Скільки повинні коштувати антисептики, маски, борошно: як влада регулює ціни під час карантину

Державний контроль і право встановлювати гранично допустимі ціни на товари першої необхідності під час карантину було введено законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних і економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який був ухвалений Верховною Радою 30 березня і набув чинності 2 квітня. Відповідно до цього закону, Кабінет міністрів повинен був протягом тижня після набуття законом чинності затвердити перелік товарів протиепідемічного призначення і соціально значущих товарів, а також ввести регулювання цін на них, щоб не допустити надмірного підвищення цін.

Регулювання цін передбачало, що Кабмін встановить граничні (граничні) ціни на товари протиепідемічного призначення і/або товари, які мають істотну соціальну значимість, причому окремо для оптової та роздрібної торгівлі, з урахуванням надбавки. Також Кабміну було доручено забезпечити контроль за регульованими цінами.

За продаж згаданих товарів за завищеними цінами (вище граничних на 20% і більше) закон передбачав серйозні покарання: для фізосіб – штраф від 3400 до 4250 грн (200-250 неоподатковуваних податком мінімумів), для посадових осіб – 4250-5100 грн. Для юросіб за порушення вимог щодо граничних цін законом передбачена конфіскація "необгрунтовано отриманої виручки", та ще й штраф у розмірі 100% цієї самої виручки. А за надання держорганам недостовірних відомостей про ціни і за невиконання їх приписів – штраф 17 000-34 000 грн.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Однак навіть через місяць після виходу закону регулювання цін в Україні, судячи з усього, не введено. На засіданні Кабміну 22 квітня розглядався проєкт постанови "Про заходи щодо стабілізації цін на товари, які мають істотну соціальну значимість, товари протиепідемічного призначення", доповідачем з якої виступав міністр економрозвитку Ігор Петрашко. Як повідомляють в Мінекономрозвитку, ця постанова набере чинності через 10 днів після опублікування і діятиме до закінчення карантину.

Однак в базі українського законодавства на сайті Верховної Ради такого документа на момент написання статті не було.

Як повідомив економічний експерт Олексій Дорошенко, цей документ не був прийнятий на засіданні Кабміну 22 квітня остаточно, оскільки вимагав деякого доопрацювання. Зокрема, до нього планувалося внести низку змін в зв'язку з зауваженнями бізнес-омбудсмена.

Тож не виключено, що фінальний варіант цієї постанови стане доступний пізніше.

Як регулюватимуть ціни

Той проєкт постанови КМУ, який був оприлюднений для обговорення, містить переліки товарів медичного призначення і соціально значущих товарів. Однак не містить деяких моментів, перерахованих в законі. Зокрема, в ньому нічого не говориться про встановлення граничних (граничних) цін.

Замість цього уряд має намір зажадати від роздрібних торговців повідомляти до контролюючих органів, якщо ціна на той чи інший товар зміниться. Про оптові ціни в постанові не згадується.

Так, згідно з проєктом постанови, якщо ціна на товар зі списку повинна змінитися (зрости) на 15% і більше, це необхідно задекларувати за 30 днів до початку застосування нової ціни. Якщо ціна має зрости на 10-15% – задекларувати це не менше ніж за два тижні до зміни ціни. А якщо ціну планується підняти на 5-10%, повідомити про це потрібно за три дні.

Передбачається, що торговці зможуть декларувати зміну цін через сайт Держпродспоживслужби, яка здійснює нагляд (контроль) за додержанням вимог за регульованими цінами.

Такий підхід до контролю за цінами – фактично звичайний моніторинг, а не заборона на підвищення цін – міністр економрозвитку Ігор Петрашко пояснив на брифінгу 15 квітня. За його словами, на сьогодні дефіциту товарів немає, всі продукти зі списків можна знайти в магазинах, і цього вдалося досягти шляхом щоденного моніторингу та діалогу уряду з виробниками, дистриб'юторами та магазинами. "Ми плануємо ввести м'якший інструмент регулювання", – сказав міністр. На його думку, наразі цих заходів достатньо для збереження цінової стабільності.

Експерти: жорстке регулювання зараз буде зайвим

Опитані нами експерти по-різному ставляться до ідеї регулювання цін, проте всі вони вважають, що жорстке регулювання зараз буде неправильним.

"Це абсолютно непотрібне рішення. На сьогоднішній момент жодне регулювання цін не потрібно. Коли ввели карантин і почалася паніка, люди дійсно стали купувати продукти харчування, антисептики, і ціни на них піднялися. Зараз паніка закінчилася, і ціни впали. Може, в подальшому сезонні ціни і підвищуватимуться. А може, падатимуть. Але ніколи держрегулювання не працювало. І подібні рішення безглузді, вони тільки шкодять, створюють зайві проблеми", – вважає економічний експерт, президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

Контроль цін – шлях до штучно створюваного дефіциту товарів, впевнений член Української Ради бізнесу, власник Салтівського м'ясокомбінату Денис Парамонов.

"Обидва підходи, які передбачають в тому чи іншому вигляді контроль цін на товари, на мій погляд, є малоефективними в поточній ситуації. І у виробників, і у роздрібних продавців в період карантину істотно зросли накладні витрати: дезінфекція приміщень, захисні засоби, зміни процесів виробництва і продажу, а на додачу до всього, необхідність організовувати щоденне перевезення працівників на роботу і додому. Контроль цін – шлях до штучно створюваного дефіциту товарів. Підприємцям зараз критично важливі програми підтримки бізнесу, які забезпечать швидкий вихід з економічної кризи", – говорить він.

В той же час економічний експерт, директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко називає себе прихильником регулювання цін.

"Ця постанова – лише перший етап. Надалі списки товарів, на які запроваджується моніторинг, можуть розширюватися. Стосовно граничних націнок, то, якби вони були введені зараз, то навіть я, прихильник регулювання, сказав би, що це могло б призвести до негативних наслідків. Багато моїх колег виступають за жорсткіші обмеження, але я вважаю, що зараз краще вести м'якшу політику в цьому відношенні. Якщо ти хочеш виграти, потрібно вживати заходів в потрібний час. Зараз час невідповідний, краще регулювання цін відкласти на відповідніший час, а поки просто вести моніторинг. Зокрема, щоб контроль за цінами був дієвим, потрібно додати фінансування Держпродспоживслужбі, додати людей, щоб вони звіряли, які відомості магазини вносять до реєстру і що є насправді. Якщо цього не буде, контроль буде фіктивним. На сьогодні фінансування Держпродспоживслужбі не збільшили. Тому краще все вводити поетапно", – говорить Олексій Дорошенко.

За його словами, зараз вводиться моніторинг не тільки цін, а й товарних залишків на складах торгових мереж, щоб розуміти реальні запаси товарів і вчасно розв'язувати проблеми дефіциту тих чи інших товарів.

"Моніторинг товарних залишків у нас не проводився вже багато років, і добре, що зараз цим почали займатися. Я неодноразово говорив, що наша проблема з істотним коливанням цін на овочі пов'язана з тим, що ми просто не розуміємо, скільки їх є на складах. Зараз це буде видно", – говорить Олексій Дорошенко.

Експерт фактично підтвердив слова міністра економрозвитку про те, що зниження цін практично на всі продукти харчування вдалося досягти, зокрема, завдяки постійній роботі з торговельними мережами.

"Ви ж розумієте, що просто так, за помахом чарівної палички, ціни знизитися не могли, особливо після того, як вони стали різко зростати. Вони знизилися в результаті переговорів з торговими мережами. Багато з тих, хто брав участь в переговорах, пішов на поступки. Причому іноді на дуже болючі поступки. Хтось знизив ціни, відмовившись від націнки, хтось – через вплив на постачальника або виробника. Але в результаті ціни знизилися. Я розумію, наскільки торгові мережі зараз обмежили себе, тому вважаю, що як компенсацію їм можна не вводити жорсткий варіант регулювання. Тому що на сьогодні вони фактично саморегулюватися. Якби зниження цін не відбулося, регулювання на сьогодні було б набагато жорсткішим", – говорить Олексій Дорошенко.

Надалі, можливо, і доведеться переходити до наступних етапів, вважає економіст. За його інформацією, операторам роздрібної торгівлі на зустрічах з урядом говорили про те, що Кабмін восени планує підготувати і подати до парламенту закон про внутрішню торгівлю.

"Причому їм сказали відверто: якщо зараз не зможемо домовитися, цей закон буде внесений в прискореному режимі. А гірше, ніж закон про внутрішню торгівлю, для торгових мереж не існує. Але ціни знизилися, і тепер, може, вдасться обійтися без цього закону. Додам, що процес переговорів був складний, але я вперше бачив досить адекватних представників Кабміну як переговірників. Вони використали весь арсенал аргументів на переговорах з торговельними мережами і добилися результату", – говорить Олексій Дорошенко.

За його словами, у багатьох країнах Європи теж діє регулювання цін на певні групи товарів, причому так було ще до карантину.

"Все питання в тому, на кого ми робимо ставку. Якщо на кінцевого споживача, покупця, взагалі на громадянина, то регулювання потрібно. Якщо ми робимо ставку на бізнес, як в Америці, то не потрібно. У Європі в центрі уваги знаходиться людина. Але ж ми рухаємося до Європи, чи не так?" – аргументує експерт.

Нагадаємо, на які товари вводиться урядовий моніторинг цін:

Лікарські засоби

1. Paracetamol
2. Azithromycin
3. Amoxicillin and beta-lactamase inhibitor
4. Ampicillin
5. Amoxicillin
6. Ceftriaxone
7. Moxiflacin

Антисептики і дезінфікуючі засоби

1. Хлоргексидин
2. Етанол
3. Повідон-йод
4. Засіб на спиртовій основі для протирання рук
5. Хлорвмісні і інші за способом дії препарати для дезінфекції поверхонь, матеріалів, обладнання
6. Хлороксиленол
7. Спиртовмісний антисептик для рук кишеньковий
8. Дезінфікуючий засіб для обробки поверхонь
9. Дезінфікуючий засіб для обробки рук і шкіри
10. Мийно-дезінфікуючий засіб для прання
11. Мийно-дезінфікуючий засіб для інструментів і обладнання

Засоби індивідуального захисту

1. Шапочка медична одноразова
2. Медична маска
3. Халат ізоляційний медичний одноразовий
4. Костюм біологічного захисту/комбінезон
5. Водонепроникні лабораторні костюми
6. Рукавички медичні стерильні або нестерильні
7. Рукавички нітрилові
8. Рукавички латексні непудровані
9. Кольчужні (кевларові) рукавички
10. Повнолицева маска/напівмаска
11. Захисний щиток
12. Захисні окуляри
13. Респіратор РРР2 або БГРЗ
14. Фартух медичний
15. Бахіли одноразові
16. Гумові чоботи
17. Прогумований водонепроникний медичний фартух
18. Медична марля
19. Захисна напівмаска
20. Фільтри для повнолицевих і напівмасок

Продукти харчування

1. Крупа гречана
2. Цукор пісок
3. Борошно пшеничне (вищий сорт)
4. Макаронні вироби вітчизняного виробництва (вермішель)
5. Молоко пастеризоване жирністю 2,5% (в плівці)
6. Хліб житньо-пшеничний
7. Яйця курячі С1
8. Птах (тушка куряча)
9. Вода мінеральна без газу
10. Масло вершкове жирністю 72,5%

Як бачимо, овочі і фрукти не увійшли до переліку товарів, які підлягають держрегулюванню. Ймовірно, тому ціни на них зростають. Детальніше – в сюжеті: