Почему Украине не удастся воплотить экомодернизацию (укр.)

Как модернизировать энергетику и причем здесь Нацплан по выбросам
/ Фото: Flickr

Європейський "зелений курс" сфокусував увагу всієї світової економіки на питанні екології. Україна, маючи глибокі проблеми з різними викидами підприємств, теж долучилася. Без екомодернізації української промисловості і переходу на "зелену" енергетику можливості продавати товари в ЄС для нас зникають. Але щоб виправити ситуацію і зберегти торгове партнерство, зроблено поки мізерно мало, пише у своїй статті ресурс "Главком".

Україна взяла на себе величезні екологічні зобов'язання перед ЄС. Одне з ключових – вже до 2033 року істотно скоротити викиди шкідливих речовин (діоксиду сірки, оксидів азоту та пилу) на вугільних електростанціях.

Реклама

Вони є одним із головних забруднювачів навколишнього середовища, оскільки були побудовані у 60-80-ті роки минулого століття і не відповідають сучасним екологічним нормативам. Через старі ТЕС Україна перебуває на першому місці в Європі за викидами в атмосферу зольного пилу, діоксиду сірки та на другому – за викидами оксидів азоту (16%).

Щоб поліпшити ситуацію, держава раніше ухвалила Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ). Він передбачає екомодернізацію та встановлення фільтрів на енергоблоках ТЕС і ТЕЦ України. Однак, усі екологічні модернізації дуже затратні.

У реконструкцію 90 енергоблоків усіх великих вугільних електростанцій країни необхідно інвестувати понад 4,1 млрд євро. Але гроші є лише на папері. В умовах наслідків військової агресії Росії і перманентної кризи на ринку електроенергії у енергокомпаній катастрофічний дефіцит фінансування навіть на прості ремонти.

Реклама

Із цієї ж причини зупинилося будівництво першої в Україні системи сіркоочистки державної "Центренерго".

Енергетики вже не перший день нарікають на нереалістичність планів, які необхідно виконувати в найближчі роки. І навіть б'ють на сполох. Або держава зробить Нацплан за викидами більш реальним для виконання і передбачить конкретний механізм фінансування екологічної модернізації, або вугільна генерація опиниться на межі закриття, заявили недавно в "Донбасенерго", звертаючись із проблемою до уряду і профільного міністерства. Але про все по порядку.

Добрі наміри і реалії

Повністю модернізувати велику промисловість країни, зокрема ТЕС, і зменшити шкідливі викиди за 10-12 років має реформа, яку нещодавно пообіцяв президент України Володимир Зеленський.

Реклама

Він прекрасно розуміє, що швидко такі проєкти не робляться, тому потрібно створити найкращі умови, щоб цей процес стартував і не зупинявся.

"Не вірте тому, хто говорить, що можна реформувати відповідно до наших домовленостей і європейського досвіду тільки за рік. Ні. Перехід на модернізовану промисловість відбудеться протягом 10-12 років", – підкреслив президент.

У той же час законопроєкт про промислове забруднення №4167, який останнім часом активно обговорювали у суспільстві та експертному середовищі, передбачав перехід на європейські екологічні норми протягом 4 років. Тому не дивно, що народні депутати минулого тижня у черговий раз провалили голосування за цим документом. У Європейській бізнес-асоціації такий термін екомодернізаціі промисловості теж називали нереальним.

Країни Європи проводили екомодернізацію протягом понад 30 років, і цей процес все ще триває. В Україні досі немає чіткого розуміння картини по країні: які об'єкти слід модернізувати, які закрити, які – замінити новими, щоб не порушити баланс енергосистеми.

За словами голови Всеукраїнської енергетичної асамблеї (ВЕА), ексміністра палива та енергетики України Івана Плачкова, до сьогоднішнього дня не визначено два важливі моменти.

1. Яким чином галузь енергетики зароблятиме гроші для масштабної реконструкції і модернізації.

2. Відсутня технічна концепція – як саме здійснювати екореконструкіції.

План виконати не можна змінити

Зобов'язання, які Україна взяла на себе у рамах НПСВ, не відповідають сьогоднішнім реаліям і потребують перегляду, в унісон твердять експерти.

Про необхідність актуалізації плану заговорили не випадково. Справа в тому, що НПСВ розробили ще у 2011 році – до війни. Після 2014 року в українській енергетиці відбулися істотні зміни. Дві із 14 українських ТЕС залишилися на непідконтрольній території Донбасу. Там же зосталися всі шахти, які добували вугілля марки антрацит, тому теплова генерація (приватна і державна) витрачала всі свої гроші на термінове переобладнання енергоблоків під вугілля газової марки, який видобувають на контрольованій владою території України. В іншому випадку – країну могли чекати віяльні відключення. Відповідно до НПСВ, деякі з енергоблоків українських ТЕС вже слід зупинити назавжди. Але оскільки зараз в енергосистемі дефіцит потужностей, ці блоки працюють для того, щоб не порушувалося електропостачання населення та підприємств. В НПСВ не враховували потребу в переобладнанні енергоблоків на газове вугілля, втрату ТЕС через війну, а також перспективу зміни енергобалансу в зв'язку з ростом ВДЕ і зменшенням виробництва електроенергії з вугілля. Іншими словами, у 2017 році Україна ухвалила Нацплан, який вже тоді не відповідав ні економічній ситуації в країні, ні тенденціям в енергетичній галузі. Трохи цифр. План передбачає екомодернізацію й установку фільтрів на 90 енергоблоках ТЕС і котлів ТЕЦ України. Зокрема, до 2023 року НПСВ передбачає монтаж сучасних пилових фільтрів на 30 установках, будівництво 13 систем сіркоочищення, демонтаж всіх котлів 2-ї черги Добротвірської ТЕС (Львівська обл.). І ще багато іншого. До кінця 2028-го на всіх установках, які включили у НПСВ, мають з'явитися пиловловлювальні фільтри і сіркоочищувачі. А до кінця 2033 на них необхідно встановити ще й азотоочищувачі, щоб повністю відповідати європейським нормам викидів. Це нереально, кажуть експерти і учасники ринку, – з огляду на кількість енергоблоків, які можна одночасно виводити в ремонт, і обсяг інвестицій, які потрібно у це вкласти. Крім того, механізми реалізації цього плану досі не розроблені, тому багато виробників електроенергії, наприклад, "Центренерго" і "Донбасенерго" вже у 2023 році будуть змушені зупинити виробництво енергії через неможливість провести модернізацію. {{1}} Про це говорять і самі виробники електроенергії. Нещодавно "Донбасенерго" попередило владу країни про загрозу одномоментної втрати роботи для 180 тис. енергетиків і 150 тис. шахтарів.

Там зазначили, що реалізація вимог НПСВ у поточному вигляді створить брак потужностей ТЕС і ТЕЦ в енергосистемі. А це може бути причиною відключень або спровокувати скандальний імпорт електроенергії з Росії або Білорусі.

Грошей немає! Чи витягне енергетика себе за волосся?

Другою не розв'язаною проблемою НПСВ є відсутність грошей, точніше механізмів фінансування модернізації підприємств, ТЕС і ТЕЦ. Джерела фінансування держава не визначила. Водночас в Європі екологічну модернізацію реалізували до того, як почав працювати ринок електроенергії. У країнах ЄС природоохоронні проєкти у всіх секторах економіки було профінансовано за рахунок держдопомоги і залучення європейських інвестицій. Для екомодернізації застосовували різні інструменти фінансування. Наприклад, залучали гроші Фонду згуртування і Європейського фонду регіонального розвитку, держдопомогу за рахунок надходжень від екологічних платежів. Частина підприємств на час модернізації уклали договір із державою про скасування екологічного податку. В результаті ЄС вклав в екомодернізацію десятки мільярдів євро і забезпечив промисловість пільгами. Хоча навіть після модернізації Німеччина і Польща лідирують за викидами оксиду азоту в Європі. За словами Івана Плачкова, ці країни змогли з 1990 по 2017 рік скоротити викиди азоту тільки на 50%. І це при тому, що там на будівництво очисних споруд було виділено десятки мільярдів євро держдопомоги. Наприклад, Німеччина вже витратила на екомодернізацію 19 млрд. євро, Польща – 11 млрд. євро. В Україні профінансувати модернізацію теоретично можна було до 2014 року, коли в тариф для споживачів закладали інвестиційну складову для модернізації ТЕС і ТЕЦ. За ці кошти і гроші міжнародних інвесторів мали побудувати перший в Україні сіркоочищувач усього на одному енергоблоці Трипільської ТЕС, яка входить до складу державного "Центренерго". Проєкт обійшовся державі у 580 млн грн. Але система так і не запрацювала повноцінно. Нещодавно в компанії повідомили, що підприємство не може завершити проєкт будівництва першого в Україні сіркоочищувача через брак 245 млн грн. Брак фінансування виник через скасування виплати інвестиційної надбавки виробникам електроенергії з 1 липня 2019 р., хоча вона мала діяти до грудня 2022 року.

Коли інвестиційну складову з тарифу прибрали, у тепловій генерації не знайшлося істотних коштів на екологічну модернізацію. При цьому теплова генерація – один із найбільших платників податків за забруднення навколишнього середовища. Податок цільовий і має направлятися на екологічні поліпшення, проте половина грошей "губляться" в загальному бюджеті. "Зараз залишається невирішеним питання механізму фінансування заходів у рамах реалізації Національного плану скорочення викидів від великих спалювання установок", – підкреслили у "Центренерго". Ще один приклад – Слов’янська ТЕС. Влітку 2019-го, коли почав роботу новий ринок електроенергії і було припинено виплати інвестнадбавки, на цій ТЕС "Донбасенерго" припинилося фінансування проєкту з установки електрофільтру. З іншого боку, приватний бізнес все ж частково модернізував обладнання за власні кошти. Наприклад, із 23 реконструйованих енергоблоків в Україні 21 – належать до ТЕС "ДТЕК Енерго". Екомодернізація дозволила знизити викиди пилу на цих ТЕС на 67%. Такі заходи за останні 10 років обійшлися компанії у 28 млрд грн. Але для реалізації завдань НПСВ знайти 4,3 млрд євро без уваги держави майже нереально. А поки Україна, згідно із Нацпланом, за перші 5 років зобов'язана досягти таких результатів щодо скорочення викидів пилу, до яких Польща йшла 18 років, а Німеччина – 7.

Що далі?

На думку Торстена Веллерта, керівника підгрупи "Енергетика та екологія" Групи Європейської Комісії щодо підтримки України, слід дивитися на реалізацію НПСВ комплексно. "Тепер ви можете поставити питання у рамах екомодернізації: це найефективніший шлях рухатися вперед? Адже це не тільки поставити фільтр на електростанціях. І проблема не тільки у викидах. Вже є кращі технології, але вони не гнучкі, коли використовуються відновлювані джерела. Чи матиме це сенс, якщо дивитися на це більш комплексно?" – пояснив він. Заступник міністра енергетики України Максим Немчинов вважає, що варто робити ставку на екомодернізацію блоків, у яких є запас міцності для продовження роботи. Необхідно визначити мінімальну кількість, щоб розрахувати вартість модернізації та розробити механізми фінансування. Енергоблоки з виробленим ресурсом слід виводити з експлуатації, тільки замінюючи їх на нові рівноцінні потужності. Якщо цього не зробити, енергосистема опиниться під загрозою через брак маневрувальних блоків. Схожої думки дотримуються і у регулятора ринку електроенергії. У звіті "Укренерго" про оцінку відповідності генерації у 2020 році, який 16 червня затвердили в НКРЕКУ, йдеться про необхідність коригування термінів виконання заходів, передбачених Нацпланом щодо викидів, з обов'язковим визначенням джерел фінансування.

У документі говориться, що головне – не допустити браку генеруючих потужностей в країні через невиконання НПСВ у 2025 році. Для цього необхідно реконструювати блоки існуючих ТЕС або будувати нові енергоблоки. Тому в "Донбасенерго" вже закликали прискорити розв’язання питань реконструкції та будівництва нових блоків ТЕС для виконання НПСВ. "Виконання НПСВ в умовах нерозв'язаних питань модернізації теплових блоків призведе до різкого скорочення потужностей вугільної генерації. Вже через чотири роки в Україні буде виведено з роботи близько 10 ГВт теплових електростанцій, до 2035-го ми зіткнемося з повним виведенням ТЕС із роботи. Все це ставить під загрозу енергетичну безпеку України, призведе до дефіциту потужності і резервів, закриття містоутворюючих підприємств енергетичного та вугільного секторів", – заявив у ході 12-ї енергетичної конференції Адама Сміта комерційний директор компанії Олег Ларіонов.

Тим часом, у профільному міністерстві кажуть, що вже зайнялися питанням актуалізації Національного плану і пошуком механізмів фінансування екомодернізації. За словами Максима Немчинова, зараз Україна не перевищує міжнародні зобов'язання у жодному із видів викидів. Утім, починаючи із 2025-го року, якщо нічого не робити, ці показники буде перевищено.

Реклама на segodnya.ua Реклама
Все новости
Показать еще
Реклама на segodnya.ua Реклама
Помощь во время войны
Больше новостей
Финанс-дайджест
Больше новостей
Industry
Больше новостей
Квартирный вопрос
Больше новостей
Время зарабатывать
Техно
Больше новостей
Коммуналка
Больше новостей
Наши деньги
Больше новостей
Война в Украине
Больше новостей
Money-лайфхакер💰
Главное о деньгах
Все новости
Последние новости
Показать еще
Валюта
Курс доллара в кассах банков (покупка/продажа)
1
ПУМБ ПУМБ
35.8/36.3
2
ПриватБанк ПриватБанк
35.5/36.3
3
Ощадбанк Ощадбанк
35.7/36.15
4
Райффайзен Банк Райффайзен Банк
36.4/37.1
5
Укрэксимбанк Укрэксимбанк
36.2/36.7
6
Альфа-Банк Альфа-Банк
35.5/36.7
7
Укргазбанк Укргазбанк
35.4/36.4
8
Универсал Банк Универсал Банк
35.4/36.9
9
OTP Bank OTP Bank
31.95/35.0
ЗАПРАВКИ
Топливо сегодня
95+
95
ДТ
ГАЗ
51,59
50,44
51,84
27,57
53,40
51,40
52,40
27,39
54,50
52,50
52,00
27,71
55,09
53,49
55,09
28,69
55,25
53,71
53,85
27,85
58,99
56,99
56,99
28,97
58,99
56,99
56,99
28,98
59,49
55,81
55,88
28,38
59,99
57,99
57,99
28,98
-
49,51
49,31
26,89
Отставка Бориса Джонсона
Новая обложка The Economist
Рейтинг цен
Сколько стоит жилье в новостройках Киева (грн за м²)
1
Печерский Печерский
90 592
2
Шевченковский Шевченковский
57 791
3
Оболонский Оболонский
54 494
4
Подольский Подольский
51 178
5
Голосеевский Голосеевский
46 989
6
Святошинский Святошинский
36 659
7
Днепровский Днепровский
35 882
8
Дарницкий Дарницкий
35 881
9
Деснянский Деснянский
35 364
10
Соломенский Соломенский
31 688
Прогноз 🔑
ТОП-5 в сфере IT
Востребованные специальности
Программирование

Программирование

Инженер

Инженер

Системы управления предприятиями

Системы управления предприятиями

Web-инженер

Web-инженер

Web-мастер

Web-мастер

Актуальные предложения 🔥
Выбор украинцев 🚘
Какие новые легковые авто покупали в июне
1
Toyota Toyota
456
2
Renault Renault
327
3
Volkswagen Volkswagen
263
4
Hyundai Hyundai
172
5
Skoda Skoda
168
6
Mitsubishi Mitsubishi
162
7
BMW BMW
120
8
Nissan Nissan
102
9
Mercedes Mercedes
94
10
Ford Ford
87
Подробнее
Must Know
Штрафы для владельцев животных в Украине

Выгул собак опасных пород без намордника — от 170 грн

Выгул собак опасных пород без намордника — от 170 грн

Выгул собак в запрещенных местах — от 170 грн

Выгул собак в запрещенных местах — от 170 грн

Неубранные за животным экскременты — от 170 грн

Неубранные за животным экскременты — от 170 грн

Нанесение животным вреда имуществу или здоровью человека — от 1700 грн

Нанесение животным вреда имуществу или здоровью человека — от 1700 грн

Издевательство над животным — от 3400 грн

Издевательство над животным — от 3400 грн
Детальнее
Классы жилья
В чем отличие?
Эконом

Обычно это типичные многоэтажки без чрезмерных архитектурных решений, похожие друг на друга, но их основная задача – универсальность и обеспечение квартирами как можно большего количества людей. В Киеве средняя цена за квадратный метр в "экономе" составляет 27 тыс. грн.

Комфорт

В таких домах предусмотрены зоны для хранения детских колясок или велосипедов, есть гардеробные, охрана на территории, улучшенная детская площадка и паркинг. В Киеве за такие квартиры в новостройках просят в среднем 35,3 тыс. грн за кв. м.

Бизнес

В новостройках есть большие подземные паркинги с одним паркоместом на квартиру. Обычно такие здания охраняются, есть консьерж, улучшенные детские площадки, а по уходу за территорией нанимают садоводов. Жители столицы в среднем платят 57,7 тыс. грн за квадратный метр в такой квартире.

Элит

Над дизайном жилья работают приличные дизайнеры. Территория охраняется, а паркоместа обустраивают с запасом. В таких жилых комплексах строят теннисные корты, бассейны, супермаркеты, частные школы и т.д. В Киеве один квадратный метр такого жилья стоит в среднем 98,8 тыс. грн.

1 /2
Все о квартирах
статистика
Курс криптовалюты сегодня

Валюта

Цена, usd

Bitcoin (BTC)

65867.45

Dogecoin (DOGE)

0.14

Ethereum (ETH)

3408.13

Litecoin (LTC)

83.55

Ripple (XRP)

0.62

Наша экономика
5 главных цифр
1
Потребительская инфляция Потребительская инфляция
18%
2
Учетная ставка Учетная ставка
25%
3
Официальный курс евро Официальный курс евро
29,7 грн
4
Официальный курс доллара Официальный курс доллара
29,25 грн
5
Международные резервы Международные резервы
$22,8 млрд
Знать больше💡

Нажимая на кнопку «Принять» или продолжая пользоваться сайтом, вы соглашаетесь с правилами использования файлов cookie.

Принять