Експерти: Небезпечний не дефолт, а паніка, але ціни можуть трохи підрости

Міністр фінансів Наталія Яресько заявила, що не виключає можливість технічного дефолту в Україні вже в липні. Йдеться про можливу відмову обслуговувати борг приватних кредиторів у розмірі $ 8,9 млрд: за словами міністра, це буде "тимчасовий важіль, який захищає українську економіку". Експерти, втім, вважають, що Україна цей важіль особливо не захистить.

КРЕДИТИ . Економіст Віктор Лисицький впевнений, що зараз приватні кредитори не мають жодних важелів впливу на Україну. "Ці кредитори ніяк не задіяні у підтримці поточного платіжного балансу країни. Вони повинні були раніше думати, перш ніж кредитувати таку економіку, як в Україні, – говорить Лисицький. – Крім того, МВФ неодноразово висловлювався, що не буде враховувати у своїх відносинах з Україною проблеми, які виникли у приватних кредиторів". І справді: глава МВФ Крістін Лагард нещодавно заявила, що фонд продовжить роботу з Україною в будь-якому випадку. "Якщо врегулювання шляхом переговорів з приватними кредиторами не буде досягнуте і країна вирішить, що вона не може обслуговувати свої боргові зобов'язання, фонд може кредитувати Україну відповідно до його політики кредитування простроченої заборгованості", – зазначила Лагард. Економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь додає: у приватних кредиторів є тільки один вихід – домовлятися з Україною. Бо натиснути на країну у них навряд чи вийде: "Кредитори лякають, що країна в разі дефолту не зможе вийти на зовнішні ринки запозичень. Але з другого півріччя 2013 ринки приватних запозичень для України і так практично закриті", – говорить експерт.

ЗАГРОЗИ ДЛЯ НАРОДУ . Міністр фінансів запевняє, що можливий дефолт... ніяк не відіб'ється на кишенях простих українців. Але президент Украналітцентру Олександр Охріменко вважає, що це не зовсім так: "Ми вже живемо в стані дефолту. Його ознаки у нас є: це і девальвація, і безробіття... У короткостроковій перспективі дефолт на українцях не відіб'ється. Але надалі небезпека є, – упевнений Охріменко. – Україна ризикує перетворитися на світового вигнанця. В умовах, коли країна оголосила дефолт, про інвестиції можна буде забути. Тоді через кілька років у нас постане велика проблема роботи і зарплати – адже якщо немає інвестицій, то немає розвитку та нових робочих місць. А відповідно – і грошей у населення". За словами експертів, у разі дефолту різкого падіння курсу вони не чекають, як би дивно це не звучало. "Курс істотно не зміниться. Так, відразу після оголошення дефолту через паніку курс може підскочити до 25 грн за долар. Але потім знову повернеться до 21 грн, оскільки девальвація у нас вже відіграла своє", – вважає Охріменко.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

А Олександр Жолудь говорить, що зі складної економічної ситуації можна витягнути навіть якийсь позитив: "Якщо ми оголошуємо дефолт і не платимо за своїми зобов'язаннями, то валюта, яка повинна була піти на сплату боргів, залишиться всередині країни", – говорить Жолудь. І уточнює: цю валюту можна буде спрямувати на вирішення фінансових проблем у країні. Втім, якщо платити нічим, то що пускати на внутрішній ринок, сказати складно...

БАНКИ . Експерти вважають, що очікувати краху банківського секторк і ще більшого відтоку депозитів теж не варто. Мовляв, ми вже на дні... "Ті, хто хотіли забрати депозити, вже зробили в попередні півтора року: валютні вклади з грудня 2013 по сьогоднішній день скоротилися більше ніж удвічі! Гривневі вклади теж впали більш ніж на 40%. Ну а тих, хто залишив свої депозити, навряд чи налякає дефолт – якщо вже їх не лякала ситуація попередні півтора року", – вважає Жолудь. Але якщо з поведінкою клієнтів все більш-менш зрозуміло, то як поведуть себе самі фінустанови в такій ситуації – спрогнозувати складно. "Ті європейські банки, які зараз дають гроші своїм "дочкам", змушені будуть припинити це робити", – зазначив Олександр Охріменко.

За словами експертів, об'єктивних економічних причин, які б змінили на гірше життя українців в результаті дефолту, немає. "Головна небезпека, яка залишається – це паніка. Вона може обрушити і курс гривні, і фінансову систему, – розповів "Сегодня" старший економіст Центру Case-Україна Володимир Дубровський. – При уряді Януковича і Азарова держава продавала свої зовнішні зобов'язання, і таким чином забезпечувала приплив валюти, який підтримував курс. А у нас весь приплив валюти в країну – це в основному кредити від міжнародних організацій (МВФ, СБ та ЄБРР. – Авт.), які можуть надаватися навіть країні, що оголосила дефолт. Тому в Україні підстав для паніки немає. Але довести це до кожного окремого власника депозиту дуже важко, тому небезпека паніки зберігається".

У свою чергу президент Украналітцентру Олександр Охріменко додає: дефолт може викликати незначне зростання споживчих цін. "Ціни будуть рости через те, що товарів буде менше. Українцям доведеться відвикати від ряду своїх звичок, оскільки частина імпортної продукції просто не буде заходити в Україну", – говорить він.

Дефолтом лякають тільки кредиторів

Міністр фінансів Наталія Яресько також заявила, що 90% зовнішнього боргу країни може належати екс-президенту-втікачу Віктору Януковичу чи людям з його оточення. "Всі ці облігації можна продавати і купувати. Вони на Ірландській біржі продаються. І я не можу знати, хто є бенефіціаром", – підкреслила Яресько.

Втім, хто б не був власником українських облігацій, Мінфін намагається стабілізувати ситуацію і веде переговори з кредиторами про реструктуризацію боргу, як альтернативі дефолту. Але в прес-службі міністерства заявляють, що члени Спеціального комітету кредиторів протягом трьох місяців відмовляються зустрічатися з Наталією Яресько, і навіть пропонують Україні для погашення боргу скористатися золотовалютними резервами! На це в уряді йти не хочуть, та й МВФ не вітає. "Міністр готова зустрітися з Комітетом без попередніх умов, і сподівається на подолання поточних розбіжностей у поглядах з кредиторами", – кажуть у прес-службі.

Нагадаємо: Україна пропонує кредиторам списати номінальну частину боргу і знизити купонні виплати, а в якості поступки готова запропонувати механізм для зменшення суми списання, якщо економіка країни почне відновлюватися швидше плану. Але кредитори як і раніше проти списання боргів: власники облігацій пропонують на додаток до розстрочення та зниження ставки купона кілька років не проводити виплати з погашення тіла кредиту.

За словами економіста Володимира Дубровського, Мінфін використовує погрози оголошення дефолту саме для того, щоб натиснути на кредиторів і змусити їх піти на поступки. "Я думаю, всі розмови про дефолт – це жорсткий хід у переговорах з утримувачами українських облігацій, які не хочуть йти ні на які компроміси. Кредиторів зрозуміти, звичайно, можна. Але коли вони вкладали, то повинні були розуміти, якому уряду довіряють свої гроші. Це їх прорахунок як інвесторів", – вважає Дубровський і уточнює: у вимогах України немає нічого незвичайного. "Були історичні прецеденти. Наприклад, уряди Польщі та Угорщини теж дуже багато запозичили грошей, не змогли їх віддати, і їм ці борги списали. Було б логічно, якщо наші борги теж якимось чином реструктурували", – вважає Дубровський.