Український експорт: чому ми продаємо дешеве, а завозимо дороге

26 січня 2018, 07:39

Олександра Романюк Олександра Романюк

Економісти вважають, що такі ротації мають сенс

За 11 місяців минулого року Україна збільшила експорт своїх товарів за кордон на 20,6% в порівнянні з аналогічним періодом 2016-го. Як повідомляє Міністерство економічного розвитку, сума українського експорту за січень-листопад 2017 склала 39,5 млрд доларів.

Реклама

За цей же період імпорт закордонних товарів в Україну, за даними "Укрстату", виріс на 27,4%, склавши 44,7 млрд доларів. Таким чином, сальдо зовнішньоекономічної торгівлі України залишається негативним, і його розмір за рік збільшився на 85%. Якщо до грудня 2016 року воно становило -2,8 млрд доларів, то до грудня 2017-го зросло до -5,2 млрд доларів.

Сайт "Сегодня" вже писав, що серед українського експорту досить багато несподіваної продукції, на кшталт морозива і пір'я птахів.

Цього разу ми поцікавилися, чому часто імпортуються і експортуються одні і ті ж товари. Причому, як правило, імпортована продукція виявляється дорожчою, ніж наша, яка виїхала на експорт. Чи не тому ціни на українському ринку ростуть? І чи не тому в результаті зовнішньоторговельне сальдо України виявляється негативним?

Так ми завозимо чи вивозимо? 

Картоплю, як стверджує статистика, ми активно продаємо за кордон, але також і купуємо. За 11 місяців минулого року за кордон вирушили 14,7 тис. тонн української картоплі, а з-за кордону в Україну прибуло 3,8 т. При цьому ціна експортної картоплі становила 0,2 долара за кілограм, а ціна імпортної – 0,5 долара за кг. Так що "заробіток" України (сальдо) від такого обміну становить всього 1 млн доларів. Причому дивно, що з деякими країнами, судячи з даних "Укрстату", ми просто обмінюємося картоплею. Наприклад, в Білорусь ми відправили з січня по листопад 10,5 тис. тонн картоплі, а завезли з Білорусі 255 тонн. У Росії вивезли 1,7 тонн – а завезли з РФ 160 тонн.

Реклама

Крім Білорусі основними споживачами української картоплі стали Молдова (бл. 2000 тонн) і Азербайджан (1891 т). 22 тонни картоплі у нас купив Туркменістан, 11 т – Австрія, 7 т – Панама, 3,6 т – Маршаллові острови, 2 т – Великобританія і Мальта. У звіт "Укрстату" потрапили також 20 кг української картоплі, експортованої в Албанію, 30 кг – до Малайзії і по 40 кг – в Італію, на Філіппіни і в Антигуа і Барбуда.

Цікава ситуація з імпортом-експортом цибулі. У минулому році Україна вивезла 15,5 тис. тонн цибулі, виручивши за нього 3,1 млн доларів, а ввезла вдвічі менше – 7,8 тис. тонн, заплативши при цьому мало не вдвічі більшу суму: 5,1 млн доларів. У підсумку виходить, ми вивезли з країни 7,6 тис. тонн цибулі, та ще й близько 2 млн доларів на додачу. Правда, треба визнати, що географія цибулевого експорту та імпорту мало збігається. Експортна цибуля йде в основному в Білорусь, Ірак, Польщу, Великобританію, Латвію, Узбекистан, а імпортний прибуває з Голландії, Польщі, Китаю, Кореї, Таджикистану.

За інших овочів ситуація схожа. Так, часнику ми експортували 238 тонн менше ніж на 400 тис. доларів, а імпортували 2137 т на 2,23 млн доларів. Капусти різних видів вивезли 2,3 тис. тонн на 0,5 мільйона доларів, а завезли 8 тис. тонн на 2,7 млн доларів. Моркви, буряків вивезли 1,3 тис тонн на 405 тис. доларів, а завезли 2,5 тис. тонн на 673 тис. доларів. Ну, і так далі.

Чому подорожчали баклажани

Говорячи про інфляцію, нам повідомляли, що в минулому році більше всіх подорожчали баклажани – на 208%. Але якщо подивитися на зовнішньоторговельні подорожі цього овоча, виходить така картина. У минулому році (за 11 місяців) Україна продала 372,5 тонн баклажанів за 131,8 тис. доларів, тобто по 35 центів за кілограм. За той же період Україна купила майже 675 тонни баклажанів за кордоном за 995,8 тис. доларів, тобто за ціною 1 долар 47 центів за кілограм.

Якщо підводити баланс по сирих сільгосппродуктах, з безсумнівною вигодою для себе Україна експортує не так вже й багато. Бобові (горох, квасоля): в минулому році їх продано за кордон 157 тис. тонн за 35 млн доларів, а закуплено за кордоном всього 1,6 тонни за 3 тис. доларів. Печериці: продали 441 тис. тонн за 398 тис. доларів, а купили всього 387 кг за 500 доларів. Горіхи: вивезли 23,6 тис. тонн, виручивши за них 77 млн дол., завезли 2 тис. тонн, заплативши 11 млн дол.). По заморожених овочах позитивний баланс (продаємо 6,8 тис. тонн, купуємо 3,7 тис. тонн). І, як не дивно, по динях-кавунах: ми продали 18,3 тис. тонн, виручивши 2,6 млн дол., а купили – всього 1,7 тис. тонн, заплативши 600 тис. доларів.

Реклама

До речі, за даними "Держстату", в минулому році Україна виступала в ролі експортера бананів, апельсинів, грейпфрутів, авокадо і іншої екзотики. Бананів, наприклад, ми продали 9,5 тонн за 13,4 тис. доларів. Правда, при цьому імпорт бананів в Україну склав понад 215 тис. тонн, а плата за них – 127 млн доларів. Основними споживачами "українських бананів" стали Грузія (1,8 тонн), Австрія і Панама (по 1,2 тонн). При цьому Панама нам продала тисячу тонн бананів.

Свинини ми завозимо більше і дешевше, ніж продаємо

У минулому році Україна продала за кордон на м'ясо 22,6 тис. тонн великої рогатої худоби, виручивши 31,5 млн доларів, і 10 тис. тонн м'яса великої рогатої худоби, заробивши 28 млн дол (без урахування субпродуктів). Імпорт яловичини набагато скромніший: менше 1 тис. тонн.

В тренді
Три мільйони осіб залишаться без індексації. Кому не підвищать пенсії в березні?

Також було продано 2,8 тис. тонн свиней (4,3 млн дол.) і 4,7 тис. тонн свинини (бл. 10 млн дол.). Але при цьому завезли свинячого м'яса в Україні навіть більше: 5,1 тис. тонн на суму 9,1 млн доларів.

А ось баранини ми продали 111 тис. тонн, а купили лише 13 тис. тонн. Але експортна ціна складала 3,3 долара, а ввізна – 16,4 долара. Тому на різниці Україна заробила всього нічого.

Ковбасні вироби Україна імпортувала вдвічі більше, ніж експортувала – 439 тис. тонн і 242 тис. тонн відповідно. А ось за ціною імпорт обійшовся нам дорожче експорту втричі (2,7 млн і 0,9 млн дол. відповідно).

Експерти: все пояснюється логістикою і якістю продукції

Реклама

Максим Пархоменко, аналітик Альпарі:

- Найчастіше такі операції пов'язані з різними сортами продуктів. Так, при вартості товару в 0,2 долара, тонна продукту буде коштувати 200. Виходячи з цього, вартість зберігання і доставки буде вкрай сильно змінюватися від регіону до регіону. Наприклад, вартість картоплі з Білорусі в Києві цілком може дорівнювати вартості картоплі з Херсона і Одеси через дальність доставки.

Що стосується впливу таких операцій на торговий баланс – обсяг торгового сальдо перевищує кілька мільярдів доларів. Через що вплив на сальдо балансу порівняний з дією гомеопатії на організм людини.

Олексій Дорошенко, директор Української асоціації постачальників торговельних мереж:

- Так, ми вивозимо і завозимо одні і ті ж товари. Причин кілька. По-перше, подібний рух завжди відбувається в прикордонних регіонах. Наприклад, якщо везти ту ж саму цибулю з Херсонської області в Чернігівську, то логістика підказує, що вигідніше ввезти цибулю з Білорусі. Друга причина – сезонність. Ми вивозимо і завозимо одні і ті ж товари в різні пори року. Коли у нас сезон – ми експортуємо. А в міжсезоння починається імпорт того ж самого товару. Дорожчого, але і більш якісного.

Зараз, особливо останні роки, ми стикаємося з ситуацією, коли у нас загальний обсяг вирощеної продукції зростає, а обсяг якісної продукції знижується. Тому що, щоб виростити більш якісну продукцію, треба більше вкласти. У виробництво, в добрива, частіше проводити обприскування – наприклад, не по 3 рази, а по 4. А ми намагаємося заощадити, і отримуємо більш низькоякісну продукцію. Потім, у нас не вистачає овочесховищ. В результаті вже зараз, в кінці січня, наша продукція – вельми посередньої якості. А якщо людина заробляє, умовно кажучи, тисячу доларів на місяць, вона приходить в магазин і хоче купити хороший продукт. Вітчизняні продукти хорошої якості вона вже не може купити, тому їй пропонують імпортну продукцію.

Тобто питання експорту пов'язане ще і з якістю продукту. Часто ми завозимо продукти більш високої якості, ніж вирощуємо і експортуємо.

Звичайно ж, такі перетоки товару – це негативний фактор з точки зору економіки. Але, з іншого боку є і позитив. З фінансової точки зору є негатив, а якщо говорити про конкуренцію – це позитив. Тому що подібні перетоки народжуються в конкуренції, і в цілому допомагають стримувати ціни на внутрішньому ринку.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...
Хочеш бути в курсі останніх подій?
Підпишись на повідомлення. Показуємо тільки термінові і важливі новини.
Хочу бути в курсі
Я ще подумаю
Будь ласка, зніміть блокування повідомлень в браузері!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти