В окупованому Криму не залишилося жодної школи з українською мовою навчання – правозахисники

У тимчасово окупованому Криму не залишилося жодної школи з українською мовою навчання. Про це повідомляє Кримська правозахисна група за результатами проведеного моніторингу сфери освіти на півострові.

За даними експертів, реальна ситуація з навчанням рідною мовою в Криму значно гірша, ніж заявлена ​​підконтрольним РФ "Міністерством освіти Республіки Крим".

"Кримська правозахисна група у 2018-2019 навчальному році провела власний моніторинг ситуації з навчанням рідною мовою в Криму. В ході моніторингу було відвідано 24 школи, в яких проводилися опитування керівництва, викладачів та батьків учнів. У тому числі: 3 школи, які заявлені "Міністерством" як школи з кримськотатарською мовою навчання; 1 школа, заявлена ​​як школа з українською мовою навчання; 18 шкіл, заявлених як школи з класами навчання кримськотатарською мовою; 2 школи, заявлені як школи з класами навчання українською мовою", – наголошується в повідомленні.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Згідно з результатами моніторингу, в Криму не залишилося жодної школи, в якій вивчення всіх предметів ведеться українською мовою.

"Класів з українською мовою навчання також значно менше, ніж заявлено окупаційною владою. Школи, які офіційно заявлені як школи з кримськотатарською мовою навчання, фактично такими не є, а навчання в них ведеться як кримськотатарською, так і російською мовами", – додали в Кримській правозахисній групі.

Нагадаємо, Верховна Рада розглянула понад 1200 поправок до "мовного закону". Депутати продовжать працювати завтра, але чи будуть вони надалі розглядати поправки, невідомо.

Нагадаємо, в жовтні минулого року Рада ухвалила закон про українську мову. Згідно з документом, всі сфери життєдіяльності країни хочуть зобов'язати використовувати виключно українську мову. Стежити за виконанням закону будуть "мовні інспектори". Вони зможуть бути присутніми на засіданні будь-яких державних органів, вимагати документи у громадських організацій і політичних партій, а також призначати розміри штрафів. Читайте детальніше про новий закон про державну мову.

У свою чергу в коментарі сайту "Сегодня" голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко і директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала пояснили, коли варто очікувати рішення Ради щодо української мови і що може цьому перешкоджати. Політологи налаштовані оптимістично, але нагадують про більш ніж 2000 правок.

Варто зазначити, що ухвалення мовного закону є однією з головних тем сьогоднішнього дня. З іншими темами ви можете ознайомитися на сайті "Сегодня":