В яких країнах найпростіше розбагатіти і чи легко це в Україні – новий рейтинг

21 січня 2020, 07:12

Олександра Романюк Олександра Романюк

Всесвітній економічний форум представив Глобальний індекс соціальної мобільності

Фото: УНІАН

Фото: УНІАН / Фото: Вiталiй Лазебник, Сьогодні

22 січня в швейцарському Давосі в 50-й раз збирається Всесвітній економічний форум – один з найавторитетніших майданчиків, учасники якого обговорюють глобальні проблеми і тенденції світової економіки, намагаються прогнозувати і поліпшувати майбутнє.

Реклама

Цього року на Форумі вперше був представлений новий рейтинг – Глобальний індекс соціальної мобільності.

Під соціальною мобільністю розуміється можливість людини поліпшити свій соціальний статус, і насамперед – матеріальне становище.

"В абсолютному вираженні це здатність дитини жити краще, ніж її батьки. Відносна соціальна мобільність є оцінкою впливу соціально-економічного фону на результати життя людини", – пишуть укладачі рейтингу.

Вони ставили завдання вивчити саме відносну соціальну мобільність. Тобто не так порівнювати умови життя різних поколінь (зрозуміло, що наші мами-тати чи бабусі з дідусями росли без мобільних телефонів і планшетів і проводили відпустку не в Європі), скільки проаналізувати умови, які надає держава для соціального прогресу людини протягом її життя .

Реклама

Аналіз проводився за багатьма показниками в п'яти галузях суспільного життя: охорона здоров'я, освіта, доступ до технологій, робота і соціальний захист.

Україна опинилася у другій половині рейтингу, набравши 61,2 бала зі 100 і зайнявши 46-ту позицію в списку з 82 країн. Вище за Україну в загальному рейтингу розташувалися Китай (45-те місце) і Коста-Ріка (44-те), нижче – Чилі (47-ме місце), Греція (48-ме), Молдова (49-те).

Як не дивно це може здатися, найбільшу кількість балів Україна набрала в галузі охорони здоров'я – 73,3 з 100. Проте навіть з таким результатом вона не виявилася в верхньому рейтингу списку, зайнявши лише 47-му позицію і опинившись між Туреччиною (46-те місце) і Румунією (48-ме).

Другий результат за кількістю балів Україна отримала заможливостями людини знайти роботу – 71,9 бала, 38-ме місце. Піднятися вище середини рейтингу нам допоміг, найімовірніше, показник "безробіття робочої сили з базовою освітою" (тобто з незакінченою середньою). Таких працівників у нас нарахували всього 1,1% від загального числа робочої сили (2-ге місце). Тому що за іншими показниками в оцінці можливостей праці (безробіття серед людей з середньою і вищою освітою, безробіття серед жінок і т.д.) Україна виявилася на 50-60-х позиціях рейтингу.

Реклама

На першому місці Україна опинилася тільки за одним показником в соціальному розділі: доступ жителів сільської місцевості до електроенергії (100%, 100 балів). Але за низкою показників займала місця в першій двадцятці рейтингу:

8-ме місце – співвідношення учнів і вчителів у дошкільній освіті – 9,3 учня на одного вчителя

18-те місце – витрати на соціальний захист – 22,2% ВВП

20-те місце – співвідношення учнів і вчителів в початковій освіті – 13

Реклама

26-те місце – відсоток голодуючих підлітків – 9,2%

Найгірший показник Україна продемонструвала в рейтингу країн з політичною стабільністю та захищеністю від насильства – 80-те місце серед 81 країни (на останньому місці Пакистан).

Багато оцінок Індексу зроблені не на основі офіційних даних, а шляхом опитування людей щодо їхньої задоволеності станом справ в тій чи іншій області. І експерти вважають, що це не випадково.

"Час кількісних індексів – на зразок ВВП, середньої зарплати – минув. Зрозуміло, що ми ще довго житимемо в світі кількісних індексів, але зараз починається перехідний етап до кількісно-якісних індексів. І зараз будуть спроби не тільки такі індекси ввести, але і знайти інші ефективні якісні і кількісні показники. А потім все перейде на якісь складні композиції, що враховують масу чинників, в яких економіка сприйматиметься як величезна матриця з якимось агрегованим показником на кшталт індексу людського щастя або чогось ще. В економічній науці вже є така фраза: "Геть від ВВП". Вона означає, що не все вимірюється в кількісних показниках. Тому що є країни, на кшталт, з однаковим ВВП, але при цьому рівень життя в них різний. Або, наприклад, після війни, після урагану, інших стихійних лих ВВП зростає, тому що зростають витрати на відновлення. Але це ж не означає, що війна або ураган повинен розцінюватися як позитивний фактор. Але якісні показники дуже сильно битимуть по таких країнах, як наша. Тому що у нас уявлення про себе часто формується під впливом "фантомних болів" минулого. А ці індекси дуже безжальні... Цей індекс соціальної мобільності оцінює, наприклад, не освіту саму по собі, а трансфер освіти в економіку і соціальний рівень людини. В Україні вища освіта не дає людині соціального статусу, вона може з вищою освітою працювати, скажімо, офіціантом. Крім того, в країнах-лідерах освіту – це проекція потреб економіки. А у нас освітня система є проекцією економіки 20-річної давності. Вона готує якихось авіаційних фахівців, інженерів, яким давно немає застосування в реальному секторі економіки, які змушені шукати роботу за кордоном. І саме якість освіти відповідна. Тому в цьому рейтингу ми опиняємося поруч з країнами, в яких, за нашими уявленнями, стан справ гірший, ніж у нас", – пояснює економічний експерт Олексій Кущ.

Десятка країн з найкращими умовами для соціального прогресу їх жителів виглядає так:

1. Данія.

2. Норвегія.

3. Фінляндія.

4. Швеція.

5. Ісландія.

6. Нідерланди.

7. Швейцарія.

8. Австрія.

9. Бельгія.

10. Люксембург.

При цьому в окремих галузях можуть лідирувати і інші країни. Так, в галузі охорони здоров'я найкращими визнані Кіпр, Швейцарія, Японія, Швеція, Нідерланди. Доступ до утворення найкращий в Нідерландах, Норвегії, Німеччини, Австрії, Данії. А ось лідерами за якістю освіти виявилися Швеція, Данія, Ісландія, Сінгапур і Норвегія. Щодо можливостей в сфері праці всіх перевершили Ісландія, Норвегія, Німеччина, США і Японія. Соціальним захистом найбільше задоволені жителі Данії, Фінляндії, Австрії, Німеччини, Бельгії.

Резюмуючи отримані результати, автори рейтингу роблять висновок, що більшості країн ще треба подолати розрив в соціальній мобільності. Також вони стверджують, що економіка виграє від усунення такої нерівності.

Нагадаємо, нещодавно міністр економіки Тимофій Милованов презентував проєкт нового закону про працю. Подробиці – в сюжеті:

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти