Квоти для бізнесу та перерахунок пенсій: що змінилося в Україні за тиждень

Питання пенсій залишається найбільш обговорюваною економічною новиною тижня, що минає, хоча пенсійна реформа вступила в силу ще 11 жовтня. Однак, крім підвищення пенсійних виплат, українців схвилювали нові правила для бізнесу і заяви Міжнародного валютного фонду (МВФ) про трбованіях до України.

"Сегодня" зібрав п'ять найважливіших економічних тем тижня.

1. Перерахунок пенсій і підвищення для чорнобильців

В Україні перерахували за оновленою формулою пенсії для всіх пенсіонерів, але підвищення виплат торкнулося не всіх. Розмір пенсії збільшився для 90% пенсіонерів, заявив міністр соцполітики Андрій Рева. Середній розмір пенсії в Україні після перерахунку, згідно з новими нормами, збільшився майже на 560 гривень і склав 2446,56 грн.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

При цьому пенсії не були перераховані для приблизно 900 тисяч осіб, які отримують пенсії за спеціальними законами. За словами глави Мінсоцполітики, справа в тому, що ці спецпенсії значно вище, ніж звичайні пенсійні виплати. Також виплати не виросли для тих, хто вийшов на пенсію в 2015-2017 роках. Це пояснюється тим, що при розрахунку пенсій для "молодих" пенсіонерів використовувалися актуальні дані.

Крім того, з жовтня мінімальна пенсія ліквідаторам наслідків аварії на ЧАЕС в Україні зросла на 11%. Мінімальний розмір виплат чорнобильцям I групи збільшився до 4 138 грн, II групи – до 3: 702 грн, III групи – 3 267.

2. Квоти на працівників старше 45 років

Кабінет міністрів України ввів обов'язкові 4%-ві квоти для роботодавців на працевлаштування співробітників старше 45 років. Квоти вступають в силу з 1 січня 2018 року.

Система подібна квотуванню працевлаштування осіб з інвалідністю, що становить 5% від загальної кількості співробітників підприємства. Як відомо, якщо роботодавець не набирає необхідну кількість працівників з інвалідністю, він зобов'язаний сплатити до фонду соцзахисту інвалідів суму мінімальної зарплати. Як зазначив глава Мінсоцполітики Андрій Рева, подібне буде практикуватися і з наймом людей старше 45 років, проте деталі оплати поки не назвав.

3. Переговори України і МВФ

Міжнародний валютний фонд (МВФ) ще не визначився з датою прибуття місії в Україну в рамках четвертого перегляду програми розширеного фінансування (EFF). За словами заступника голови МВФ Девіда Ліптона зараз основною метою програми з Україною є перехід від стабілізації економічної ситуації до структурних реформ. У зв'язку з цим в програму включені такі структурні орієнтири: створення антикорупційного суду і реформування процесу приватизації. Фонд має намір також вивчити деталі проекту держбюджету на 2018 рік і деталі пенсійної реформи.

Крім того, Україна продовжує переговори з МВФ про перегляд формули ціни на газ для населення. В даний час ведеться технічна робота на рівні експертів.

Національний банк України (НБУ) при цьому розраховує, що Україна отримає п'ятий транш МВФ в 2017 році. А міністр фінансів Олександр Данилюк під час візиту до Вашингтона провів зустріч зі спеціальним радником президента США з питань глобальної економіки і фінансів Метью Хаарсейгером, під час якої обговорив реформи, необхідні для успішного завершення програми з МВФ в 2019 році.

4. Зарплати депутатів

Народні депутати планують збільшити собі зарплати, врегулювавши ситуацію з їх нарахуванням – в Раді був зареєстрований проект постанови № 7172, згідно з яким, нардепи пропонують підвищити собі заробітну плату. На даний момент оклад нардепів становить 17 460 грн, якщо ж врахувати всі податки, то заробітна плата становить 13 800.

А профільний комітет Верховної Ради вже порекомендував в рамках проекту бюджету на 2018 рік збільшити видатки на забезпечення діяльності Верховної Ради на 59,991 млн грн. При цьому в проекті держбюджету на 2018 рік і так закладено значне зростання фінансування діяльності державних інститутів – Кабінету міністрів, президента і Верховної Ради. На апарат Ради в урядовій версії передбачено на 69%, або на 682 млн грн більше, ніж у 2017 році.

5. Закони про криптовалюти

У Верховній Раді зареєстрували вже два законопроекти про обіг криптовалют. Так, статус біткоїнів в Україні, за словами представників НБУ, залишається спірним питанням, хоча вже визначено, що це точно не валюта або платіжний засіб. Перший законопроект у ВР подала група нардепів від НФ і БПП. Документ визначає, що криптовалюта – це "програмний код, який може виступати засобом обміну". Передбачається створити криптовалютні біржі (організації, які будуть забезпечувати обмін цифровими грошима), а з боку держави контролювати обмін буде Нацбанк.

У другому законопроекті, який подав у ВР голова комітету з питань фінполітики Сергій Рибалка, дається інше визначення криптовалюта: "Цифрове вимірювання вартості, засноване на математичних обчисленнях". Вони зможуть виступати як засіб обміну і будуть вважатися фінансовим активом. Прописано там і створення криптобіржі – нею може стати будь-яка фінансова установа, статутний капітал якого не менше 5 млн грн. Засновниками кібербіржі, згідно із законопроектом, можуть стати держоргани, пересічні українці і навіть іноземці.