Менше хліба і видовищ: як повальна бідність вбиває економіку України

7 жовтня 2016, 08:28

Люди економлять на всьому, але грошей все одно не вистачає

Згідно зі статистикою, середній українець витрачає половину зарплати на їжу, багато платить за комуналку і проїзд; їсть з кожним роком все менше, економить на м'ясі – не заради вегетаріанства; купує менше горілки – не через любов до тверезості; одягається в інтернеті і секонд-хендах, ходить в дешеві перукарні, не може платити за курси іноземної мови та спортзал. Він довго збирає на холодильник і навряд чи відноситься до тієї групи населення, яка виїхала з салону на своїй машині. Середній українець не може собі дозволити сходити в хороший ресторан або купити путівку в сонячну країну.

Реклама

І така людина категорично не може бути драйвером української економіки, яка нагадує порочне коло – бідний споживач – бідний виробник і продавець, пише "Деловая столица".

На що живемо

Держстат періодично проводить опитування, які дозволяють домогосподарствам самостійно охарактеризувати свій достаток. Згідно з останнім дослідженням, 72% населення України вважають себе бідними. Приблизно дві третини (65,7%) стверджують, що їхнє фінансове становище в порівнянні з минулим роком стало гіршим. Зросла кількість тих, хто витрачає гроші виключно на необхідні потреби.

Ще сумніше йдуть справи з так званим прошарком середнього класу. Якщо в 2008 р. так себе називали 1,9%, то зараз – лише 0,7%. При цьому в проміжну групу між бідними і середніми себе включає близько чверті населення.

 

72% населення України вважають себе бідними

Реклама

Звичайно, потрібно враховувати і скромність, і небажання ділитися інформацією про сімейний бюджет, і те, що більш заможні люди навряд чи хочуть брати участь в опитуваннях. Однак тенденція очевидна – українці вважають, що стали біднішими. Тим більше що, за даними Держстату, заощадження в квітні-серпні скоротилися на 5,2 млрд грн. Іншими словами, люди змушені купувати необхідне за рахунок давніх заначок.

Незважаючи на величезну кількість статистики і результатів опитувань, оцінити, як насправді змінилися зарплати, дуже складно. По-перше, багато хто отримує гроші в конверті. За даними Держфіскальної служби, рівень неофіційного працевлаштування і сірих зарплат сягає 70%. Іншими словами, за документами люди отримують тільки мінімалку або взагалі не працевлаштовані, однак на практиці – працюють. По-друге, зарплати до цього часу не були індексовані. Тому щоразу, коли в новинах пишуть "Доходи населення зростають", забувають вказати, що в доларовому еквіваленті вони так і не виправилися. Однак невеликий привід для оптимізму є: номінально в другому кварталі зарплати зросли на 14,3% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Це зростання не покриває всіх втрат, але дає надію, що ми відштовхнулися від дна.

Рівень неофіційного працевлаштування і сірих зарплат сягає 70%

Деякі групи населення – бюджетники і пенсіонери – знаходяться в особливо важкому становищі. Міністр соцполітики Андрій Рева заявив, що з 12,5 млн українських пенсіонерів приблизно 7,5 млн отримують суми нижче прожиткового мінімуму. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман обіцяє підвищити соцстандарти на 10% протягом наступного року, а також підняти пенсії на 284 грн.

-2017_02

Їжа недуховна

Проте потреба населення в їжі, одязі і відпочинку нікуди не поділася. За підсумками першого кварталу 2016 р. витрати на їжу та комуналку доросли до 57,9% місячного бюджету – на 5,5% за рік. І це без урахування кафе, ресторанів та іншого громадського харчування поза домом. Але сказати, що при цьому ми балуємо себе делікатесами, складно. Гірше того – середній українець з'їв на 5,6% менше, ніж в минулому році.

Реклама

Директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко порівнює продажу продуктів харчування в першому півріччі 2015 і 2016 рр. "Українці стали менше їсти", – пише він і додає, що споживання продуктів впало до рівня 1996 р. його словами, товарообіг торгових мереж за останні два з половиною роки скоротився на 33%.

Найбільша економія торкнулася соків і рослинного масла. Менше купують м'ясо, рибу, цукор, каву і чай. Майже не змінився продаж круп, макаронів, картоплі та хліба – основи українського столу. Кількість куплених яєць і зовсім виросла. Однак яйця купують очевидно не тому, що вони раптом стали користуватися особливою популярністю. Швидше це більш дешевий спосіб отримати білкову їжу. У деяких торгових мережах можна купити десяток яєць за ціною 1,5 грн за штуку. Сніданок з яєшні обійдеться набагато дешевше гарної відбивної.

Оцінив Дорошенко і продаж алкоголю. За його словами, горілки в першій половині цього року громадяни купили на 16% менше, а ось продаж пива трохи виріс. Але тут неясно: українці стали менше пити або громадяни перейшли з легального алкоголю на самогон і різноманітні сурогатні замінники.

_pixabay_03

Через повальну економію яйця стали популярнішими

Реклама

В таких умовах населення, звичайно, задається питанням: що буде з цінами? Це занепокоєння – одна з причин того, що люди відмовляють собі в більш великих покупках. Побоювання вселяє  і тимчасове скасування держрегулювання цін. З 1 жовтня по імовірно 1 січня 2017 року ціни відпустили у вільне плавання. Це стосується таких соціально значущих продуктів, як хліб, крупи, борошно, яйця, соняшникова олія, м'ясо-молочна продукція і дитяче харчування.

Розмови про те, що держрегулювання, що діє з 1996 р., насправді неефективне, ведуться давно. Справа в тому, що виробники спритно обходять цінові обмеження. Наприклад, змінюють на частку відсотка жирність молочної продукції і не потрапляють під держрегулювання. Однак деякі фахівці вважають, що такі заходи дійсно приведуть до стрибка цін. У той же час голова комітету економістів України Андрій Новак каже, що зміни торкнуться швидше структури ринку, ніж кінцевих споживачів. Наприклад, такий конкурентний ринок, як випічка хлібобулочних виробів, підняти ціни на хліб не дасть. "Крім старих хлібокомбінатів, в Україні з'явилися численні приватні міні-пекарні. Майже в кожному супермаркеті займаються випічкою", – зазначає він.

Магазини завалені продукцією по 900 і 90 г

Втім, багато виробників в ході конкуренції і так хитрують. Наприклад, знайти рослинне масло об'ємом літр або шоколадку 100 г не так-то просто. Зовні багато товарів навіть подешевшали, а на практиці магазини завалені продукцією по 900 і 90 г.

Не животом єдиним

Коли половина зарплати йде на їжу та оплату комунальних послуг, інші витрати вимагають жорсткої економії. Що стосується одягу, то з бутиків західних рітейлерів українці пішли в інтернет-магазини і секонд-хенди. Керівник онлайн-маркету Bigl каже, що за перше півріччя було продано стільки ж, скільки за весь попередній рік. Причина: стало більше тих, хто вважає за краще недорогі українські товари. В середньому вітчизняні товари обходяться дешевше на 35%, а середній чек становить близько 350 грн.

Крім цього, активно розвиваються секонд-хенди, які дозволяють купувати якісні речі за дуже маленьким цінами. Раніше їх основними клієнтами були молоді люди, які шукають стильний одяг, і ті, хто вважали себе зовсім бідними. Зараз же стає все більше людей, які обирають не модне плаття, а костюм для роботи. Просто тому, що в секонд-хенді він дешевший, ніж в будь-якому іншому магазині.

В середньому вітчизняні товари обходяться дешевше на 35%

Економлять українці і на послугах. Саме це дозволяє розвиватися експрес-салонам, що пропонують стрижку за 30-40 грн, численним мережевим спортзалам і курсам з відносно невисокими цінами. Люди шукають дешеві або зовсім безкоштовні варіанти: самоорганізовані клуби іноземних мов, перукарів, які тільки вчаться, репетиторів, що тільки почали викладати.

_pixabay_04

Одяг в бутиках українці більше не купують

З великими покупками справи йдуть не краще: більшість просто не може собі їх дозволити. Тим більше, що зростання курсу долара серйозно вплинуло на ціни, наприклад, побутової техніки. За даними Держстату, в минулому році на покупку подібних товарів середній українець витрачав 3,9% місячного доходу. Іншими словами, цілий рік збирав на мікрохвильовку або пральну машину.

Що ж стосується відпочинку, то чверть населення була змушена відмовитися від літніх поїздок і відпусток як таких. Згідно з результатами соціологічного дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, громадяни проводять відпустку більш ніж скромно. У даних на початок липня говорилося, що тільки 25% українців мають намір провести відпустку поза домом. При цьому за кордон збиралися їхати близько 2,1% осіб. На дачу планували вибратися 9%, в Карпати та українські міста – 8%. Ще 5% сподівалися відвідати родичів.

Однак бідність не так безпросвітна, як здається. Принаймні, для частини населення. Наприклад, продажі легкових автомобілів з січня по серпень зросли майже в два рази (48%) в порівнянні з тими ж місяцями минулого року. За інформацією "Укравтопрому", жителі України придбали 38,389 тис. нових автомобілів. Найбільше купували машини марки Toyota – 4,3 тис., Renault – 3,5 тис. та Volkswagen – 3,3 тис.

Цікаво, що на тлі непростої економічної ситуації люди прагнуть вкладати гроші в нерухомість. Невпевненість у завтрашньому дні змушує поспішати: вони більше не прагнуть почекати і накопичити на трикімнатну квартиру. Наприклад, в Київській області, за даними першого півріччя, 44% введених в експлуатацію квартир – однушки. Середня площа нового житла в цьому році – 40,9 кв. м. Серед рекламних пропозицій все більше з'являється квартир до 35 кв. м. Покупці шукають житло за накопичені гроші, звертаючи все менше уваги на метраж і розташування. У цьому причина популярності квартир в Київській області: вона втричі перевершує столицю по метражу введеної в експлуатації житлової нерухомості (362 проти 129 тис. кв. м).

Всі подробиці в спецтемі Зарплати в Україні

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти