Шість спеціальностей додані до переліку професій державного значення. Відповідне рішення прийняв Кабінет міністрів України.
Підготовка за професіями з цього переліку здійснюється за рахунок державного бюджету.
Так, перелік доповнено професіями:
- зварювальник;
- машиніст дорожньо-будівельних машин;
- монтажник систем утеплення будівель;
- слюсар механозбірних робіт;
- слюсар-інструментальник;
- слюсар-ремонтник.
"Вважаю, роботодавці зможуть оцінити, що це одні з найбільш дефіцитних професій на ринку праці", – заявила міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
У попередній версії переліку професій державного значення вказані такі професії:
- виноградар;
- бджоляр;
- бурильник експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин нафти і газу;
- помічник бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин нафти і газу;
- моторист бурової установки;
- тістороб;
- верстатник деревообробних верстатів;
- живописець;
- верстатник широкого профілю;
- токар;
- фрезерувальник;
- наладчик верстатів і маніпуляторів з програмним керуванням;
- складальник корпусів металевих суден;
- монтер залізничних шляхів;
- слюсар з ремонту дорожньо-будівельних машин і тракторів;
- машиніст бурової установки (будівельні роботи);
- монтажник систем вентиляції, кондиціонування повітря, пневмотранспорту і аспірації;
- помічник машиніста тепловоза;
- помічник машиніста електровоза.
Нагадаємо, раніше Кабінет міністрів схвалив конкретні кроки в рамках політики подолання бідності, які можуть змінити правила для бізнесу. Особливу увагу в питаннях зайнятості Кабмін пропонує приділяти:
- молодим українцям, які щойно починають працювати;
- дорослим українцям віком понад 45 років;
- звільненим з військової служби після участі в АТО;
- українцям з малолітніми дітьми;
- громадянам з інвалідністю.
Це, на думку уряду, найбільш вразливі категорії громадян, яким в Україні часто складно знайти роботу. Тому Кабмін впродовж 2018 року має намір розробити ряд законопроектів і нормативних актів, покликаних підвищити зайнятість і забезпечити зростання їх доходів.
До речі, з 1 січня Кабмін вже формально ввів для роботодавців обов'язкові 4% квоти на працевлаштування співробітників старше за 45 років. Однак система виплат для тих, хто не обрав квоту, ще не була озвучена.