Новий прогноз МВФ: чи повториться "Велика депресія" і що буде з Україною

22 січня 2020, 07:26

Олександра Романюк Олександра Романюк

Показники для світової економіки погіршені

/ Фото: Getty Images

Найгірший сценарій, за яким могла піти світова економіка 2020 року, поки не збувається. Але заспокоюватися і розслаблятися поки рано, тому що ризики погіршення ситуації все ще зберігаються. Так коротко можна охарактеризувати суть січневої доповіді Міжнародного валютного фонду "Перспективи розвитку світової економіки", яка має назву "Стабілізація, що намічається, повільне зростання?". І ось цей знак питання в назві доповіді, мабуть, найкраще пояснює, чому, незважаючи на стриманий оптимізм в заявах, МВФ в черговий раз погіршив прогноз зростання економіки.

Реклама

У жовтневому прогнозі МВФ очікував за підсумками 2019 року збільшення світового ВВП на 3%, зазначаючи, що це буде найнижчий рівень зростання економіки з минулої кризи 2008-2009 років. У січневій доповіді попередня оцінка ще гірша: тільки 2,9% зростання світового ВВП 2019 року. Проте до показників минулої кризи – а 2009-гобула зафіксована рецесія, -0,1% ВВП, ще дуже далеко.

Нижче представлені дані щодо зміни глобального ВВП за останні 40 років:

Реклама

Як зазначають в МВФ, після укладення "перемир'я" в грудні минулого року зменшився ризик загострення торговельної війни між США і Китаєм, яка розглядалася як один з основних факторів уповільнення світового економічного зростання. Крім того, зараз називають малоймовірним "жорсткий" сценарій Брекзіта. Саме ці дві обставини налаштовують МВФ на оптимізм. А також очікування зростання переробної промисловості, автомобілебудування та торгівлі.

Однак водночас за минулий після попереднього прогнозу час намітилися інші негативні чинники, йдеться в доповіді. І погіршення прогнозу пов'язане саме з цим.

"Цей перегляд темпів зростання в бік зниження відображає головним чином несподівані негативні зміни в економічній активності декількох країн з ринком, що формується, передусім Індії, які призвели до переоцінки перспектив зростання на наступні два роки. У деяких випадках ця переоцінка також відображає наслідки підвищення соціальної напруженості" , – йдеться в доповіді МВФ.

З тексту доповіді та виступів чиновників МВФ складається враження, що світова економіка перебуває зараз на якомусь рубежі між зростанням і остаточним скачуванням в прірву кризи. З одного боку, в прогнозі йдеться про те, що, "зміни, що відбулися з осені 2019 року, вказують на те, що на даний момент комплекс ризиків для світової активності в меншій мірі схиляється в бік зниження зростання". А з іншого, – що "зберігаються значні ризики недосягнення прогнозованих темпів зростання, пов'язані, в тому числі, із загостренням геополітичної напруженості, особливо між США і Іраном, посиленням соціальної напруженості, подальшим погіршенням відносин між США та їхніми партнерами по торгівлі і поглибленням економічних суперечок між іншими країнами. Реалізація цих ризиків може призвести до швидкого погіршення настроїв, викликаючи падіння світового економічного зростання нижче прогнозованих у базисному сценарії темпів".

Директор Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва, презентуючи доповідь, пояснила ситуацію так: "Ми вже бачимо попередні ознаки стабілізації, і останні дані свідчать про те, що обсяги торгівлі і промислового виробництва досягли дна. Але ми ще не досягли поворотного моменту" .

Так чи буде "Велика депресія-2"

Реклама

А ось під час іншого виступу, в Інституті міжнародної економіки Петерсона у Вашингтоні, голова МВФ описала нинішню ситуацію як "зростаюча невпевненість". "Якби мені потрібно було назвати тему, що характеризує початок нового десятиліття, я б сказала, що це – зростаюча невпевненість", – заявила Георгієва. І попередила, що наслідком нинішньої нестабільної ситуації може бути не тільки нова фінансова криза (початок якої, нагадаємо, прогнозувався на 2020 рік), але і нова "Велика депресія".

До такого висновку експертів МВФ підштовхнуло не тільки уповільнення зростання економіки, а й зростання нерівності всередині багатьох країн. Тобто активне розшарування суспільства на багатих і бідних.

"Наше нещодавнє дослідження показує, що нерівність, як правило, зростає напередодні фінансової кризи, що свідчить про тісний зв'язок між нерівністю та фінансовою стабільністю... Цей зв'язок між фінансовою стабільністю і нерівністю не обмежується світовою фінансовою кризою або навіть Великою депресією. У дослідженні щодо 17 країн з розвиненою економікою розглядалися всі фінансові кризи з 1870 по 2013 рік. Його результати підтверджують наші висновки: збільшення нерівності є хорошим предиктором фінансової кризи і може бути довготривалим наслідком такої кризи", – сказала пані Георгієва.

Але чому все-таки, незважаючи на відносно середні показники зростання ВВП в прогнозі (не нуль, не рецесія – негативні цифри зростання ВВП, як було, наприклад, 2009-го), економісти б'ють на сполох? Чому про "Велику депресію" не говорилося, наприклад, напередодні або під час кризи 2008-2009 років, коли економічні показники були набагато гірше?

"У 2008-2009 роках економіка була просто перегріта. Були високі ціни на всі сировинні товари, економіки перенасичені грошима. А коли почався обвал цін, потрібен був час, щоб економіки адаптувалися і компенсували понесені збитки. Але тоді не було таких глобальних проблем, як зараз. Проблем, які повинні поміняти всю структуру економіки", – вважає економічний експерт-аналітик Борис Кушнірук.

Тож повторення найближчим часом затяжної кризи, як та, що виникла в США в 1920-х роках, експерт вважає реальним.

"Нова "Велика депресія" реальна. Питання тільки в тому, в який момент вона почнеться. Це залежить від безлічі факторів, але вона неминуча. Я прогнозую, що криза почнеться все-таки не 2020-го, а 2021 року. Хоча б тому, що Трамп робитиме все, від нього залежне, щоб не допустити обвалу економіки напередодні виборів. Американці, можна сказати, "голосують гаманцями". Тому збереження позитивної динаміки в американській економіці для Трампа дуже важливе", – каже Борис Кушнірук.

Реклама

Чому прийдешня криза невідворотна, експерт пояснює наступним чином:

"По-перше, змінюється структура світової економіки. Споживання вуглеводнів стрімко скорочується і скорочуватиметься далі. Перехід на поновлювані джерела енергії і електромобілі призведе до різкого падіння цін на енергоносії, а за ними обваляться ціни і всі. Тому що на енергоносії зав'язані ціни на багато товарів. Піде ланцюгова реакція. Ну наприклад. Я думаю, масовий перехід на електромобілі – це питання двох-трьох років. Коли це станеться, по-перше, різко скоротиться попит на нафтопродукти. По-друге, технологічно електромобілі простіші, а значить, їх виробництво буде дешевшим (зараз єдиний фактор, який робить електромобілі дорожчими, – акумулятор). Таким чином, мільйони людей можуть залишитися без роботи. Попит скорочуватиметься. Звичайно, потім виникнуть нові сфери застосування цієї робочої сили, але цей перехід зажадає певного часу", – говорить Борис Кушнірук.

Другий фактор, який невідворотно веде світ до серйозної кризи, на думку економіста, пов'язаний з кризою в соціальній сфері багатьох країн.

"В умовах глобалізації економіки виникає і глобалізація ринків. І частина країн, які раніше збагачувалися за рахунок виробництва складної продукції для всього світу, а тепер втрачають їх, змушені скорочувати свої соціальні програми, соціальні витрати. Уже зараз практично всі країни Євросоюзу порушують норми за розміром боргу щодо ВВП. І це пов'язане саме з цим. Вони не можуть дозволити собі зменшити соціальні стандарти, але при цьому вони нарощують дефіцит бюджетів, і вони не мають чим його покривати. Але є межа, далі якої продовжувати таку політику буде просто неможливо. А як тільки вони припинять нарощувати дефіцит, обвалиться попит. Тому що люди змушені будуть скоротити свої витрати, а відповідно, зменшиться попит на товари і послуги, які виробляються як в цій країні, так і для цієї країни іншими. Тобто це лавиноподібний процес, який охопить дуже значну частину країн. І кожній державі вже зараз потрібно думати про те, як саме вона може стати конкурентною в нових умовах. Тому що вихід з "Великої депресії" відбувається дуже довго і важко. Перехід до нового формату економіки також буде тривалим, він стосуватиметься всіх сфер, і зараз навіть важко сказати, як з нього виходитимуть", – прогнозує Борис Кушнірук.

Тим часом в наступні два роки МВФ очікує навіть деякого прискорення світової економіки. Згідно з січневим прогнозом, 2020-гоекономіка прискориться до 3,3%, 2021-го – до 3,4%. Хоча, порівняно з попереднім, осіннім прогнозом, і ці показники погіршилися (було 3,4 і 3,6% відповідно).

Прогноз для України

МВФ поки не оприлюднив дані нового прогнозу для кожної конкретної країни. У жовтневій доповіді, нагадаємо, на 2019 і 2020 рік для України прогнозувалося зростання ВВП в 3%, на 2021 рік – 3,1%. Однак для груп країн і регіонів, до яких входить Україна, більшість прогнозів січні переглянуті в бік зниження. Так, передбачається, що економіка країн з ринком, що формується, і країн, що розвиваються, 2020 року зросте в середньому на 4,4%, тоді як в жовтні прогнозувалося, що на 4,6%. Показник на 2021 рік знижений з 4,8 до 4,6%. При цьому, нагадаємо, саме економіки країн, що розвиваються, оцінюються Міжнародним валютним фондом як "локомотиви" економіки в цей непростий час. Розвинені економіки зараз зростають набагато повільніше: за новим прогнозом – всього на 1,6% 2020-го і 2021 років.

Щоправда, для нової групи країн Європи, що розвиваються (куди, крім України, включено також Молдова, Білорусь та Росія), прогноз набагато гірший: 2,6% 2020 року і 2,5 – 2021-го.

Експерти вважають, що ймовірна криза торкнеться і нас.

"З огляду на сировинну структуру нашої економіки, ми надзвичайно залежні від ситуації на зовнішніх ринках", – нагадує Борис Кушнірук.

В той же час президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло вважає, що прогноз для України не обов'язково буде погіршений.

"Якщо МВФ знизив загальний рівень, я думаю, найімовірніше, він може знизити на кілька пунктів і прогноз для України. Хоча, якщо підставою для перегляду прогнозу послужила ситуація з Індією, то для України ситуація може навіть поліпшитися. Індія – це потужна економіка, з величезним ринком, споживання там зростає більше, ніж виробництво, тому вона активізує економіки та інших країн. Але якщо там очікується уповільнення, то знизиться попит на глобальних ринках на певні види товарів: продовольство, інвестиційні товари. Україна на багатьох азіатських ринках конкурувала з Індією, тож в цій ситуації попит на нашу продукцію може зрости, і тоді підстав переглядати прогноз, можливо, і не буде", – припускає Ярослав Жаліло.

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали, про те, як провідні бізнесмени України готуються боротися зі світовими кризами.

Відео: Сьогодні

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти