ВВП України: чому років через п'ять житимемо майже як на Мальдівах

Міністерство економічного розвитку і торгівлі погіршило прогноз зростання української економіки. Згідно з новим консенсус-прогнозом, опублікованим МЕРТ, 2018 року обсяг валового внутрішнього продукту (ВВП) зросте на 3,1% при річній інфляції 9,5%. У квітні зростання ВВП прогнозувалося на рівні 3,2% при річній інфляції 9,7%.

Розмір валового внутрішнього продукту – один з основних показників, за якими оцінюється добробут країни. Звичайно, не так абсолютна величина, як ВВП на душу населення. Якщо ВВП зростає – це значить, зростає матеріальний добробут населення, збільшуються зарплати і податкові надходження до бюджету.

За даними Укрстату, в I кварталі поточного року реальний ВВП (тобто, фактичний розмір ВВП з поправкою на інфляцію) зріс на 3,1%. "Це не межа, а лише початок позитивних змін", – написав з цього приводу в Facebook прем'єр-міністр Володимир Гройсман. І дійсно, в II кварталі ВВП прискорив зростання до 3,6%.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

А ось у другій половині року, як очікується, зростання трохи сповільниться. І за підсумками року буде нижче, ніж у другому кварталі. Так, Нацбанк прогнозує за підсумками 2018 року надбавку в 3,4%, а опитані МЕРТ експерти, на підставі думки яких складається консенсус-прогноз, – всього +3,1% за рік. У Міжнародного валютного фонду прогноз і то оптимістичніше: зростання реального ВВП поточного року Фонд прогнозує на рівні 3,2% при інфляції 11%.

На наступний рік консенсус-прогноз Мінекономрозвитку прогнозує уповільнення зростання ВВП до 3%. А прогноз МВФ "дає" нам 3,3% і 8% інфляції.

З ким нас можна порівняти

За даними Укрстату, абсолютна величина фактично виробленого в Україні валового внутрішнього продукту (номінального ВВП) за підсумками II кварталу становила 1 трильйон 507 мільярдів 753 мільйони гривень. З поправкою на інфляцію (тобто в цінах попереднього року) – 1 трильйон 365 млрд 36 млн грн, або трохи більше 50 млрд доларів за курсом на той час. Якщо розділити ці цифри на кількість жителів, яке вказує Укрстат, 42,2 млн чоловік, вийде, що на кожного українця з цієї суми припадає близько 35,7 тис. грн, або трохи більше 1300 доларів номінального ВВП. Саме на таку суму вироблено в країні матеріальних цінностей за першу половину 2018 року.

МВФ прогнозує, що за підсумками 2018 року ВВП на душу населення в Україні становитиме 2820 доларів. У рейтингу ми розташувалися між Гондурасом, де ВВП на душу населення прогнозується на рівні 2850 доларів, і Лаосом з показником 2710 дол. Середній показник в країнах, що розвиваються, цього року очікується 5490 доларів, в розвинених – 48 970 дол. У світі – 11 730.

Щоправда, МВФ вважає і цей показник – ВВП на душу населення – недостатньо точним порівнянням рівня життя. Тому розраховує ще і "ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності". У цьому показнику, крім іншого, робиться поправка ще й на курс валют, і на різницю в цінах на одні і ті ж види продукції.

ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності в Україні, за оцінками МВФ, набагато вище – 9210 доларів. Та й сусідство в рейтингу трохи краще: Україна розташувалася між Болгарією (9230) і Габоном (9030 дол.).

При цьому МВФ прогнозує Україні вельми оптимістичне найближче майбутнє. Вже через 5 років, до 2023-го, ВВП на душу населення в Україні може досягти 4220 доларів, тобто зросте практично на 50%. ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності наступного року у нас зросте не набагато – до 9240 доларів, але до 2023 року, за прогнозами МВФ, становитиме 12 260 доларів. Сьогодні приблизно такий показник – а значить, рівень життя – в Румунії (12 580). І все трохи краще живеться на Мальдівах (13 200 доларів 2018 року).

Економіку штовхає вперед наш шопінг і погані дороги

Якщо рівень економічного благополуччя країни і її громадян залежить від зростання ВВП, спробуємо розібратися, за рахунок чого або кого відбувається це зростання.

Укрстат наводить статистику як по галузях економіки, так і за видами платежів і за кінцевим споживачем. Згідно з цими даними, реальний обсяг ВВП за перше півріччя становив понад 1,5 трлн грн. Найбільший внесок до цієї суми внесли податки – майже 250 млрд грн, або 16,7% ВВП. Друге місце – 218 млрд грн, або 14% ВВП, – належить торгівлі і... ремонту автотранспортних засобів (ось вона, "користь" від поганих доріг і старих "євроблях").

Ці види діяльності лідирують у структурі ВВП багато років поспіль. Щоправда, до 2015 року торгівля виявлялася на першому місці з 14-15 відсотками, а податки – на другому (13-14%).

Третє місце за наповненням ВВП – також багато років поспіль – займає переробна промисловість. На її частку 2018 року припадає 12,6% ВВП, і ця частка останніми роками повільно зростає (2014-го було 12,2%, 2017-го – 12,4%). А на четвертому місці за вкладом у ВВП традиційно знаходиться сільське господарство (включаючи лісове та й рибне). Причому значення цієї галузі в структурі ВВП останніми роками помітно зростало: 2012 рік – 7,8% ВВП, 2014-й – 10%, 2016-й – 11,7%. Щоправда, минулого року продукт, вироблений сільським господарством, становив всього 10,2%. Як буде цього року – судити ще рано: найістотніший внесок у ВВП сільське господарство робить у другій половині року, після збору врожаю.

Непоганий відсоток в структурі ВВП займає і транспорт. Щоправда, останніми роками цей внесок тільки знижувався (2012 рік – 7%, 2015-й – 6,7%, 2017-й – 6,4%).

Якщо говорити про структуру ВВП за видами платежів (розподільчий метод), основне наповнення йде за статтею "оплата праці найманих працівників" – 45% ВВП! А основним кінцевим споживачем виробленого в Україні продукту є домогосподарства – майже 70%.

Експорт української продукції теж робить вагомий внесок у ВВП (на другому місці після зарплат). Але імпорт вимиває з країни набагато більше грошей, ніж привносить експорт.

Іншими словами, "двигуном прогресу" в Україні є не виробництво, не інвестиції і не експорт, а "білі" зарплати і внутрішня торгівля. А основне джерело платежів – наразі, на жаль, не інвестиції, а зарплати всіх українців.