Голова Ради НБУ розповів, що робити з інфляцією в Україні

11 січня 2018, 16:33

Данилишин підкреслив, що сильний вплив на зростання споживчих цін має ряд факторів, які Нацбанк регулювати не може

Щоб поліпшити ситуацію з інфляцією в Україні, яка за підсумком 2017 року склала 13,7%, вийшовши за межі цільових орієнтирів Національного банку України (НБУ), недостатньо застосовувати тільки один з основних інструментів центробанку, а саме підвищення облікової ставки. Таку думку озвучив голова Ради Нацбанку України Богдан Данилишин, розповівши на своїй сторінці в Facebook, які перспективи є у НБУ в продовженні політики інфляційного таргетування.

Реклама

Данилишин зазначив, що на даний момент Україна переживає інфляцію пропозиції, пояснивши, що під впливом зносу основних виробничих фондів, низьку ефективність і продуктивність праці, збільшення вартості обладнання, сировини, напівфабрикатів, по високих процентних ставках по кредитах зростає собівартість продукції. Через збільшення витрат виробники змушені піднімати відпускні ціни. А це, в свою чергу, викликає зростання роздрібних цін в Україні.

"Ключовим фактором динаміки споживчих цін зараз є збільшення собівартості продукції", – заявив Данилишин.

Подорожчання кредитів

Голова Ради НБУ підкреслив, що Національний банк повинен з обережністю застосовувати підвищення облікової ставки як інструмент досягнення цілей з інфляції. Нагадаємо, в грудні 2017 року НБУ озвучив рішення про подальше посилення монетарної політики в Україні – облікова ставка була піднята до 14,5%.

"Для поліпшення інфляційної ситуації тільки підвищення ставки центрального банку, що є стандартною практикою центробанків в боротьбі з інфляцією, однозначно недостатньо", – зазначив Данилишин.

Реклама

Більш того, за його словами, не можна не враховувати таку можливість, що при підвищенні облікової ставки зростуть і банківські ставки по кредитах. Українські виробники, в свою чергу, у відповідь на це можуть закласти реакцію на подорожчання кредитів у вартість продукції, а це, в кінцевому рахунку, простимулює подальше зростання цін в Україні.

Особливості українського ринку

Данилишин також нагадав, що інфляція є соціально-економічним явищем, і включає в себе як монетарні чинники, на які може впливати Нацбанк, так і немонетарні фактори, на які регулятор не має впливу.

"Вплив НБУ на рівень інфляції – істотний, але він не має визначального значення. Грошові відносини не відірвані від інших сфер економічного життя. Дії, що проводяться в рамках можливостей Нацбанку, без інших комплексних заходів не дадуть належного ефекту", – пояснив голова Ради НБУ.

За його словами, підвищення ставки рефінансування – а це, як зазначив Данилишин, головний інструмент Нацбанку в боротьбі з інфляцією - в умовах монополістичної структури українського ринку не забезпечить зниження інфляції.

В тренді
Гривня зміцніла: скільки коштують долар і євро в Україні

Голова Ради НБУ також підкреслив, що сильний вплив на зростання споживчих цін має ряд факторів, які Нацбанк регулювати не може – зокрема, збільшення цін виробників промислової і сільськогосподарської продукції.

Реклама

"Ці фактори діють на стороні витрат, тому НБУ обмежений у протидії зростанню цін", – зазначив Данилишин.

Над інфляцією потрібно працювати спільно

Стабільність гривні як національної грошової одиниці України, як і обмінний курс національної валюти, до інших валют, є вагомим фактором інфляції, підкреслив Данилишин. Разом з тим, для того, щоб забезпечити стабільність гривні, за словами Данилишина, в Україні не можна допускати "навіть короткострокового свавілля в регулюванні пропозиції гривні".

При цьому голова Ради НБУ закликав посилити координацію державної політики і різних органів державної влади в подоланні інфляції в Україні. Данилишин навів приклад "переливання" істотного обсягу коштів з казначейського рахунку в Національному банку на грошово-кредитний ринок України через значні обсяги бюджетних витрат в грудні-2017.

За словами голови Ради НБУ, ця ситуація показала "необхідність жорсткої тактичної координації грошово-кредитної (монетарної) і бюджетної політики".

Держрегулювання цін варто повернути

Данилишин також підкреслив, що в Україні необхідно проводити політику, спрямовану на збільшення конкуренції, а також на структурну перебудову економіки з метою зниження її залежності від зовнішніх ринків.

Реклама

Голова Ради Нацбанку відзначив, що одним з чинників зростання інфляції в 2017 році стало скасування Кабінетом міністрів державного регулювання цін на продовольчі товари з 1 липня 2017 року. Данилишин, зокрема, зазначив, що скасування держрегулювання цін в українських реаліях було "передчасним".

"Вважаю за доцільне відновлення роботи Державної цінової адміністрації, яка на етапі переходу економіки України від рецесії до зростання здійснювала б контроль за ціноутворенням, на яке в даний час ринок має дуже односторонній специфічний вплив", – заявив Данилишин

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...
Хочеш бути в курсі останніх подій?
Підпишись на повідомлення. Показуємо тільки термінові і важливі новини.
Хочу бути в курсі
Я ще подумаю
Будь ласка, зніміть блокування повідомлень в браузері!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти