Комунальні тарифи: чому вони виросли і чи можна економити

28 березня 2018, 09:11

Сергій Рюмочкін Сергій Рюмочкін

Після передачі повноважень по встановленню тарифів місцевій владі тепло подорожчало на 18%

Рік тому повноваження щодо встановлення тарифів на опалення, водопостачання та водовідведення в багатьох населених пунктах перейшли до місцевих органів влади. Національна комісія з регулювання в сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ) в рамках децентралізації дозволила водоканалам, теплоенерго, тепломережам і іншим постачальникам комунальних послуг невеликих населених пунктів самостійно визначати тарифи на воду і опалення. В цілому самостійність у визначенні тарифів отримали 67% постачальників послуг з водопостачання та водовідведення і 74% – з теплопостачання.

Підставою для децентралізації стали, зокрема, почастішали звернення місцевих органів влади на адресу НКРЕКУ з вимогою не підвищувати тарифи на комунальні послуги і знизити встановлені розцінки. Як повідомляла НКРЕКУ, тільки протягом липня і серпня 2016 року зі подібними листами на адресу Комісії звернувся 301 орган місцевого самоврядування: 23 облради, 110 міськрад, 164 райрад і 4 сільради.

Через рік після передачі прав по формуванню тарифів місцевим органам влади НКРЕКУ підвела підсумки децентралізації. Виявилося, що за цей час місцева влада не тільки не знизила тарифи, а й підвищила їх.

2_05

У кого найвищий тариф на тепло

Тарифи на теплову енергію, що встановлюються місцевими органами влади, підвищилися в середньому на 18,1%. Відповідно, зросли тарифи на опалення: в будинках, обладнаних приладами обліку – на 13,4%, в будинках без лічильників – на 10%.

Найбільше підняла тарифи на теплову енергію "Слов'янська ТЕС" – на 70,3%. На другому місці по подорожчання – тепло від КП "Боярське ГПУЖКХ" (+ 37,7%), на третьому – від Могилів-Подільського "Теплоенергетика" (+ 37,1%). Більш ніж на 20% підвищилася теплова енергія у "Бориславтеплоенерго". "Червоноградтеплокомуненерго", "Токмак теплоенергії", "Прилукитеплопостачання", Бучанського "Теплокоммунсервіса".

1_09

Але якщо у "Слов'янської ТЕС" навіть після такого серйозного подорожчання тариф залишається одним з найнижчих по Україні (759,09 грн за гігакалорію без ПДВ), то багато інших постачальників тепла встановили тариф набагато вище, ніж НКРЕКП для "не самостійних" ліцензіатів. Так, максимальний тариф від НКРЕКП становить 1252,94 грн/Гкал (для "Херсонської теплоенергоцентралі", а максимальний тариф від місцевої влади – 1488,23 грн/Гкал (у "Васильківтепломережа"). Понад 1200 грн за гігакалорію платять також абоненти "Червоноградтеплокомуненерго "(1484,62 грн), понад 1300 грн тариф у "Кіровоградтепло", Вовчанських тепломереж, "Вінницяоблтеплоенерго" і "Токмак теплоенергії".

Причини підвищувати тариф у кожного свої

Причини підвищення тарифів постачальники називають різні. Так, "Ковельтепло" обґрунтовує підвищення тарифу тим, що раніше при коригуванні тарифу враховувалися не всі його складові, що споживачі стали використовувати майже на 25% менше тепла, що ростуть ціни на паливно-енергетичні ресурси, на зарплати і т.п.

"Васильківтепломережа" в "Пояснювальній записці" від 15 вересня 2017 року пише, що держава несвоєчасно компенсувала різницю в тарифах, і це призвело до збитків підприємства. Що НКРЕКУ при встановленні тарифів довгий час не враховувало зростаючі витрати підприємства. Що зарплата співробітників зросла, а використання тепла споживачами скоротилося, і т.д.

В принципі, постачальники вказують правдиві обґрунтування для зростання тарифів. Тільки ось споживачам вони не цікаві. Для них головне – що з новими тарифами витрати сімейних бюджетів на комуналку суттєво зросли, тому сприймають кожне зростання тарифів негативно.

Експерти: єдиний спосіб економити – підвищення енергоефективності

Сьогодні витрати на опалення складають до 90% всіх комунальних платежів українців. Фахівці кажуть, що єдиним способом зменшити витрати на теплову енергію може стати підвищення енергоефективності.

Які заходи щодо підвищення енергоефективності можна проводити для економії, ми розпитали директора ДТЕК ЕСКО Євгена Бушму.

- Починати необхідно з установки загальнобудинкових приладів обліку тепла і індивідуальних теплолічильників там, де це можливо. Це дозволить жителям платити за реально спожите будівлею тепло, а не за віртуальні обсяги енергії, розраховані за деякими нормативами.

Крім того, прилади обліку дозволяють зафіксувати базову лінію енергоспоживання, точку відліку, від якої в подальшому можна визначати досягнуту економію енергоресурсів.

Наступним кроком має стати проведення енергоаудиту в будівлі. Енергоаудит дозволить визначити, скільки жителі будинку можуть заощадити теплової енергії та коштів, за рахунок яких саме заходів, в якій черговості вони повинні виконуватися, скільки будуть коштувати і коли окупляться, і де взяти кошти для їх фінансування.

Одне з основних заходів по збереженню тепла в будинках – модернізація і балансування опалювальної системи. Бажано, щоб в будівлі був встановлений індивідуальний тепловий пункт з автоматичним регулюванням розподілу тепла в залежності від температури на вулиці. Промивання, ремонт і балансування стояків дозволяє домогтися однаково комфортної температури у всіх квартирах. Адже зараз часто буває так, що в одних квартирах занадто спекотно, і люди навіть в морози відкривають вікна навстіж, в той час як їхні сусіди мерзнуть через холодні батареї.

Для комплексної термомодернізації будівель і досягнення максимального ефекту від економії необхідно повністю утеплювати будівлі: весь периметр стіни, за правилом "безперервної лінії": цоколь, підвал, горище, дах, встановлювати енергозберігаючі вікна та двері.

Основне питання при проведенні енергоефективних заходів полягає в тому, що багато з них вимагають вкладень, а де ж взяти кошти? Жителі можуть частину заходів з термінами окупності до 1 року провести за рахунок власних коштів. Частина грошей можна залучити через місцеві муніципальні грантові програми, такі як "70 на 30" в Києві. А частину – профінансувати за рахунок "теплих кредитів".

Для заходів з термінами окупності від 1 до 3 років, як раз таких, як модернізація опалювальної системи, можна залучати інвестиції енергосервісних компаній (ЕСКО). Вони вкладуть свої кошти в енергомодернізацію будівлі, виконають заходи "під ключ" і забезпечать досягнення економії.

Ще однією можливістю фінансування енергоефективних заходів в житловому секторі може стати Фонд енергоефективності, коли почне видавати гранти під конкретні проекти жителів. Для цього в державному бюджеті на 2018 рік передбачено 1,6 млрд грн.

Хочу відзначити, що зростання тарифів на опалення позначиться і на збільшенні видатків з місцевих бюджетів для утримання муніципальних установ: шкіл, садочків, лікарень, вузів. Також підвищення тарифів торкнеться і бізнесу, що в якійсь мірі відіб'ється і на собівартості продуктів і послуг, збільшення операційних витрат. Виходом у цій ситуації також може стати підвищення енергоефективності. І якщо для житлового сектора передбачені такі інструменти фінансування енергозберігаючих заходів, як "теплі кредити" і Фонд енергоефективності, то для бізнесу та муніципалітетів Енергосервіс може стати дуже дієвим інструментом енергетичної модернізації.

Практика реалізованих енергосервісних проектів показує, що кожен 1 млн грн вкладених ДТЕК ЕСКО коштів приносить клієнтам протягом наступних 10 років економію близько 8 млн грн, або 8,7 млн кВт/год теплової або електричної енергії.

Нагадаємо, раніше сайт "Сегодня" створив калькулятор економного опалення, який дозволяє розрахувати, як платити за тепло менше.

Також ми розповідали про те, як економлять на комуналці в різних країнах світу.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти