Кабмін України показав план реформ до 2020 року

23 січня 2017, 08:31

Сергій Гусєв

Уряд сподівається прискорити зростання економіки, розібратися з ЖКГ і не втратити міжнародну підтримку

В Україні оприлюднено проект "Середньострокового Плану пріоритетних дій уряду до 2020 року".

Реклама

Розроблений Кабміном план повинен стати основою середньострокового бюджетного планування, щорічних деталізованих планів дій уряду, стратегічних планів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. У ньому сформульовані основні цілі та пріоритетні напрямки діяльності влади.

  Основні цілі

1. Економічне зростання має бути досягнуто за рахунок збільшення експорту та інвестицій, податкової та митної реформ, дерегуляції, земельної реформи, приватизації, реформування енергетичного сектора і підтримки макроекономічної стабільності шляхом продовження фіскальної консолідації. Він повинен забезпечити нові робочі місця, високі зарплати і скорочення бідності.

Ключові показники ефективності досягнення цієї мети до 2020 р.:

  • глобальний індекс конкурентоспроможності – ТОП-50;
  • питома вага валового нагромадження основного капіталу (характеризує рівень інвестицій) в ВВП – 23%:
  • коефіцієнт Джині (показує ступінь нерівності розподілу доходів в країні) – не вище 35 (за методологією Всесвітнього банку);
  • рейтинг DoingBusiness – ТОП-30;
  • світовий рейтинг конкурентоспроможності промисловості – 35-те місце;
  • зменшення енергоємності ВВП (кілограм нафтового еквівалента на 1 долар США 2005 року) – до 0,2.

2. Ефективне управління – за рахунок впровадження реформи державного управління, децентралізації і реформи державних фінансів. Воно націлене на високу якість державних послуг і контролю суспільства над державними коштами.

Реклама

Ключовими показниками ефективності досягнення мети є:

  • Індикатор Government Effectiveness с World Governance Indicators – вище 50% країн;
  • E-Government Development Index (United Nations Е-government Survey) – ТОП-40 країн світу;
  • Open Budjet Index (міжнародна мережа International Budget Partnership) -ТОП-50 країн.

3. Розвиток людського капіталу, включаючи реформи системи освіти, охорони здоров'я, поліпшення надання державної соціальної підтримки, розвиток культури і спорту. Все це спрямовано на поліпшення якості життя, освіти і зростання продуктивності праці.

Ключовими показниками ефективності досягнення мети є:

  • індекс людського розвитку – ТОП-50;
  • рівень смертності – зменшення на 10%;
  • рівень бідності (статистика ОЕСР) – 15%.

4. Верховенство права і боротьба з корупцією шляхом підтримки ефективного функціонування інституцій щодо боротьби з корупцією, забезпечення рівного доступу до правосуддя та ефективного захисту прав власності.

Ключовий показник ефективності досягнення мети в цьому випадку один – індекс сприйняття корупції (TransparencyInternational) – ТОП-50.

Реклама

5. Безпека і оборона, включаючи питання захисту суверенітету і територіальної цілісності держави, а також найважливіші аспекти безпеки громадян

Ключовими показниками ефективності досягнення мети є:

  • частка витрат на безпеку і оборону не менше 5% від ВВП на відповідний рік, з них на оборону не менше 3%;
  • зниження аварійності на дорогах на 30%;
  • збереження міжнародної підтримки деокупації Донбасу і Криму.

Що потрібно для виконання

Уряд зазначає, що для успішної реалізації Середньострокового плану необхідні:

  • ефективне лідерство у всьому процесі прем'єр-міністра України;
  • координація взаємодії міністерств і центральних органів виконавчої влади;
  • відображення Середньострокового плану в щорічних планах дій уряду і міністерств;
  • забезпечення належної експертної підтримки;
  • постійний контроль і моніторинг процесу;
  • публічна звітність.

  Пріорітетні напрямки діяльності

Таких напрямів в плані всього 85, ми вибрали найважливіші з них

Економічне зростання. Для забезпечення сталого розвитку держави важливим є спрощення системи оподаткування, створення простих і прозорих його правил, що створить сприятливі умови для ведення господарської діяльності і поліпшить інвестиційний клімат.

Реклама

На першому етапі (до кінця 2017-го) обіцяні:

  • запуск повноцінного функціонування електронного сервісу "Електронний кабінет платника податків";
  • проведення переговорів щодо внесення змін до Конвенції про уникнення подвійного оподаткування з Бельгією, Францією, Іспанією, Туреччиною, Швейцарією;
  • ліквідація податкової міліції та створення нового органу, який займатиметься злочинами, об'єктом яких є фінансові інтереси держави і місцевого
  • самоврядування;
  • продовження реорганізації ДФС;
  • ведення єдиної бази індивідуальних податкових консультацій, що розміщується на офіційному сайті ДФС;
  • підготовка проекту графіку імплементації актів законодавства ЄС в сфері оподаткування підакцизних товарів та ПДВ з урахуванням можливих економічних ризиків для здійснення прозорої підприємницької діяльності в цій сфері і початку процесу його узгодження з ЄС.

У середньостроковій перспективі передбачається:

  • імплементація в податкове законодавство кроку 13 плану дій ОЕСР з протидії розмивання бази і висновку прибутку з-під оподаткування (введення трирівневої структури документації з трансфертного ціноутворення);
  • введення єдиного рахунку для сплати податків і зборів;
  • надання єдиної звітності з єдиного соціального внеску та податку на доходи фізосіб;
  • запуск загального декларування доходів і витрат фізосіб і податкового контролю з використанням непрямих методів за відповідністю доходів і
  • витрат громадян.

Середній час митного оформлення товарів, хв

 

2016

2017 план

2020 план

Імпорт

120

75

60

Експорт

60

30

20

Транзит

40

15

10

У плані не забули і про приватизацію – намічено конкурсний продаж Одеського припортового заводу, "Харківобленерго", "Запоріжжяобленерго", "Миколаївобленерго", "Хмельницькобленерго", "Тернопільобленерго" і "Центренерго" в третьому кварталі 2017-го.

Розвиток конкуренції, малого і середнього бізнесу. Цільові кількісні показники:

  • кількість зайнятих в МСП: 2017 р.- 6,7 млн осіб, 2020 р. – 7,0 млн. осіб;
  • частка підприємств, що діють на ринках з конкурентним середовищем: 2017 р. – 50% від загального обсягу виробництва (реалізації), 2020 р. – 55%
  • - частка МСБ в доданій вартості (за видатками виробництва) 2017 р. – 60%, 2020 р. – 70%; 
  • економія коштів за рахунок проведення конкурентних процедур закупівель – 2017 р. 34 млрд грн, в середньостроковій перспективі – 25 млрд. грн на рік.

Створення умов для економічної незалежності. Уряд визнає, що на сучасному етапі трансформаційних перетворень немає альтернативи розвитку промисловості і, насамперед, її високотехнологічних складових з відповідним розширенням присутності на ринках розвинених країн. Масштабна структурна перебудова має бути безпосередньо пов'язана з вирішенням існуючих системних проблем: висока енергоємність і матеріаломісткість, значна імпортозалежність і технологічна відсталість.

У довгостроковій перспективі мета – перехід від сировинної імпортозалежної до високотехнологічної експортоорієнтованої моделі економіки.

У середньостроковій перспективі мета – запуск процесів структурної перебудови промисловості та експорту, поглиблення диверсифікації експорту.

Цілі 2017 року: створення умов (прийняття відповідних законопроектів і розробка нових законодавчих ініціатив) для стимулювання впровадження нових технологій у виробництво і просування українського експорту з високою часткою доданої вартості.

Ключовими напрямками для досягнення цих цілей 2017-2020 рр. є розвиток промислового виробництва, в тому числі оборонно-промислового комплексу, розширення існуючих, відкриття нових ринків для українського бізнесу.

Цільові кількісні показники:

  • середньорічне зростання промислового виробництва: 2018-2020 рр. – 7,6%, 2017-го – 3%;
  • частка високо- і середньотехнологічних виробництв у структурі валової доданої вартості в цілому по економіці: 2020 року – 8,5%, 2017-го – 6,5%;
  • частка машинобудівної продукції в структурі промислового виробництва: 2020 року – 15%, 2017-го – 8,4%;
  • зменшення матеріалоємності ВВП: 2020 року – до 0,87, 2017-го – до 0,94;
  • зменшення енергоємності ВВП: 2020 року – до 0,2, 2017-го – до 0,3;
  • середньорічне зростання фізичних обсягів експорту товарів та послуг: 2018-2020 років – на 5%, 2017-го – на 2%;
  • збільшення питомої ваги високотехнологічних товарів у структурі експорту: 2020 року – до 25%, 2017-го – до 22%;
  • переоснащення виробничих потужностей державних підприємств ОПК (від рівня 2016 р) – 2017 року – 15%, 2020-го – 90%.

Енергетична незалежність. Заплановано мати 2020 року частку в 11% енергоносіїв, вироблених з відновлюваних джерел енергії, в структурі загального кінцевого енергоспоживання.

Деякі цільові кількісні показники

 

2014

2015

2017

2018

2019

2020

Виробництво уранового концентрату, т

925,7

1089,2

1221

1406

1501

2480

Виробництво тепловиділяючих збірок, од.

імпорт

імпорт

імпорт

імпорт

імпорт

630

В тренді
Долар припинив дорожчати, а євро рветься вгору: офіційний курс

Видобування природного газу, млрд куб.м

20,2

19,9

20,5

22,5

25,2

27,6

Видобування нафти, млн т

2,73

2,46

-

-

-

-

В урядовому документі в рядку "Видобуток природного газу" переплутані мільярди і мільйони кубометрів, прогноз з видобутку нафти чомусь відсутній

 Виробництво енергії з відновлюваних джерел

 

2009

2014

2017

2020

В електроенергетиці, ГВт•ч

11471

10 164

20678

26000

В системах опалення, тис. Гкал

1433

16654

41390

58500

Ефективне управління. На сьогодні в країні діють не менше 50 державних програм, 40 стратегій, 60 концепцій. Уряд визнає, що у переважної більшості з них відсутня дієва система моніторингу і оцінки ефективності виконання. Тому на III квартал 2017 року заплановано створення дієвої системи моніторингу виконання документів стратегічного планування.

Реформування охорони здоров'я. Деякі результати впровадження реформи фінансування охорони здоров'я очікуються такими:

 

2013

2017

2018

2019

2020

Середня тривалість госпіталізації, днів

11,8

11,0

10,5

9,5

9,2

Рівень госпіталізації пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями (на 1000 населення)

39

38

36

33

30

Кількість лікарів, які надають первинну допомогу на підставі договорів с населенням, осіб

0

7 000

10 000

15 000

20 000

Енергоефективність та енергозбереження. Тут головна турбота – зниження споживання в країні всіх видів енергоресурсів. В уряді підрахували, що зараз середній показник питомого енергоспоживання в Україні вдвічі-втричі вищий, ніж в розвинених країнах Європейського Союзу (в багатоквартирних житлових будинках 264 кВт•год на 1 кв. м проти 90 кВт•год). Якщо досягти європейського показника, то можна заощадити до 11,4 млрд кубометрів газу (близько 58% імпорту України). Зниження втрат в житловому секторі приведе і до зменшення витрат на пільги і субсидії, на які в державному бюджеті 2017 року виділена величезна сума – 49,5 млрд грн.

В уряді визнають, що процес скорочення споживання енергоресурсів, в тому числі за рахунок термомодернізації будівель, відбувається вкрай повільно. Зокрема, в рамках Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2016 рр. брали участь тільки 576 ОСББ і ЖБК. Тому важливо не тільки продовжити програму на наступні роки, а й розширити перелік тих, хто зможе отримати державну підтримку на реалізацію енергоефективних проектів за рахунок керуючих і суб'єктів господарювання, які уклали енергосервісні договори з співвласниками або керуючими багатоквартирних будинків.

Розвиток ЖКГ. У документі наголошується, що за роки незалежності в Україні було здійснено глобальні перетворення в житловому секторі. Однак роздержавлення проводилося без створення відповідної правової концепції управління приватизованим житлом. Багато в чому саме тому загострилася проблема фінансування капітальних ремонтів будинків. Недосконалість системи фінансування робіт, пов'язаних з обслуговуванням житлового фонду, і надмірна монополізація його змісту призвели до швидкого фізичного і морального зносу будинків.

У середньостроковій перспективі (2020 р.) передбачається досягти ефективного управління житловим фондом та створити ринок управління житлом.

Пенсійна реформа. Цільові кількісні показники в пенсійній сфері:

  • зменшення дефіциту бюджету Пенсійного фонду 2017 року орієнтовно на 22,8%;
  • перерахунок страхових пенсій для 10,9 млн пенсіонерів;
  • відновлення диференціації пенсійних виплат частини пенсіонерів;
  • зменшення на 40% кількості пенсіонерів, у яких страхова пенсія менше мінімальної.

У досягненні першого показника вже сумніви. Днями Кабмін затвердив бюджет Пенсійного фонду на 2017 рік. За доходами він зріс -з 257 млрд грн 2016 року до 284 млрд. При цьому обсяг дотації з держбюджету зменшено з 145 млрд грн до 142 млрд грн. Але потрібно враховувати, що до суми дотацій входять і пенсійні виплати, які повинні фінансуватися з бюджету (минулого року це було 63 млрд. грн, цього – 57 млрд. грн). Тож власне дефіцит фонду був 82 млрд грн, а очікується – 85 млн грн. Так що він виріс, а не зменшився.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти