Жителі в Бердянському живуть під обстрілами без світла, води і продуктів

У Широкиному сьогодні, вперше за тривалий час, затишшя. Новою гарячою точкою на Донбасі стало село Чермалик. Це на північ від Маріуполя. Там через постійні обстріли ситуація близька до критичної, кажуть військові. Один мирний житель загинув. Місцеві живуть під постійними обстрілами, без світла, води і продуктів.

Від Бердянського до Широкиного – буквально два кілометри. Тому при обстрілі -- якийсь снаряд, так і прилетить сюди.

"А ми з бабусею сидимо і дивимося телевізор. Мать їх, нехай стріляють! Прямою наводкою якщо потрапить, так і добре, лише б не залишитися калікою!", – каже мешканець Бердянського Володимир.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

86-річна баба Оля садить помідори. Каже, город – єдина можливість вижити. Діти допомогти не можуть. Один син живе в Росії, другий – у Донецьку. Про те, щоб виїхати до дітей, жінка і не думає.

"А куди я піду до них? Якби знали, що так буде, ми б поїхали. А так думали – сьогодні перестане, завтра перестане, післязавтра перестане. Та і там, у них те ж, що й у нас", – каже мешканка Бердянського Ольга.

У Бердянському досі живуть близько двадцяти осіб. Через постійні обстріли тут вже давно нічого не працює. Найближчий магазин знаходиться за п'ятнадцять кілометрів. Місцеві жителі виживають за рахунок власних городів, моря і того, що привозять військові.

Залишилися в селі переважно люди похилого віку. Пройти п'ятнадцять кілометрів до найближчого ларька багатьом не під силу. Так й з грошима проблема – пенсію отримують далеко не всі. Тому від допомоги армії тут ніхто не відмовляється.

"Роздаємо крупи, згущене молоко і тушонку. Тобто, це те, що безпосередньо нам постачає Міноборони і чим ми харчуємося самі", – каже військовослужбовець ЗСУ Валентин.

Незважаючи на постійні обстріли, в Бердянське почали повертатися біженці. Кажуть – сумують за домом.

"Якби ви бачили мою козу – вона худюща, я аж плакала! У мене ніколи не було такої кози! Ну ось – плоска! Сюди ж можна було дерть привезти, нічого", – говорить мешканка Бердянського Олена.

Зранку в Бердянському та сусідньому Широкиному незвично тихо. Місцеві жителі сподіваються, що це надовго.

Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "События" на каналі "Україна" за 29.04.2015 19:00