Дончанка про життя до конфлікту: "Ми ніколи нічого ні в кого не просили"

Пункти видачі продуктових наборів Гуманітарного штабу Ріната Ахметова працюють, як годинник – з 10:00 до 15:00. Але донецькі люди похилого віку, які приходять за наборами виживання, нерідко вже з 9:00 займають чергу на лавочках, біля входу. Розмовляють, діляться наболілим, розповідають, як їм живеться в місті, біля якого йдуть бойові дії. Для багатьох літніх отримувачів гуманітарної допомоги це вже друга війна в їх житті, і вони визнаються: ніколи не думали, що знову почують, як стріляє артилерія біля будинку, а не на параді.

ХТО ПОДУМАВ? Катерина Дмитрівна Кутепова, яка живе в Київському районі (це один з найбільш небезпечних районів Донецька, за межею якого проходить справжнісінька лінія фронту), злегка соромиться приходити за продуктовими наборами. Каже, що все життя з чоловіком сама заробляла собі на життя, ніколи нічого ні в кого не просили. "Таке життя було, що ніхто зайвий раз не допоможе, тільки підштовхнути можуть, щоб швидше впав і сильніше вдарився, – каже Катерина Дмитрівна. – Коли люди похилого віку в Донецьку залишилися без пенсій і засобів до існування, хто про них подумав? У мене сусідка жила за стінкою, їй за 90 років було, самотня. Раніше хоч соціальні служби до неї приходили, доглядали, пенсію приносили, а коли в Донецьку війна почалася, ніхто не приходив. І померла сусідка восени 14-го, як потім лікарі сказали, від виснаження".

Про допомогу Гуманітарного штабу Ріната Ахметова Катерина Дмитрівна і її чоловік Сергій Миколайович дізналися відразу, як тільки вона почалася, але, як це траплялося з багатьма донецькими старими, не повірили в те, що людям просто так роздають продукти. "Дівчина з нашого будинку пішла дізнаватися, чи можна їй як матері-одиначці отримувати продукти. Повернулася, тягне пакет і кричить на весь двір: "Катерина Дмитрівна, їдьте скоріше, отримуйте продукти, ви – пенсіонери, вам належить!". У чоловіка мого серце зовсім слабке, він дома лишилася, а я документи схопила, тачку- "кравчучку" взяла, і на трамвай! Два пакети ледве додому дотягли: зима, слизько. Зате радості було, як у дітей, чесне слово", – згадала 80-річна донеччанка.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

ДОБРО ЗАРАХУЄТЬСЯ. Мабуть, це було найсвітлішим моментом зими 2014-2015 років. Багатоповерхівка, де живе сім'я людей похилого віку, неодноразово піддавалася обстрілу, один зі снарядів навіть влучив у дах будівлі, утворивши діру метри три в діаметрі. "У будинку на той момент проживало чи з десять сімей, і всі люди похилого віку. Хто з нас полізе на дах закладати діру? Правильно, ніхто. Понад рік ми жили, а з горища нам на сходову площадку сипався сніг і лився дощ. Тільки в цьому році навесні повернувся сусід молодші нас, так він швиденько знайшов майстрів і ті відремонтували нашу дах. Грошей з нас сусід не взяв, ми йому вдячні на все життя!" – запевняє пенсіонерка.

О 10:00 пункт видачі наборів виживання відкривається, і люди похилого віку отримують великі пакети з допомогою від Гумштаба Ріната Ахметова. "Кожного разу ми дякуємо всім волонтерів Гуманітарного штабу за те, що допомагають. Якщо люди роблять добру справу, то це їм зарахується і на землі, і на небі!" – роезюмує донеччанка, котра переживає свою другу війну.