Локдаун в Україні: як придбати споживчі товари селянам?

Немає більш прибуткової пори для магазинів і супермаркетів, аніж новорічні та різдвяні свята. Покупці змітають товари з полиць, щоб здивувати рідню делікатесами і почастувати смачним. Зрозуміло, що нам такі закупи влітають ще в ту копійчину. І перекреслені цифри на ціннику – кожному як бальзам на душу. Покупець по вуха в клопотах, про пильність здебільшого забуває – чому б йому не підкласти свиню?! Такий момент – щось недоважити, не той товар пробити на касі, підсунути щось із пліснявою. Просто пам'ятайте про ці хитрі схеми обману!

І не забувайте про січневий локдаун. Він буде геть інакший. Супермаркети працюватимуть, але далеко не все потрібне зможемо купити. Про "табу" розповідають Віталій Литвин і Віталій Поляков.

Передсвятковий шопінг в самісінькому розпалі. Аби хоч якось відвернути увагу від коронавірусних буднів, люди затято переключилися на новорічний стіл. Та вже після свят українці будуть здивовані: багато звичних товарів навряд вдасться придбати. А деякі й подорожчають!

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Читайте також:

Епідемія відступає, але локдаун не скасують: Степанов назвав причину

З 8 січня в Україні запроваджують локдаун. Відповідну постанову Кабмін ухвалив на початку грудня. Щоб запобігти поширенню COVID-19, уряд заборонив відвідувати торговельні точки. Окрім тих, говорячи мовою чиновників, які пропонують "продукти харчування, ліки, вироби медичного призначення, засоби гігієни та зв’язку, ветеринарні препарати, корми, насіння, засоби захисту рослин". І до цього переліку багато запитань.

Зокрема, у списку відсутні т. зв. товари широкого вжитку. Приміром, сірники. Звісно, ми не купуємо їх щодня. Але ж за локдауну потреба в них буде.

Костянтин Олійник, керівник департаменту стратегічного консалтингу Української Торгової Гільдії, каже:

"І не тільки сірники. Напевно, є багато товарних груп, які також необхідні. Зрештою, у взуття та одягу є нормативний строк служби. Вони можуть вийти з ладу. У нас не такі багаті громадяни, щоб мати по 10 пар взуття, наприклад".

Виходить, що певні категорії товарів тепер можна придбати лише через інтернет. А як бути селянам? Чи тим, хто ніколи інтернетом не користувався?

Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії, розповідає:

"Умовному сільмагу доведеться порушувати рішення Кабінету Міністрів, щоб жителям села продати сірники для того, щоб розпалити вогонь".

Але порушувати закон доведеться не тільки сільським крамничкам, а й великим мережам, визнає експерт Костянтин Олійник:

"Минулого локдауну так працювали деякі продовольчі мережі. Ви могли пройти і сказати, що хочете подивитися продукцію, ви не будете нічого купувати, а фактично... хто хотів придбати ті чи інші товарні групи, які не можна було придбати, їх купували без будь-яких серйозних труднощів і проблем".

Економіст Гліб Вишлінський з ним згоден:

"Покупці не будуть читати постанови Кабінету Міністрів, і вони не будуть розуміти – а чому вони заходять в магазин з наміром купити те, що вони завжди купували, і тут вони бачать, що ці ряди огорожені якоюсь червоною стрічкою. І вони починають конфліктувати, а їм продавці говорять: ні, ми не можемо продати, тому що нас закриє поліція".

Та рішення Кабміну про обмежену номенклатуру товарів підтримує колишня голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна.

"Воно народилося як реакція на багато скарг з боку особливо мікробізнесу під час першого карантину, коли, ви пам’ятаєте, були практично всі непродовольчі магазини зачинені, а великі мережі, великі ритейлери як би легким порухом руки до своїх продовольчих товарів додали непродовольчі. Таким чином спотворюючи конкуренцію".

Костянтин Олійник нагадує:

"Дуже багато ритейлерів почали додавати в свою структуру низку товарних груп, які їм традиційно не властиві, і, відповідно, вони змогли працювати під час карантину в повноцінних умовах, з дуже високим товарообігом, з гарною відвідуваністю".

Але мережа, приймаючи рішення про відкриття, була певна, що не матиме обмежень у продажу. А тепер доступу до її асортименту не буде, отже, товар просто псуватиметься. Але ж і це не все.

Костянтин Олійник продовжує:

"Орендна плата. І хто буде компенсувати ці витрати на простій торговельних приміщень? Друга стаття – це експлуатація. Не тільки ці товари треба тримати на складах. Їх потрібно охороняти, їх потрібно зберігати в певних температурних режимах. Відповідно, це витрати на кондиціонування, на опалення, на переміщення у торговому залі".

На думку експерта, за все це заплатить кінцевий споживач.

Читайте також:

Медіа-бізнес, журналісти і видавці просять дозволити продаж преси під час локдауну

Навряд чи комерсант пробачить усі ці витрати. І дехто може дуже здивуватися, що вже після локдауну сірники, а також інші групи товарів, які не можна буде реалізувати під час суворого карантину, значно додадуть у ціні. А ще – газети та журнали. Торговельні мережі, які матимуть право працювати в січні, не зможуть продавати друковану продукцію. Ані кросворда, ані любовного роману, ані розмальовки для дітлахів.

Гліб Вишлінський каже:

"Сім'ї з дітьми: школярам дуже часто потрібно щось купити, якісь книжки, щоб вони розважалися, або навчальні матеріали. Де це можна купити, особливо в маленьких населених пунктах, де не так легко, як у Києві, замовити і наступного дня щось отримати?"

Наш тижневик запитав про це в Міністерстві економіки. Там, однак, з відповіддю забарилися. Із сірниками розібралися. Їх треба купити вже зараз. Але сірники – це лише початок біди. І не тільки торговельних мереж.

Костянтин Олійник розповідає:

"Це може призвести до більш серйозних наслідків – банкрутства торговельних мереж. Якщо ми скорочуємо кількість товарних груп, які продаються, це призводить до зростання безробіття. Тому що частина магазинів простоює. У людей стає менше грошей. І, відповідно, ці люди йдуть у служби зайнятості, стають на облік".

Після обмеження продажу постраждають суміжні галузі, а головне – виробник.

Костянтин Олійник продовжує:

"У нього скорочуються обсяги виторгу, відповідно, він не може розрахуватися зі своїми постачальниками, які йому надали сировину, для виробництва цієї продукції. Все це впливає на платоспроможність, податкові відрахування. Вони не можуть наповнювати державний бюджет. Навантаження на державу збільшується додатково".

Дивує не недалекоглядність чиновників, а причини, через які запроваджується локдаун.

Гліб Вишлінський каже:

"Чи є зараз підстави обмежувати економічну діяльність? У нас є нині дуже багато різної статистики, яка описує перебіг епідемії в Україні, але вона вся зараз показує позитивні тенденції. Те, на що особисто я дивлюся, – кількість ліжок, забезпечених киснем, які зайняті. Пікові значення кількості зайнятих ліжок з киснем Україна пройшла на початку грудня".

Ксенія Ляпіна вважає, що локдаун завдає шкоди, тому його не треба запроваджувати без дуже і дуже поважних причин.

Нагадаємо, локдаун в Україні буде запроваджено з 8 по 24 січня. Кабінет Міністрів визначив низку жорстких обмежень: працюватиме тільки критична інфраструктура, а доступними будуть лише товари і послуги повсякденного попиту.

До переліку об’єктів критичної інфраструктури увійшли магазини (торгівля продовольчими, медичними, ветеринарними товарами і засобами зв'язку), заправки (без зон харчування), банки та інші фінустанови, ветеринарні клініки, аптеки, готелі, пошта, перукарні та салони краси (за умови попереднього запису).