Кому з українців скоро доведеться шукати роботу

Коронавірус значно прискорив перехід українців як на віддалену роботу, так і на повний фріланс. Нині близько 3% наших працездатних працюють на себе, це в 12 разів більше, ніж було в 2014 році, і втричі більше, ніж п'ять років тому. За оцінками фахівців ринку праці, через десять років таких працівників в Україні буде не менше 15%.

Сайт "Сегодня" з'ясував, де найбільш перспективно шукати роботу з вільним графіком, у чому її плюси і мінуси, а де фріланс неможливий як такий.

Читайте також:Українським фрілансерам стали більше платити: названо середні зарплати

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Віддалена робота – шлях до фрілансу

За словами HR-маркетолога компанії "Арго" Тетяни Пашкіної, робота фрілансером, а не в штаті компанії – світова тенденція. Наприклад, в Англії і Франції позаштатних співробітників уже більше, ніж тих, хто в штаті компанії. У США поки фрілансер кожен третій, в Україні в 10 разів менше, кожен 30-й.

"Першим кроком до фрілансу в Україні став перехід на віддалену роботу, часто вимушений, бо через епідемію коронавірусу роботодавцям довелося дозволити своїм штатним співробітникам працювати віддалено, – аналізує Тетяна Пашкіна. – Хоча наш КЗпП дозволяє щодня не ходити на роботу тим, хто може виконувати свої обов'язки вдома, але керівники боялися втратити контроль над підлеглими.

Однак понад рік життя в умовах коронавірусу показав: катастрофи не сталося. З'явилися комп'ютерні програми, що дозволяють проводити онлайн ZOOM-конференції, в віддаленому режимі ставити завдання підлеглим і контролювати їхнє виконання".

І тоді роботодавці замислилися: так можна добре заощадити, скоротивши виробничі витрати! Наприклад, на оренду приміщень і оплату комунальних послуг. Багато фірм переїхали в офіси меншої площі, традиційне робоче місце замінила шафка для особистих речей, з'явилися "хот дескс" (гарячі столи), якими стали користуватися не один співробітник, а кілька, за попередніми заявками.

Все це в перспективі призведе до того, що і штатних співробітників буде потрібно менше, тому багатьом з них запропонують перейти на фріланс, пообіцявши натомість стабільну зайнятість над проектами компанії (див. інфографіку).

Виграш працівника в тому, що за рахунок скорочення виробничих витрат компанії, частина зекономлених коштів піде на збільшення його заробітку. Також відпаде необхідність витрачати час і гроші на дорогу, сидіти в офісі від 9:00 до 18:00, графік роботи стане гнучким: сьогодні працюю шість годин, завтра 12, головне виконати завдання в строк.

Але й ті, хто за час пандемії більше року відпрацював віддалено, теж задумалися: а чи не перейти на "свій хліб", стверджує директор із розвитку бізнесу міжнародної стафінгової (підбір персоналу) компанії ANCOR Ukraine Андрій Данилюк.

"Пандемія поміняла світогляд людей, за останній рік кількість фрілансерів в Україні зросла, – зазначив Андрій Данилюк. – Якщо говорити про перспективи, ми прогнозуємо зростання такої форми зайнятості в Україні в тих секторах, які раніше було складно асоціювати з фрілансом: це бухгалтерія, облікові функції, сфера продажів.

Тобто, йдеться про суміщення стабільності, до якої люди звикли, з можливістю розпоряджатися своїм часом. Складно говорити про конкретні цифри, але виходячи з світового тренду, років через 10 до 20% працездатного населення в Україні може займатися фрілансом. Перш за все, це сфера послуг. Але для цього потрібна певна фінансова грамотність, уміння планувати свій час".

За словами експерта, поряд із фрілансингом буде активно розвиватися і аутсорсинг, тобто робота з юридичними особами. Їм передадуть частину функцій підприємства, на яких свої співробітники зайняті не повний день, наприклад, нерегулярні перевезення, ремонти і обслуговування комп'ютерних мереж і техніки та багато інших.

Кого відправлять "за штат"

Очевидно, що віддалена робота можлива далеко не скрізь. Навряд чи можна не ходити на роботу тим, хто безпосередньо виробляє матеріальні блага: робітникам, зайнятим у промисловості, агросекторі, на будівництві, транспорті, також у роздрібній торгівлі продуктами харчування, співробітникам сервісу, нарешті, лікарям. Але через десять років зміни торкнуться і ці сфери. Перш за все, в цьому будуть зацікавлені роботодавці, які бажають скоротити свої витрати. Наші експерти спрогнозували, яким може бути фріланс через 10 років, у 2030 році (див. інфографіку).

Як бачимо, професії, яким загрожує скорочення штатів, в основному пов'язані з розумовою, а не фізичною працею, і це зрозуміло, в тому числі з економічної точки зору. Але "вільного художника" держава вже сьогодні має захистити від свавілля роботодавця, зрівнявши його в правах зі штатними найманими працівниками, впевнений член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

"Фрілансери безправні, в кращому випадку вони працюють за договорами підряду, а то і на джентльменських домовленостях, ризикуючи, що їм не заплатять, – акцентував Олег Пендзин. – Потрібен новий Трудовий кодекс, де ця категорія працівників буде врахована. Адже тенденція "видавлювання працівників на вільні хліби" в світі набирає обертів".

Портрет "вільного художника"

Як розповів нам Андрій Данилюк, найбільше фрілансерів в IT-сфері та торгівлі.

"За підсумками наших дсліджень, перших із них, таких людей по 15% серед опитаних, – говорить Андрій Данилюк. – Далі йдуть будівельники – 10% (розробка проектів), працівники мистецтва – 7%, вчені – 6%, виробничники і працівники сфери освіти – по 5%. Ще ряд галузей мають 1-4% фрілансерів. Немає їх у ЖКГ і держуправлінні і обороні.

Що стосується посад, то найбільше серед фрілансерів – кваліфікованих фахівців – 26% і менеджерів – 22%. Технічних фахівців – 14%, офісних співробітників 13%, працівників сфери обслуговування – 10%. Серед представників найпростіших професій (прибиральниця, двірник) фрілансери теж є – 2%".

Тетяна Пашкіна назвала, що найбільше цінують фрілансери в роботодавців і що їх цікавить в останню чергу.

Три головні вимоги: чітке формулювання завдання (17%), прозоре спілкування (16%), висока вартість замовлення (14%). Також цінується довгострокове співробітництво (12%). Найменше "художника" цікавить знайомство зі штатною командою (7%), спілкування з замовником із неробочих тем (5%), медичне страхування (3%).

Висновки

Чи означає це, що українцям незабаром загрожує тотальна "невпевненість у завтрашньому дні": тобто, сьогодні ти зайнятий, а завтра – шукаєш роботу? Поки що ні, хоча світові тенденції торкнуться і нас. Перш за все тих, хто вибрав собі офісну "білокомірцеву" професію, яка не потребує безпосереднього контакту з замовником. Їм доведеться працювати на результат, а не просиджувати місце в офісі. А в вигляді "булочок" – можливість займатися улюбленою справою, співпрацювати з декількома компаніями, гнучкий графік роботи, нарешті, високі заробітки, що дозволяють самостійно накопичити собі на забезпечену старість, не сподіваючись на державу.

Мінсоцполітики вже запропонувало прирівняти роботу на фрілансі до роботи в штаті і зараховувати її до трудового стажу. Детальніше дивіться в сюжеті.