Продуктовий колапс у Донецьку: ціни ростуть, а жителі шукають українські товари

Повільно, майже непомітно, але щодня ціни на продукти харчування в Донецьку повзуть вгору. Навряд чи це можна помітити відразу, але факт залишається фактом: донецькі домогосподарки, проаналізувавши свої витрати на харчування, жахнулися. Ціни ростуть, зарплати і пенсії – ні. У порівнянні з цінами на підконтрольних Україні територіях, вартість продуктів в Донецьку неабияк завищена, відзначають донеччани.

"У наших обмінниках курс гривні – 2,12-2,20 рублів. Ціни на ринках і в супермаркетах розраховуються за курсом три і вище. А пенсії як видавали у вигляді дворазових українських, але в рублях – так і видають, – каже мешканка Ленінського району Донецька Олена Снігур. – через такий дисбаланс гроші витрачаються просто миттєво. ми підрахували, що більше половини наших доходів іде на харчування. Такого ніколи не було, ми з чоловіком завжди могли щось відкласти. Зараз – їжа та ліки і більше нічого".

Донеччани визнаються: до сих пір не можуть толком звикнути до цін в рублях. Особливо після повернення з-за лінії розмежування. "На ковбасному ціннику цифра – "240 рублів/кіло" (110 гривень за курсом НБУ). Причому це ковбаса звичайна, молочна. Буквально за кілька днів до цього ми привезли приблизно таку ж з Маріуполя – за 80 гривень/кіло. Ну ось і множте тепер, рахуйте курс! – пропонує донеччанин Юрій Павлов. – Дитині купили йогурт-сирок – 44 рублі (20 гривень). А в тому ж Маріуполі – 15 гривень. Залишилося порівняти зарплати і питання, чому в Донецьку народ убожіє з кожним днем, вже не буде стояти".

Коли таке було?

Накидають по рублю-іншому на свої товари і продавці на ринку. "Привезти товар стало дорого", – скупо пояснюють вони. Але ось картопля з 32 рублів (14 гривень) почала коштувати 35 (16), а ціна десятка яєць з 47 рублів (21 гривня) повільно повзе вже до 55 (25). Замість сезонного здешевлення овочі та фрукти "вирішили" теж злегка подорожчати.

"Молода капуста – 60 рублів (27 гривень), нехай коли таке було? – обурюється мешканка Горлівки Людмила Когут. – Люди, особливо люди похилого віку, і так до ладу вітамінів не бачать, а їм ще за такими цінами пропонують. Взагалі стало важко робити покупки. У мене під будинком супермаркет, так там кожен день драми. То бабуся 300 грам перловки взяла, то дідусь ходить і питає у охорони, може, залишилися в підсобці погані яблучка, некондиційні – так він їх би забрав. Малюк років п'яти шоколадку канючив, так мама подивилася на неї і трохи сама не розплакалася. Каже, майже 200 рублів (92 гривні) за звичайну шоколадку, зроблену в Україні, не потягне. А купувати щось російське з незрозуміло чого зроблене за 80 рублів (37 гривень) вона дитині не хоче".

Жителі окупованих міст Донбасу масово відмовляються купувати російські товари. "Дорого і несмачно", – резюмують вони. Тому всіма правдами і неправдами підприємці везуть до Донецька український товар.

"Я завжди була проти продуктових блокад. Ну що вони очікували – що люди почнуть з голоду помирати на вулицях? Навіщо так робити? Господарі торгових точок поїхали на підконтрольні території, затарились там товаром і відповідно, продавець отримав дохід, і бюджет України отримав свої податки . Що поганого? Все одно ж везуть!"

На полицях "віджатих" супермаркетів і на ринкових прилавках українські товари присутні зовсім не в одиничних екземплярах. Досить зайти в будь-який магазин і переконатися: консервація, молочна продукція, заморожені продукти та багато іншого має позначку з адресою "Україна".

"Цікаво, що місцеві виробники до цих пір не почали писати на своїх етикетках слово "ДНР". Скрізь "Адреса виробника – Україна, місто Донецьк". Гріє душу, знаєте... Хоча біля місцевих товарів продавці ставлять прапорець "Зроблено в "ДНР". Багатьох покупців це відштовхує", – поділилася спостереженнями Жанна Климова.

Везли яйця через лінію розмежування

І привезені російські продукти, і місцеві коштують приблизно однаково, і цього казусу донеччани зрозуміти не можуть. Втім, як зізнаються вони, нерозуміння всього триває вже третій рік.

"Хто б сказав в 2013-му, що ми будемо їздити в Бахмут за продуктами, ліками і одежею – в житті б не повірив! – журиться донеччанин Євген. – І що різниця цін буде дика. І що сосиски ми будемо возити контрабандно, тому що їх забороняють ввозити на окуповану територію. Але що робити, якщо в Донецьку ці сосиски стоять під 200 рублів (92 гривні), а в Бахмуті або Волновасі – менше 80 гривень. Сири, дитяче харчування – все в 3-4 рази дешевше".

Черга на КПВВ .Фото: соцмережі

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Жителі окупованих міст, повертаючись з підконтрольних територій, сьогодні більше нагадують давним-давно забутих човників. На українських КПВВ зараз велика рідкість – авто з порожнім багажником або людина без сумок в пішій черзі.

"Такі люди навіть більше викликають підозру у прикордонників. У мене був досвід, коли мені потрібно було виїхати по роботі і за один день повернутися, я повертався на особистому авто з практично порожнім багажником. Просто не було часу закупити продуктів. Прикордонники серйозно здивувалися порожній машині - навіть килимки піднімали і двері простукували на наявність схованок, – ділиться житель окупованій Макіївки Олександр Приходько. – Взагалі, коли виїжджаю на підконтрольну територію, мене близькі спантеличують цілими списками покупок – починаючи від банальної рідини для миття посуду і закінчуючи якимись запчастинами для авто. Ліки, продукти, підгузники, замовлення з мережі – чого тільки не доводилося везти. Я навіть банально кілька лотків яєць завжди везу собі і близьким, адже у себе в Макіївці ціна на десяток така ж як коштує майже цілий лоток, наприклад, в Покровському".

Рідко хто повертається з порожніми руками. Фото: соцмережі

На блокпостах самопроголошеної "ДНР" відбирають ковбасу

Підтверджують слова співрозмовника і літні люди, які частенько виїжджають в так звані "пенсійні тури" в підконтрольні міста. У сумках і візках-"кравчучках", вистоюючи величезні піші черзі на блокпостах, на окуповану територію пенсіонери везуть покупок за сумою нерідко порівнянних з однією, а то і з двома місячними пенсіями. "Ніколи не думала, що на старості років буду їздити з Горлівки в Бахмут, щоб отримати пенсію і купити продукти, – каже пенсіонерка Наталія Руда. – Ми ж не від хорошого життя возимо все в своїх руках. Син вже півроку сидить без роботи через зупинку заводу, невістка в поліклініці, працюючи медсестрою, навіть не отримує і 3000 рублів (1380 гривень), ось на мою пенсію і живемо в основному".

Такі тури за продуктами не особливо надихають окупаційну владу. З лютого бойовики заборонили провезення свинини, а також ковбас. Нібито такі заходи було вжито через вірусу свинячого грипу на підконтрольній Україні території. При цьому місцеві "прикордонники" активно доглядають багаж і сумки людей в пошуках забороненого м'яса і вилучають його.

"Те, що діється на блокпостах "ДНР", навіть не збагну – обшукують сумки, вивертають всі речі в пошуках забороненого м'яса, – ділиться Наталя Руда. – Я, як і багато пенсіонерів, їжджу своїм ходом, щоб заощадити. Так ось коли виїжджаєш на автобусі, ніхто особливо не оглядає на блокпостах "ДНР", зате на зворотній дорозі влаштовують справжній кошмар! І забирають все, що знайдуть м'ясного. Люди і плачуть, і благають, і по-хорошому просять, адже купили за свої кровні, але все марно. У мене так палку сухої ковбаси забрали. Мовляв, всередині ковбаси ж є сало! Я навіть просити не стала, мовчки віддала, марно адже сперечатися. Прикро було до сліз, я ж її не вкрала, а чесно купила за свої гроші. А у мене її, виходить, відкрито викрали... При цьому у нас в Горлівці знайти українську ковбасу особливих труднощів не становить, але коштує вона вдвічі дорожче. Виходить, їм завозити цілими партіями можна, а мені в сумці одну палку – не можна".