Як вигідно продати те, що не купують – пояснюємо, за що дали "Нобеля" з економіки

Нобелівську премію з економіки в цьому році присудили двом американським вченим – 72-річному Полу Мілгрому (Paul R. Milgrom) і 83-річному Роберту Вілсону (Robert B. Wilson).

Зазначимо, що лауреати знайомі давно. Обидва викладають у Стенфордському університеті. Разом у 1999 році випустили книгу "Економіка, організація і менеджмент" у двох томах, яка перекладена на багато мов світу і за якою й сьогодні навчаються студенти економічних вишів, зокрема в Україні. За які досягнення вчені отримали найпрестижнішу нагороду в галузі науки?

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

У коментарі журі сказано, що Нобелівська премія з економіки 2020 року присуджується "за вдосконалення теорії аукціонів і винахід нових форматів аукціонів".

Що придумали Мілгром і Вілсон

Нинішні лауреати – Пол Мілгром і Роберт Вілсон – отримали нагороду, зокрема, за те, що придумали кілька нових форм аукціонів.

• "Тактовий" аукціон

Продається відразу кілька лотів за однаковими ставками (синхронний аукціон). Ставки підвищуються, поки число учасників не скоротиться до кількості лотів. Такі аукціони використовують для продажу лотів, які вважаються рівними за вартістю, і учасники не можуть віддати перевагу одному лоту перед іншим.

• "Аукціон другої ціни"

Спеціальний аукціон, коли переможець платить не ту ціну, яку запропонував він, а ту, яку пропонував його найближчий опонент плюс один крок (причому крок може бути символічним, наприклад 1 цент).

Заслугою економістів вважається не так придумування нових форматів, як пояснення поведінки учасників аукціону в тій чи іншій моделі й прогноз оптимального результату.

"Тема набагато ширша. Вона називається "Прийняття рішень в умовах наявності асиметричної інформації між учасниками". Ця премія йде в руслі Нобелівських премій, які присуджують за моделі поведінкової економіки. Кілька років тому Нобелівську премію за поведінкові моделі отримав також Річард Талер. А взагалі серед лауреатів Нобелівської премії з економіки було кілька людей, які отримували премію за роботи в царині поведінкової економіки", – говорить Олексій Кущ.

Де застосовуються нові форми аукціонів

Здебільшого спеціальні формати використовують на державних аукціонах в різних країнах.

"Для держави це дуже актуально з погляду підвищення ефективності державних закупівель і продажу державних ресурсів або прав на державні ресурси. Але сьогодні вже виникає зацікавленість різних комерційних учасників – таких, наприклад, майданчиків, як Alibaba, eBay – у тому, щоб теж застосовувати різні моделі аукціонів для різних товарів", – говорить Олексій Кущ.

Свої відкриття нинішні лауреати зробили не в цьому році, а десятиліття тому. Але нагородження за колишні заслуги дуже навіть поширена практика у нагородженні Нобелівською премією.

"Нобелівські премії іноді дають за вирішення якоїсь актуальної проблеми, а іноді – за відкриття постфактум. Премія з економіки 2020 року – це ось таке нагородження постфактум. Лауреати зробили свої відкриття ще в 90-х роках минулого століття. А на початку нульових їхні розробки вже активно застосовувалися по всьому світу. Але нагороджені вони тільки тепер – що називається, за сукупністю заслуг", – пояснює Олексій Кущ.

Як працює теорія аукціонів

Коротко нагадаємо (або пояснимо), що таке теорія аукціонів. Взагалі аукціони є давно. Вважається, що вони виникли понад 2,5 тис. років тому. І, напевно, відтоді їхні організатори шукають способи заробити на аукціоні якомога більше, а учасники – як не заплатити зайвого. Для цього вони експериментують зі всілякими комбінаціями трьох чинників:

1) форма аукціону: відкритий чи закритий, скільки разів учасник може робити ставки;

2) цінність об'єкта торгів – однакова для всіх чи комусь лот цікавіше, ніж іншим;

3) інформація, яку мають учасники про об'єкт аукціону. Зазвичай хтось знає про предмет торгів більше, хтось – менше. Це називається асиметрична інформація.

Загалом теорія аукціонів якраз і пояснює різні способи взаємодії цих трьох чинників і те, як поведінка учасників у різних ситуаціях впливає на результат аукціону. А також підказує, як краще організувати аукціон для отримання максимального ефекту для організатора і для суспільства.

Теорію аукціонів придумали не в цьому році.

"Сучасна теорія аукціонів йде від Вільяма Вікрі. Він працював над цією темою в 60-70-х роках минулого століття. І теж, до речі, отримав Нобелівську премію – за створення т. зв. аукціонів Вікрі (премія 1996 року "за фундаментальний внесок в економічну теорію стимулів і асиметричної інформації". – Ред.). Потім ще кілька економістів отримали премії за розробки за темою асиметричної інформації. І до 90-х років ця теорія викристалізувалася", – розповідає економічний експерт Олексій Кущ.

Багато хто, напевно, чув про англійські або голландські аукціони. Англійські – ті, на яких ставки підвищують доти, доки не залишиться один претендент на один лот. На голландських, навпаки, ставки знижують, поки не з'явиться реальний покупець.

Однак разом з появою складних лотів, таких як продаж прав чи радіочастот, виявилося, що традиційні форми працюють погано. Тоді й стали з'являтися наукові роботи, що пропонують нові форми аукціонів.

Хто ще в 2020 році став лауреатом Нобелівської премії і за які заслуги, дивіться в сюжеті: