людини дійсно можуть залишитися лише найнеобхідніші речі, а все інше, нажите роками, "піде з молотка".

"Вигода банкрутства – дуже умовна назва, бо в будь-якому випадку після проходження процедури банкрутства у людини фактично залишається мінімум того, що їй необхідно для існування", – каже Ілля Несходовський.

Людині, визнаній банкрутом, доведеться протягом наступних 5 років повідомляти фінансові установи про свій статус, якщо вона захоче взяти кредит або виступити поручителем. І ще 3 роки після списання боргів її репутація буде залишатися "підмоченою".

Крім того, процедуру банкрутства не можна проходити так часто, як захочеться.

"Якщо у людини, визнаної банкрутом, знову з'являться борги, вона не зможе знову подати до суду заяву про визнання неплатоспроможності протягом 5 років після попередньої процедури банкрутства", – пояснює Дмитро Касьяненко.

"Прогресивному кодексу потрібні прогресивні суди"

Експерти вважають, що нова процедура – це добре, але набагато важливіше, як вона буде застосовуватися судами.

"Завдяки новому Кодексу кредиторам простіше буде стягувати заборгованість, тому що тут встановлені чіткі терміни розгляду таких справ, без права на продовження. А люди отримують можливість відстрочки виплати за кредитами. Однак потрібно подивитися, як Кодекс буде застосовуватися на практиці", – говорить Дмитро Касьяненко.

Олексій Кущ більш категоричний:

"Цей Кодекс, в принципі, прогресивний. Але процедура банкрутства – це така юридично-правова конструкція, яка стоїть на двох опорах: перша – це Кодекс, а друга -судова система. І від ефективності судової системи залежить навіть більше, ніж від самого кодексу. І у мене великий скепсис з приводу правозастосування цього Кодексу в наших судах. З огляду на, що кредитори мають велику здатність до лобізму. Суди можуть приймати рішення не порушувати процедуру банкрутства, припинити процедуру банкрутства. Прогресивний кодекс повинен застосовуватися в прогресивних судах. А якщо судова система не ефективна, то всі позитивні моменти цього Кодексу будуть дуже серйозно мінімізовані", – попереджає експерт.

А Ілля Несходовський висловлює жаль, що подібна процедура не була введена років 10 тому.

"Я вважаю, що ця процедури була б більш ефективна, якщо б вона була впроваджена ще років 10 тому, коли внаслідок того, що банки неадекватно оцінювали свої ризики і роздавали кредити всім і вся, сталася криза. А потім вони почали стягувати гроші не тільки з боржника, причому якими завгодно методами, фактично шантажем, застосовуючи різні способи впливу на нього.

Але і на сьогоднішній день ми не застраховані від кризи, якщо говорити про економічну безпеку країни. У нас немає стратегічного документа – Доктрини економічної безпеки, який повинен бути для прорахунку ризиків і протистояння їм. Ми повинні забезпечити стабільність економічного зростання, і в цьому контексті наявність Закону про банкрутство підвищує економічну безпеку України", – вважає Ілля Несходовський.

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали, що арештоване майно боржників тепер будуть продавати на відкритих інтернет-майданчиках.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти