Експерт: Якщо не вирішити проблему з валютними кредитами, вимоги людей будуть дедалі більш радикальними

3 липня 2015, 14:07

Христина Коновалова

Влада вирішила звести лобами простих людей, одній частині яких треба вирішувати проблеми з валютною іпотекою, а інші бояться, що за їх рахунок будуть вирішуватися проблеми інших, вважає експерт

Проблему реструктуризації кредитів в іноземній валюті необхідно вирішувати згідно з Меморандумом про економічну та фінансову політику, укладеним в рамках співпраці з Міжнародним валютним фондом. Документ, зокрема, передбачає реструктуризацію споживчих кредитів в інвалюті, отриманих під заставу нерухомості, залишок по основній частині яких не перевищує 2,5 млн грн за офіційним курсом гривні до інвалюти, установленим Нацбанком на 1 січня 2015 року.

Реклама

Таку думку в коментарі "Сегодня.ua" висловив аналітик компанії "Простобанк консалтинг" Іван Нікітченко, коментуючи ухвалення Радою законопроекту №1558-1 про примусову конвертацію валютних кредитів.

"Питання з валютним кредитами дуже важке і його треба вирішувати, але закон 1558-1 – явно не той документ, що це зробить. Навіть незважаючи на те, що на 99,9% він не вступить в дію, його норми прописані надто в сторону позичальників. Скрізь треба шукати якийсь компроміс. Ним міг стати меморандум, розроблений спільно НБУ, банками, представниками МВФ та громадськістю в кінці 2014 року і який вже може працювати, так як прийняті необхідні зміни до Податкового кодексу. Поки цей документ підписали лише 11 банків, з них "Дельта" і "Надра" – вже банкрути, а "Михайлівський" не має портфеля кредитів у валюті. Багато банків самостійно вводили програми з конвертації кредитів за прийнятними умовами, або вводили пільговий курс для своїх клієнтів", – пояснив експерт.

Він зазначив, що банки теж повинні нести частку відповідальності за ситуацію, що склалася.

"У період масової видачі кредитів у валюті в цьому були винні не тільки позичальники, які гналися за меншими ставками, а й самі банки.

Саме банки активно продавали позичальникам саме валютні кредити, оскільки у них було багато валюти від материнських структур.

Реклама

Наприклад, влітку-2008, коли на ринку відбувся дефіцит гривні, і курс на міжбанку знижувався нижче 5 грн/дол, навіть вже по кредитах за якими було прийнято рішення про видачу в гривні, банки затримували видачу грошей і просили перевести клієнтів кредити в валюту, щоб відразу видати гроші. Так невже банки, з їх командами аналітиків і ризиковиків, не повинні нести частину відповідальності за ситуацію з валютними кредитами? Ніхто не знімає вини з самих позичальників, але говорити що вони самі винні на 100% – неправильно. Хочеться закликати банки приєднатися до Меморандуму, щоб НБУ "натиснув" на банки (в розумних межах, звісно), і нарешті закрити це питання. Поки цього не буде зроблено, такі закони будуть постійно "спливати", і що довше проблема буде затягуватися – то більш радикальними будуть вимоги людей, як і результат усього процесу", – вважає аналітик.

Іван Нікітченко також прокоментував позицію НБУ про те, що прийняття згаданого закону завдасть руйнівний збиток для фінансової та банківської системи і збитків у сумі близько 100 млрд грн, а також до порушення обов'язкових нормативів капіталу та необхідність негайної докапіталізації, в тому числі державою через рефінансування, поставить під загрозу добробут всіх громадян і призведе до додаткового навантаження на держбюджет.

"Про порушення нормативів – банківська система вже їх порушує повним складом, і докапіталізація вже потрібна. У держвласності перебувають лише три банки, у яких... немає портфеля валютних кредитів! Де навантаження на бюджет і "загроза добробуту всіх громадян"? Якщо мається на увазі, що якісь-то банки збанкрутують через необхідність списання свого портфеля – давайте подивимося на ці банки. Лідери по валютному портфелю – "Унікредит", "УкрСиб", "Приват", "Фінанси і Кредит", "Райффайзен", "ОТП", "Універсал", "Фідо", "Альфа". Всього в списку 13 банків з іноземним капіталом і 7 – з вітчизняним. Іноземні вже активно докапіталізують їхні материнські структури і НБУ не буде вливати в них свої гроші. Допомога може знадобиться банкам з українськими власниками. Давайте подивимося на обсяг валютних позик: у "Привата" – при списанні всіх кредитів, при переведенні цієї суми в гривню за курсом 22, збиток банку складе 5,1 млрд грн; у "Фінанси та Кредит" – 4,5 млрд; "Фідо" – 1,2 млрд; "ПУМБ" – 0,6 млрд; "Платинум" – 0,5 млрд; "Південний" – 0,33 млрд; Мегабанк (хоча є й іноземні власники) – 0,26 млрд. Разом – 12,5 млрд грн. Для довідки – в 2014 році НБУ видав рефінансування банкам на 222 млрд гривень.

Необхідна сума від НБУ через закон становить 5,6% від обсягу виданого рефінансу за минулий рік...

Про "масове віднесення банків до категорії неплатоспроможних, збільшення витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб" – за 2014-2015 рр. з ринку було виведено понад 50 банків. З них лише вкладникам Дельта Банку треба виплатити понад 16 млрд – більше, ніж портфель банків з українським капіталом по валютній іпотеці! VAB Банк – 7 млрд гривень. Де хештеги: "Лагун, поверни гроші бюджету", або "Бахматюк, через тебе страждає бюджет"? Влада вирішила вчинити найпростішим способом – звести лобами простих людей, одній частини яких треба вирішувати проблеми з валютною іпотекою, а інші бояться, що за їх рахунок будуть вирішуватися проблеми інших і вони не зможуть повернути свої депозити.

Спливає цифра збитків банків то в 100 млрд, то 90 млрд – відчуття, що плюс-мінус 10 млрд для нашої влади – це навіть не гроші, а статистична похибка.

Нагадаємо, 2 липня Верховна Рада дозволила примусову конвертацію валютних кредитів громадян за курсом – 5,05 грн за долар. За відповідний законопроект №1558-1 в третьому читанні проголосували 229 народних депутатів при 226 мінімально необхідних. Деякі депутати вже вирішили відкликати свої голоси, віддані за цей законопроект. Однак у рекламентном комітеті заявили, що такої процедури не існує. В той же час в ВР уже збирають підписи під листом до президента Петру Порошенку з проханням накласти вето на законопроект. Народний депутат України з фракції "Блок Петра Порошенка" (БПП), заступник голови фракції Ігор Кононенко повідомив, що законопроект№1558-1 буде переголосовано через неперсональне голосування народного депутата Андрія Павелка.

Реклама

Всі подробиці в спецтемі Закон о валютных кредитах

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти