Економія та критика МВФ. Що і чому змінили в проєкті бюджету-2021

Державний бюджет України, який мав пройти друге читання до 20 листопада, досі лежить у Верховній Раді. Проєкт головного кошторису країни планують розглянути в грудні. Але якщо друге читання провалиться, бюджет можуть не прийняти до кінця року.

Подібні ситуації в Україні вже були: в 1997-му кошторис затримали на пів року, у 2010-му – на чотири місяці, а бюджет-2016 президент підписав за кілька годин до Нового року. А від державного кошторису залежать місцеві бюджети. Наскільки країні вистачає запасу міцності й що довелося переписати в проєкті, з'ясовували журналісти "Сьогодні".

Від Кабміну до Верховної Ради лише 250 метрів. Але на цьому відтинку чи не щороку відбувається одна й та сама аномалія: уряд несе депутатам проєкт держбюджету тижнями, а то й місяцями. Цього разу шлях від першого читання до другого пройшли за три тижні – 27 листопада доопрацьований проєкт бюджету-2021 нарешті потрапив до Ради. Міністр фінансів Сергій Марченко впевнений, що проблем з кошторисом більше не буде.

Але провладні депутати вже висловлювали сумніви, що документ ухвалять до кінця року. З трибун у зриві бюджетного процесу звинувачували коронавірус, але в кулуарах говорили про інше: кошторис не влаштовував Міжнародний валютний фонд. А без його схвалення ми не отримаємо кредитів, на які так розраховує влада. Втім, у кінці минулого тижня МВФ все ж погодив проєкт бюджету.

Проблемні цифри

До фантастичних показників проєкту бюджету економісти відносять урядовий прогноз зростання економіки – на рівні 4,6%. Олег Пендзин нагадує: Світовий банк прогнозує максимум 1,5%, і то якщо не буде нового повного локдауну. Це перша контрольна цифра проєкту, що не сподобалася міжнародним кредиторам через нереалістичність.

Друга проблемна цифра – показник дефіциту. Тут кредиторів збентежив розмір "діри" – різниці між доходами і видатками бюджету. Його розкритикували і в парламентському комітеті, тому Кабмін вніс корективи. За словами депутата Ярослава Залізняка, МВФ вимагав дефіциту на рівні 5,3% замість урядових 6% ВВП. У підсумку зійшлися на 5,47%.

"Дефіцит, або "дірка", – 246 млрд гривень. У першому читанні було 270 млрд гривень. Але якщо відверто, то що 270 млрд, що 246 млрд гривень – це величезна сума грошей, яку уряд буде позичати", – говорить заступник голови фінансового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк.

Також міжнародних кредиторів відштовхнуло гальмування антикорупційної реформи. Конституційний Суд скасував відповідальність за недостовірну інформацію в деклараціях. Тобто дозволив брехати чиновникам про свої статки.

Очевидно, щоб реабілітувати державу в очах партнерів, чиновники одночасно з проєктом бюджету запропонували законопроєкт "Про НАБУ", яким уряд пропонує "зміцнити антикорупційну архітектуру". Парламент теж підготував аж три законопроєкти про повернення відповідальності за недостовірне декларування.

Україна, на думку аналітиків, не зможе вибратися з економічної кризи самотужки. І щоб віддати вже позичене, треба брати нові кредити. А для цього країні необхідно продовжувати співпрацю з МВФ.

"На наступний рік ми повинні віддати боргів на 450 млрд гривень. Щоб віддати борги і рефінансувати дефіцит, ми повинні залучити під 700 млрд гривень на фінансових ринках. Коли буде МВФ, ми їх залучимо дешевше", – говорить економіст Олег Пендзин.

Що змінилося в бюджеті-2021

У новій редакції проєкту зменшився дефіцит бюджету і зросли доходи. Уряд збільшив їх на 1 млрд гривень – до 1,092 трлн гривень. Гроші планують залучити, зокрема, завдяки приватизації (12 млрд гривень) та легалізації грального бізнесу (7 млрд гривень).

Витрати, відповідно, урізали – майже на 13 млрд, до 1,328 трлн гривень. Заощадити хочуть завдяки відстроченню обіцяного підвищення мінімалки до 6,5 тис. гривень. А також забравши в освітньої сфери – її фінансування уріжуть на 4 млрд гривень, тому підвищення зарплат учителям не світить.

Водночас порівняно вже з минулим роком чиновники збільшили витрати на Верховну Раду. Вона обійдеться платникам податків у 2,535 млрд гривень а Офіс президента – у 1,7 млрд.

Що з регіонами

Бюджетна децентралізація передбачає, що громади на місцях отримали право розпоряджатися податками. Але, як виявилося, частини доходів на місцях недорахувалися.

"У 2021-му планується скасування дуже важливого акцизного податку з пального. Для нашого міста надходження від цього податку становили 11,3 млн гривень. Плюс з 2021-го вже законодавчо скасована сплата пайової участі в розвитку інфраструктури. Забудовники будують багатоповерхівки, вони повинні платити пайовий внесок на розвиток, поліпшення інфраструктури", – нарікає міський голова Ніжина Олександр Кодола.

А в Києві до всього ввели додаткову пільгу на оренду землі, зокрема для залізниці. Це втрата десятків і сотень мільйонів гривень для місцевого бюджету.

Кожне з таких нововведень вартує окремого аналізу. Але вже очевидно, що прибутки громад скорочуються.

Нагадаємо, раніше голова Мінфіну підрахував: через те, що Україна не отримала запланований транш від МВФ за програмою stand-by, до кінця року в бюджеті не вистачає 3 млрд доларів.