Найбільший фонд позбувся євробондів України

26 квітня 2017, 15:40

Ризики в зв'язку з виплатами, що наближаються, можуть проявитися вже восени

Відомий американський інвестиційний фонд Franklin Templeton, який вкладає кошти в ризикові активи, позбувся зобов'язань України. З портфеля в 7 млрд доларів, який фонд отримав в 2013-2014 рр., у нього залишилося тільки 1,2 млрд доларів, пише UBR.

Реклама

Розпродажі фонду поки що не вплинули на котирування українських єврооблігацій, констатують опитані експерти.

"Нехай вони і продали паперів до 5 млрд доларів, але це не були панічні розпродажі. Ціни на них не впали. Попит на українські бонди на ринку є. І дарма що, хто тепер власник", – зазначив директор аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій.

При цьому він погодився, що розпродаж українських паперів Franklin Templeton не можна назвати хорошим сигналом.

Фонд вважається найщасливішим в частині інвестування і своєчасного позбавлення від активів. Компанія, як стверджують аналітики, ні разу не робила помилок, завжди отримувала дохід, виходячи "сухою" з ризикових операцій.

Реклама

"Franklin Templeton вважають "гуру" фінансового світу. Ці хлопці ніколи не помиляються. Взагалі ніколи. Якщо вони вирішили продати наш портфель, то зрозуміти їхні мотиви дуже важливо", – підкреслив виконавчий директор Фонду Блейзера в Україні Олег Устенко.

Однією з причин, припустив фінансист, могло бути бажання "вийняти" гроші з України. Теоретично, компанія ризикувала втратити 20% вкладених коштів під час реструктуризації 2015 року. Реальність цих втрат оцінити складно, оскільки активна скупка українських паперів велася в 2013-2014 роках на тлі наростаючої політичної кризи і панічного виходу з українських боргових зобов'язань інших інвесторів.

За якою ціною Franklin Templeton скуповував наші зобов'язання на ринку, знають одиниці: ті, хто продавав, і самі покупці.

"Якщо вони отримали більше 10% доходу, може, і не було проколу і збитку за нашими паперів. Адже Templeton набував зобов'язання не на первинному, а на вторинному ринку. Можливо, там був такий дисконт, що в кінцевому результаті все виявилося чудово. Якщо ж втрати були, то їх виведення з українських паперів можна розцінювати, як прагнення "відбілитися" через втрати перед своїми інвесторами", – зазначив Устенко.

Процес виходу з України запустили 2016 року на тлі передвиборної невизначеності в США, важких переговорів з МВФ, корупційних і політичних "баталій" в Україні.

Реклама

Як констатував директор інвестиційної компанії Олексій Кущ, поведінка інвесторів, які працюють з українськими єврооблігаціями, на 90% формується інсайдерськими даними і потребою в виведенні/легалізації грошей через єврооблігації (останнє – в частині українських гравців).

"Великий догляд може бути тільки в результаті точкової інсайдерської інформації", – запевнив Олексій Кущ.

У самому фонді відмову від українських паперів пояснили новою стратегією – переорієнтацією з європейських країн на Латинську Америку. Прибутковість там не вище, ніж за українськими паперами, але ризики прогнозованіші.

"Я б не сказав, що прибутковість щодо "латинського ринку" набагато краща. Вона, скоріше, порівнянна, якщо дивитися папери щодо тієї ж Аргентини", – констатував Олександр Паращій.

В тренді
ФОПам повернули карантинні 8000: закон про виплати набув чинності

"Візьміть Венесуелу, в якій люди мало не голодують, але яка нещодавно погасила кілька мільярдів за боргами. Якщо інвестори бачать, що в будь-якій ситуації, там продовжують обслуговувати свої папери, то навіщо їм вкладатися в Україні, несучи ризики", – констатував Устенко.

Реклама

Як процитував Bloomberg слова керуючого портфелем Franklin Templeton Майкла Хейзенстаба, влада Бразилії і Аргентини, чиї папери придбав фонд, відійшла від політики протекціонізму, тоді як керівництво України не змогло рішуче реформувати економіку після подій 2014 року.

Відсутність реформ, погоджуються наші експерти, матиме наслідком те, що економіка країни не зростатиме тими темпами, які забезпечать можливість розрахунків за реструктуризованими виплатами 2018-2019 рр., що насувається, коли за 2 роки Україна має повернути більше 10 млрд доларів.

Тому, намагаючись уникнути можливих втрат, фонд позбувся українських паперів, задовольнившись 12% доходу. Такий прибуток, як підрахував Bloomberg, отримав Franklin Templeton з моменту реструктуризації українських паперів.

"Вони могли бачити приховані ризики для України і тому вважали за краще вийти з цієї інвестиції, не чекаючи можливого погіршення", – зазначив Устенко.

Боргова яма

Ризики в зв'язку з виплатами, що наближаються, можуть проявитися вже восени 2017 року – взимку 2018-го. Як вважає Олексій Кущ, до цього часу українські папери почнуть розпродавати і інші інвестиційні фонди, ціни на них впадуть, а премія за ризик (кредитні дефолтні свопи) може підскочити в 1,5-2 рази.

"Україна виходить на фінішну пряму майбутніх виплат, особливо 2019 року. 2017 – ще перехідний період. Хмари почнуть згущуватися з 2018 року, а далі – прямий шлях до технічного дефолту. Для інвесторів до осені 2017 року ще діятиме "вікно можливостей", що дозволяє за осудними цінами продати портфелі українських паперів. Воно закриється восени 2017 – взимку 2018 року", – підкреслив фінансист.

В таких умовах планований вихід України на зовнішні ринки стає особливо невигідний. Якщо сьогодні, оцінюючи плани Мінфіну з розміщення 1 млрд доларів 2017 року, експерти називають прийнятною прибутковість на рівні в середньому 8,25%, то з наближенням 2018 року запитувана інвесторами премія буде ще вище.

"Сьогодні євробонди з погашенням 2022 року торгуються на рівні 8,5%. Залежно від терміну нового залучення, можливо, і 9% треба буде пропонувати. МВФ, прораховуючи вихід України, також орієнтувався на ставку близько 9%. Це буде далеко не найкращий результат", – уточнив Олександр Паращій.

На думку Устенка, навіть ціна в 8% буде занадто високою для України. "Ми вже більше 5% ВВП витрачаємо тільки на виплати за відсотками. Можна нарощувати дорогі борги ще більше. Це вкрай небезпечна ситуація. Такі дорогі позики штовхають нас в нову кризу", – попередив Олег Устенко.

На сьогодні потреби в позиках у України немає. При необхідності погасити борги 2017 року на 2,6 млрд доларів Україна вже отримала 1 млрд доларів від МВФ і 600 млн євро від Євросоюзу. Тому залучення нових "непотрібних" позик тільки обернеться додатковим навантаженням на бюджет в 80-90 млн доларів на рік.

"Вже зараз майже весь бюджетний дефіцит формується через великі борги, за якими ми платимо величезні відсотки. Збільшувати цей сніжний ком, значить нарощувати будівництво піраміди, коли нові борги залучатиметься тільки на погашення відсотків за старими позиками. Сподіваюся, Мінфін розуміє цю небезпеку і не піде на крок, що свідомо прирікає нас на дефолт", – зазначив керуючий партнер ІК Capital Times Ерік Найман.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти