Чим Україна "годує" світ: експорт товарів за кордон зростає

За перше півріччя 2018 року експорт українських товарів за кордон зріс майже на 13% порівняно з показниками за той же період 2017 року. Найвищий попит – на метали і сільгосппродукцію.

Пасічник Микола Даниленко з одного вулика може зібрати до 50 кг меду. Чоловік жартує, що українці завжди були ласунами, а тому і "медова галузь" в пріоритеті.

"Акація – на першому місці. Потім йде липа, потім – гречка, але гречку не всі знають. Наш мед користується досить великою популярністю і в Європі, і в Азії, на Далекому і Близькому Сході", – говорить Даниленко.

За останні роки обсяги експорту меду зросли в 20,5 раза. Зараз Україна займає третє місце в світі за кількістю продаваного меду. Наприклад, за минулий рік 68 тонн роз'їхалися по 55 країнах. Щоправда, купують український мед як сировину, а це значно збиває ціну.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Вартість меду з Нової Зеландії становить 24 долари за кілограм, грубо кажучи. А вартість українського меду в бочках – близько двох доларів за кілограм. Тобто, якщо ми розвиватимемо фасовану продукцію, брендовану продукцію, власні торговельні марки, виходитимемо вже не з сировиною, а з готовою продукцією – це буде суттєвий плюс", – говорить експерт Продовольчої сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Ганна Бурка.

Соняшникова олія теж залишається "жирним" шматком вітчизняного експорту. За перше півріччя 2018 року ми експортували соняшникової олії більш ніж на 2 млрд доларів. Проблем з реалізацією продукту немає навіть у невеликих господарств – великі виробники роблять закупівлі у фермерів, а потім відправляють продукт на переробку.

Минулого року українську соняшникову олію купували більш ніж в 100 країнах світу.

"Експорт української продукції аграрного спрямування збільшився більш ніж в 20 разів і на сьогодні становить близько 18 мільярдів доларів. І особливо приємно, що це не тільки експорт за основними групами товарів (зернові, олійні), але і такі товари, як м'ясо птиці" , – зазначив президент асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ) Алекс Ліссітса.

Ще один напрямок, на якому могла б заробляти Україна – це картоплярство. За обсягами виробництва картоплі Україна входить до ТОП-5 світових лідерів, але 98% продукції вирощується "на руках" і тільки 2,5-3% – на промислових підприємствах.

Саме те, що картопля розпорошена по приватних господарствах, і стало однією з причин практично відсутності експорту цього продукту, впевнений директор агропідприємства Євген Заквацький.

"Нам потрібно тримати штат, оплачувати електроенергію... А в приватному секторі є лише власні руки. Тому собівартість у простих людей виходить набагато нижче", – пояснює Заквацький.

Тож наразі за кордоном українською картоплею цікавляться більше для селекції.

В цілому ж нашу країну за 27 років впізнали як надійного торгового партнера, а вітчизняна продукція продається практично у всіх куточках світу.

Нагадаємо, раніше президент України Петро Порошенко підписав закон, який полегшує експорт сої і ріпаку. Закон передбачає, що скасування відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку не поширюється на сільськогосподарські підприємства, які самостійно виростили зазначені культури на землях сільгосппризначення.

При цьому в Україні знизився урожай ранніх зернових. Всього в країні намолотили 34,3 млн тонн з площі 9,9 млн га при врожайності 34,8 центнера з гектара (ц/га). Для порівняння, 2017 року намолотили 37,3 млн тонн з 9,6 млн га.