Як спад економіки б'є по кишенях українців

В Україні продовжують підраховувати втрати від епідемії коронавірусу і карантину. Днями Держслужба статистики опублікувала дані про зміну ВВП за I квартал, а також про роботу промисловості, транспорту, агросектору і будівництва. Вони невтішні: у квітні маємо падіння майже за всіма показниками порівняно як з березнем нинішнього року, так і з квітнем 2019 року.

Сайт "Сьогодні" з'ясував, як зниження економічних макропоказників відбилося на добробуті пересічного українця.

Промисловість: менше вугілля і черевиків

Згідно з розрахунками Держстату, промислове виробництво втратило у квітні відразу 12,8% порівняно з березнем цього року і 16,2% – квітнем 2019 року. Це, за словами експертів, дуже багато.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Найбільший спад у текстильному виробництві, виготовленні одягу і взуття – на 30,9%, майже на третину. Порівняно з квітнем 2019 року падіння ще більше – на 37,8%. Трохи менше, але теж набагато знизився видобуток вугілля: до березня – на 30,3%, до квітня 2019 року – на 35,1%. На третьому місці за втратами машинобудування: до березня – на 26%, до квітня 2019 року – на 35,6%.

Найменше постраждала хімічна промисловість – зниження на 0,8% до березня, а до квітня 2019 року маємо навіть зростання на 6,5%. Схожі показники у фармацевтичного виробництва: до березня – зниження на 3%, до квітня 2019 року – зростання на 17,1%. Незначно впав видобуток нафти і газу – на 3,4% до березня і на 3,5% до квітня 2019 року.

В інших галузях падіння становить від 15 до 20%.

Більш-менш благополучна ситуація в агросекторі: індекс зниження – усього 1,4%, а порівняно з квітнем 2019 року маємо приріст 2,3%.

Читайте також:

Скільки грошей Україна втратила через карантин: названо цифри

Будівництво: дороги будували добре, житло – не дуже

У будівництві показники у квітні зменшилися до березня на 4,1%, до квітня-2019 – на 16%. Найбільше постраждало будівництво нежитлових будівель – мінус 14,6% і мінус 12,1% відповідно. Житла будували менше на 8,1% і 28,9%. За час квітневого карантину більше, ніж у березні, було побудовано інженерних споруд – на 4,1%. На думку експертів, приріст дало будівництво і ремонт доріг, мостів та іншої дорожньої інфраструктури. Але порівняно рік до року і тут провал на 12,6%.

Транспорт: втрати через пасажирів

Очевидно, якщо гірше працює промисловість, будівництво і скасовані пасажирські перевезення, то впадуть показники і на транспорті. Статистика це підтвердила.

У січні-квітні 2020 року (підрахунок є тільки відразу за 4 місяці. – Авт.) вантажообіг підприємств транспорту становить 90,6 млрд тонно-кілометрів, або 81,8% від обсягу січня-квітня 2019 року. Перевезено 184,8 млн т вантажів, що становить 84,7% від обсягів січня-квітня 2019 року. Але таке значне падіння викликане зниженням показників трубопровідного транспорту (на 41,4%), передовсім через недопостачання в Європу російського газу. Тобто провини України в цьому немає. Залізничний, автомобільний і водний транспорт втратив у вантажообігу 7-10%, авіаційний – 15,6%. Але його частка в загальному обороті невелика – всього 0,1%.

Пасажирські перевезення очікувано знизилися набагато більше, ніж вантажні. У січні-квітні 2020 року пасажирообіг становить 19,3 млрд пасажиро-кілометрів, або 60,4% від обсягу січня-квітня 2019 року. Послугами пасажирського транспорту скористалися 939,3 млн пасажирів (кількість поїздок. – Авт.), або 65,9% від обсягу січня-квітня 2019 року. Очевидно, що левова частка зниження припала на квітень, в якому транспорт, за винятком спецперевезень працівників критично важливої інфраструктури, не працював.

Безробіття: дають допомогу 1800 грн

За словами експертів, головний індикатор впливу проблем у макроекономіці на життя і доходи кожного окремого українця – зростання безробіття. Кабмін уже повідомив, що безробіття в цьому році досягне рекордних 9,4% (+ 1,2%) за методикою МОП (у відсотках від кількості працездатного населення), це близько 1,8 млн людей. Прогноз МВФ ще гірше – 10,1%. Нині тільки офіційно зареєстрованих у центрах зайнятості понад 500 тис. осіб, майже на 200 тис. більше, ніж рік тому. За даними Кабміну, 49% безробітних – люди до 40 років з вищою освітою, 42% – після 40 років. Найбільше рук вивільнилося в торгівлі, ремонті, сільському господарстві. Середній розмір отримуваного цими громадянами допомоги – 1800 грн/місяць.

Експерти: Насправді безробітних 1,5 млн

"У центрах зайнятості стали на облік ті, хто втратив роботу через спад у промисловості, транспорті, будівництві, тобто люди, які працювали офіційно, – аналізує член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. – Вони після скорочення будуть отримувати допомогу в розмірі своєї середньої зарплати, але не вище ніж 8408 грн (чотири ПМ для працездатних), тому їм є сенс реєструватися "на біржі". Але в рази більше тих, хто не стоїть на обліку. Це приватні підприємці й люди, які працювали у сфері сервісу і громадського харчування, нерідко без оформлення. І трудові мігранти, що повернулися. Підприємцям для постановки на облік у центрі зайнятості треба закривати свідоцтво ПП, багато хто не хоче це робити, сподіваючись незабаром відновити свій бізнес. Іншим допомогу все одно не виплатять. Таких безробітних у нас близько мільйона людей".

HR-експерти кажуть, що ситуація на ринку праці складна.

За час карантину кількість вакансій в Україні скоротилася вдвічі, зазначає HR-експерт Тетяна Пашкіна. Головний чинник – закриття підприємств і відсутність роботи.

"Туризм, сфера сервісу, роздрібна торгівля у великих торговельних центрах, транспорт – всюди через карантин кардинально зменшилася кількість вакансій, а десь взагалі перестали набирати співробітників", – каже Тетяна Пашкіна.

Голова Національної ради економічного розвитку Олексій Дорошенко висловив думку, що найбільші матеріальні втрати через карантин поніс середній клас – це бізнесмени середньої руки, люди мистецтва, спорту і топменеджери. Бізнес позбувся доходу, решта – високих заробітків.

"Це побічно видно з падіння споживання харчів і промтоварів у середньому і преміумціновому сегменті і зростання споживання в нижньому ціновому сегменті", – аналізує Олексій Дорошенко.

Уряд допоможе зайняти "вільні руки"

Як повідомив міністр економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, уряд розробив програму підтримки безробітних і обіцяє в найближчі місяці створити до 500 тис. робочих місць, саме для всіх, хто стоїть на обліку. Але уточнив, що робота переважно фізична, а зарплата нижча за середню по країні на 20-30% – всього 6-8 тис. грн.

Робочі місця створять у будівництві доріг і транспортної інфраструктури – 154 тис. місць, благоустрої – 150 тис. місць, агросекторі – 85 тис. місць. Ще приблизно 100 тис. осіб зможуть відкрити свій бізнес або знайти роботу в інших сферах.

Експерти: Безробітним краще покладатися на себе

Олексій Дорошенко підрахував, що для створення 500 тис. нових високоефективних робочих місць потрібно 70 млрд євро. Для прикладу він навів підсумки діяльності агентства регіонального розвитку в Київській області.

"Такі агентства вже працюють у кожній області, допомагають іноземному бізнесу пройти коридорами місцевої і центральної влади і отримати результат для області у вигляді інвестицій, – пояснив Олексій Дорошенко. – І тут цікаво, наскільки плани уряду збігаються з планами іноземних компаній. У I кварталі 2020 року агентство Київщини супроводжувало 10 інвестпроєктів, де іноземці планують створити 5 тис. нових робочих місць. Вартість кожного робочого місця – 140 тис. євро. Якщо наш уряд планував створити пів мільйона нових робочих місць, то за аналогічним розрахунком, враховуючи ефективність кожного працівника, це буде коштувати 70 млрд євро. Все інше – бажання видати бажане за дійсне або відставання української економіки від економік розвинених країн. У скільки разів менше вкладається в створення одного робочого місця – у стільки разів буде менша середня заробітна плата працівника через низьку ефективність".

Очевидно, що уряд не має у своєму розпорядженні зайвих коштів, що дорівнюють двом держбюджетам на цей рік, щоб створювати високотехнологічні робочі місця. Та й прем'єр Денис Шмигаль уточнив: йдеться про тимчасову низькооплачувану роботу, яка дасть змогу безробітним протриматися під час карантину і після його скасування.

Олег Пендзин вважає, що безробітним треба більше покладатися на себе, ніж на програму Кабміну. Експерт каже, що в міру відновлення промисловості й економіки в цілому багато з тих, хто отримує допомогу з безробіття, сподіваються незабаром повернутися на своє робоче місце або влаштуватися на аналогічну роботу за фахом, нехай навіть на меншу зарплату. Мігранти після скасування карантину знову поїдуть на заробітки, а "нелегали" знайдуть малокваліфіковану роботу без оформлення, насамперед, це торгівля.

За словами Тетяни Пашкіної, найлегше знайти роботу на виробництві, в IT-сфері та торгівлі. Зокрема, підприємства, пов'язані з виробництвом, шукали токарів, складальників, швачок, водіїв, пакувальників. Торгівлі вже зараз потрібні касири, продавці-консультанти, менеджери з продажу, бухгалтери, охоронці. Роботодавці почали вказувати у вакансіях, що на час карантину готові миритися з віддаленою роботою. На жаль, зарплати невеликі: або оклад 6-8 тис. грн, або зарплата залежно від виробітку (сфера продажу).

Своєю чергою претендентів найбільше цікавлять такі професії, як водій, продавець, охоронець, прибиральниця, кур'єр. Тобто де потрібен мінімум спеціальних знань.

Висновки

Як бачимо, падіння промисловості та інших сфер економіки – це не тільки абстрактні цифри, а й конкретне погіршення життя українців. Однак, за словами експертів, зі скасуванням карантину починається зворотний процес. Залишається сподіватися, що найгірше позаду.

Чому в Україні зростає безробіття і де знайти нову роботу, дивіться в сюжеті "Сьогодні":