Хто заробляє, а хто і не намагається: рахуємо зарплати, вакансії і "ледарів" в Україні

31 грудня 2017, 07:44

Олександра Романюк Олександра Романюк

Значне число українців не поспішає працевлаштовуватися

Середня зарплата в Україні в листопаді, за даними Держстату, склала 7479 грн. Це на 102 грн вище, ніж в жовтні, і на 1004 грн більше, ніж було в січні 2017 року. Однак в деяких сферах заробітки, схоже, трохи знизилися.

Найвищі заробітки, як і раніше залишаються в авіації, хоча вони і впали, в порівнянні з жовтнем (було 33 689, стало 30 390 грн). Добре оплачувану роботу можна традиційно знайти у фінансовій та страховій сферах (13 164 грн, хоча в жовтні було 13 257 грн), в області інформації і телекомунікацій (13 044 грн), а також в держуправлінні і на військовій службі (в середньому 10 887 грн ). Найгірше оплачується робота листонош і кур'єрів (4565 грн) і робота, пов'язана з організацією виїзного харчування (5062 грн), а також робота медиків (5101 грн
).

В тренді
Приватизація держбанків: у Мінфіні пояснили, в чому заковика

Де зарплату не платять вчасно

Станомна 1 грудня2017року загальнасумазаборгованостіз виплатиофіційнихзарплатстановилавУкраїні2 млрд582 млнгрн.У порівняннізданимина1 листопада,боргизрослина9,3%,ав порівнянніз 1 січня2017го-на44%(було1,97млрд грн).

Традиційно більше половини всієї суми заборгованості припадає на діючі підприємства. Але якщо станом на 1 січня їх борги становили 62,4% від загальної суми заборгованості по зарплаті, то до грудня знизилися до 56,4%.

Найбільші суми невиплаченої зарплати – в Луганській і Донецькій областях, на території яких ведуться військові дії. У Луганській області станом на 1 грудня працівники недоотримали 577 млн грн, в Донецькій – 537,8 млн грн. Причому з січня сума заборгованості в цих областях зросла набагато більше, ніж в цілому по країні. У Луганській області – на 40%, а в Донецькій – відразу вдвічі.

Але рекордсменами за зростанням заборгованості (хоча поки не за сумами) в 2017 році стали західні області України. Так, в Івано-Франківській області зростання заборгованості із зарплати склав 619%, у Волинській – 773%, а в Рівненській – взагалі 1133%.

Скоротився борг тільки в Кіровоградській області (на 42%), Житомирській (-20%), Чернігівській (-8%), Львівській (-7%) і Харківській (-0,2%).

Найбільша сума заборгованості припадає на промисловість – майже 2 млрд грн. Але в порівнянні з початком року, борги в промисловості зросли на 29%. У той же час у сфері охорони здоров'я зростання заборгованості склало 557%. У сфері освіти – 256%. Борги продуктових кіосків, лотків і літніх кафе виросли на 642
%.

Вакансії і безробітні не можуть один одного знайти

РівеньбезробіттявУкраїні,за підсумкамиIIIкварталу,становив9,7%людейпрацездатноговіку.Або1 млн677тис.осіб.Такимжецейпоказникбувівкінці2016- го.АосьвкраїнахЄСрівеньбезробіттястановитьвсередньому7,3%.

У центрах зайнятості, як відомо, реєструються далеко не всі безробітні. За даними Держстату, з майже 1,7 млн безробітних до грудня на обліку стояли тільки 309 тис. осіб.

В цей час в базі даних Державної служби зайнятості налічувалося 67 700 вакансій. Крім того, була інформація ще про 43 тисячах пропозицій роботи, "отриманих з інших джерел", як повідомляє Служба. Однак більше 40% з цих вакансій зосереджені в Києві, а також у Львівській, Дніпропетровській та Київській областях, де рівень безробіття і так не дуже високий. У той же час більше 40% зареєстрованих безробітних – мешканці сільської місцевості, причому абсолютно з інших областей. Таких налічується близько 130 тис.

Разом з тим в масштабах всієї України пропонується всього 2910 вакансій, пов'язаних з роботою в сільському господарстві. Найбільше число працівників потрібні в переробну промисловість (15,6 тис.), в торгівлю і ремонт транспорту (11 тис.), на складську водійську роботу (7 тис.).

Однак варто врахувати, що на кожній четвертій з наявних вакансій працівникові пропонується лише мінімальна зарплата (3200 грн). У 40% вакансій – від 3200 до 5000 грн. Зарплата вище 7 тисяч була передбачена всього в 11% вакансій.

Для порівняння: середній розмір допомоги по безробіттю, яка виплачувалася офіційним безробітним, становив у вересні 2033 грн.

Така невідповідність між географічним розташуванням безробітних і вакансій, між очікуваннями по зарплаті і наявною пропозицією призводить до того, що з січня по вересень українські центри зайнятості допомогли працевлаштуватися тільки 34 тис. осіб
.  

Хтось не може знайти роботу, а хтось – не хоче

НасправдінепрацюючихлюдейпрацездатноговікувУкраїнінабагатобільше,ніжбезробітних.Справавтому,щоза методологієюМіжнародноїорганізаціїпраці(МОП)безробітнимивважаютьсятількиті,хтохоче,алене можезнайтироботу.

Укрстат повідомляє, що серед українців працездатного віку тих, хто хоче мати роботу або вже має, тобто називається "економічно активним населенням", – 17,2 млн осіб (з 42 млн!). Якщо рахувати разом зі школярами та студентами (від 15 років) і пенсіонерами (до 70 років), які бажають працювати виявиться 17,9 млн осіб. Кількість безробітних рахують саме по цій групі.

При цьому в Україні, як і в кожній країні, є ще "економічно пасивне населення" – тобто ті, хто міг би заробляти, але не хоче. Таких у нас 10,9 млн осіб: 6,7 млн жінок і 4,2 млн чоловіків.

Економічно активних серед міських жителів налічується 12,2 млн, і 11,1 млн з них мають роботу. А не бажають працювати серед городян – 7,3 млн осіб. Вони не вважаються безробітними, оскільки роботу не шукають.

У сільській місцевості хочуть працювати 5,6 млн осіб, з яких 5 млн вже працевлаштовані, і не бажають працювати – 3,6 млн осіб.

Звичайно, економічно пасивне населення – це не завжди "ледарі". В їх число входять, як уже говорилося, і школярі-студенти (вікова група від 15 до 24 років), і пенсіонери (група 60-70 років), які мають право не працювати. Але і серед інших вікових груп відсоток економічно пасивного населення досить високий. Так, серед 25-29-річних, за підсумками трьох кварталів 2017 го, працюють тільки 69,5% осіб (при рівні безробіття, нагадаємо, 9,7%), у віці 30-34 років працюють 74,3% людей, 35-39 – 77,9%, 40-49 – 78,1%.

Нагадаємо, прем'єр-міністр Володимир Гройсман нещодавно заявив, що одним з головних індикаторів економічного зростання та забезпечення добробуту людей стане збільшення мінімальної зарплати, а також
доведення середньої зарплати за підсумками 2018 року до 10 тис. грн.
Мінімальнажзарплата,згідно з бюджетом-2018, повинна в наступному році підвищитися щонайменше на 17%.
Реклама

Всі подробиці в спецтемі Зарплати в Україні

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...
Хочеш бути в курсі останніх подій?
Підпишись на повідомлення. Показуємо тільки термінові і важливі новини.
Хочу бути в курсі
Я ще подумаю
Будь ласка, зніміть блокування повідомлень в браузері!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти