Чи вб'ють касові апарати малий бізнес? Як будуть змінюватися умови

Питання про терміни запровадження реєстраторів розрахункових операцій (РРО) стало одним з найбільш скандальних серед усіх, які розглядала Верховна Рада цього місяця.

Воно супроводжувався не тільки масштабними акціями протесту під парламентом і екстреним переписуванням законопроєкту, але і загрозою зняття з посади голови Комітету ВР з питань податкової і бюджетної політики.

Спроби запровадити РРО та, внаслідок цього, перевести в "білу" площину всі операції для переважної більшості підприємців, тривають вже другий рік, і весь цей час супроводжуються запеклим опором бізнесу.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Причини невдоволення зрозумілі: легалізація розрахункових операцій означає збільшення податкових відрахувань, а для багатьох, можливо, ще й скасування податкових пільг.

З іншого боку, фіскалізація і легалізація – це наповнення бюджету, який під час кризи теж переживає непрості часи.

Що прийняв парламент

Законопроєкт №4313 "Про внесення змін ... щодо перенесення термінів вступу в силу норм щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг" повинен був розглядатися у Верховній Раді ще 4 листопада. Він припускав перенесення термінів обов'язкового введення РРО для великої кількості дрібних і середніх підприємців на рік – з 1 січня 2021-го на 1 січня 2022 року.

Однак в той день законопроєкт не набрав необхідної кількості голосів і був відправлений до профільного комітету на повторне перше читання.

16 листопада у парламенті був зареєстрований вже доопрацьований законопроєкт – №4313-д. а 17 листопада його винесли на голосування.

Цей оновлений проєкт спробував об'єднати в собі і перенесення термінів введення РРО, і виконання вимог, які висувають підприємці.

Зокрема, ним передбачалося змінити ліміти для фізичних осіб-підприємців, які використовують спрощену систему оподаткування. Замість конкретної цифри в гривнях, ліміт пропонувалося розраховувати в кількостях мінімальних зарплат, встановлених на 1 січня податкового року (МРП).

Отже, разом із зростанням зарплат та інфляції збільшувалася б і верхня межа доходу для тієї чи іншої групи "спрощенців", чого вже давно вимагають підприємці.

Що пропонують

За новою схемою, ліміти виростуть відразу щонайменше у півтора рази. А в подальшому будуть рости пропорційно зростанню "мінімалки".

Які ліміти пропонуються:

Також пропонувалося змінити тимчасовий ліміт, нижче якого РРО не потрібні, не залежно від групи і виду діяльності. Зараз це 1 млн грн, а законопроєктом пропонувалося збільшити його до 820 мінімальних зарплат. У 2021 року це буде 4 920 000 грн.

Крім того, законопроєкт пропонував ще цілу низку послаблень для підприємців.

Наприклад, розмір площі житлової нерухомості, яку можуть надавати в оренду "єдиноподатники", збільшувалася з 100 до 400 кв. м, нежитлової – з 300 до 900 кв. м.

Звільнялися від РРО багато "єдиноподатників" другої групи. Зокрема, перукарні та салони краси, орендодавці і власники невеликих готелів, а також ті, хто реалізує свої товари виключно через дрібнороздрібну мережу або хто займає приміщення менше 40 кв. м в місті або 60 кв. м – в селах.

Однак доопрацьований законопроєкт набрав ще менше голосів, ніж перший. За нього проголосували лише 17 народних депутатів, тоді як проти – 228.

Чи буде новий законопроєкт

Незважаючи на те, що відтермінування запровадження РРО двічі за останній місяць провалювалася парламентом, говорити про те, що з наступного року наберуть чинності всі нововведення, які вже набули чинності в якості закону, поки рано.

Як стало відомо з відеозвернення президента України Володимира Зеленського 18 листопада, зараз в Кабміні ведеться робота над ще однією версією законопроекту, який буде стосуватися запровадження РРО.

У середу відбулася зустріч представників Кабміну з бізнесом, під час якої, за словами Зеленського, вдалося знайти компромісні рішення.

У п'ятницю, 20 листопада, Кабмін обіцяв надати драфт нового законопроєкту, в якому спробують врахувати як наміри уряду посилити фіскалізацію, так і побажання підприємців щодо пом'якшення цілої низки вимог, пов'язаних з РРО та обліком операцій.

"Ми опрацювали з Міністерством економіки, Міністерством фінансів, з Державною податковою службою, з аналітичними центрами, радниками можливі шляхи компромісних рішень, перелік яких складається орієнтовно з 10 пунктів ...

Є, звичайно, речі, які підприємців сьогодні напружують. Вони стосуються необгрунтовано високих штрафів. Там насправді є мільйонні штрафи, які призводять до банкрутства підприємців.

Перегляд списку порушень, які штрафуються, і перегляд розмірів штрафів – це те, над чим ми сьогодні працюємо.

Ми домовилися, що до п'ятниці буде драфт законопроєкту, який міг би опрацьовуватися і дискутуватися з бізнес-середовищем. Щоб на наступному тижні ми могли вже уявити вже кінцевий законопроєкт", – сказав прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час відеозвернення Володимира Зеленського.

Що збираються змінити

• Швидше за все, РРО для "єдиноподатників" 2-4 груп з 2021 року все-таки стануть обов'язковими.

• Ідея переглянути ліміти для ФОП і "прив'язати" їх до мінімальної зарплаті не відкинута разом з законопроєктом №4313-д. Можливо, такі ж цифри ми побачимо в новому урядовому законопроєкті.

• Штрафи за неправильне використання РРО зменшать, а перелік "штрафних випадків" скоротять.

• При оплаті товару або послуги банківською карткою (безготівковий розрахунок) видавати чек стане необов'язковим.

• Всі розрахунки готівкою підлягатимуть фіскалізації. "Уся готівка, весь кеш, крім платників податків першої групи, повинен бути фіскалізований. Це така комплексна позиція. Більшість бізнесу з цим погоджується" , – запевнив Денис Шмигаль.

Попередня редакція закону не отримала підтримки, оскільки відтермінування було прописане для всіх ФОП, пояснював раніше голова податкового комітету Данило Гетманцев.

Цього разу передбачалося, що відтермінування зачепить не всі ФОП і використовувати касові апарати з 1 січня 2021 року все одно будуть зобов'язані ті, хто займається "ризиковими видами діяльності". Це, зокрема, торгівля в інтернеті і ювелірними виробами, секонд-хендом, автозапчастинами.