"7 пишемо – 11 помічаємо": чому в уряді хочуть збільшувати ВВП саме на 7% за рік

4 листопада 2019, 07:51

Олександра Романюк Олександра Романюк

І чи реально за 5 років збільшити економіку на 40%?

В останній день жовтня Національний банк України оприлюднив новий "Інфляційний звіт" , в якому покращив прогноз щодо макроекономічних показників на найближчі кілька років. Власне, прогноз самої інфляції не змінився – як і раніше очікується, що до кінця 2019 року вона становитиме 6,3%, а за підсумками 2020-го сповільниться до 5%. Хоча в НБУ відзначають, що в жовтні цього року, наприклад, інфляція сповільнювалася навіть сильніше, ніж прогнозувалося.

Реклама

А ось прогноз щодо ВВП в Нацбанку поліпшили. Якщо ще в липні прогнозувалося, що 2019 рiк дасть змогу українській економіці вирости всього на 3%, то тепер прогнозується зростання реального ВВП на 3,5%. У 2020-му очікувалося зростання 3,2% – тепер прогноз поліпшений до 3,5%, а в 2021-му замість 3,7% тепер очікується 4% зростання ВВП.

В оновленому прогнозі Міністерства розвитку економіки очікування щодо зростання ВВП також покращені. Так, якщо в попередньому прогнозі МЕРТ, який був прийнятий ще колишнім Кабміном, в липні, на 2020 рік закладалися цифри 3,3% (в базовому сценарії) і 3,6% (в оптимістичному), то в оновленому прогнозі навіть консервативний сценарій перевершує колишній оптимістичний прогноз: 3,7% зростання ВВП. А оптимістичний сценарій містить цифру 4,8% зростання ВВП. Такими темпами Україна не мала зросту з 2011 року.

Нагадаємо, нещодавно поліпшили прогнози по Україні й міжнародні фінансові організації. Зокрема, Всесвітній банк прогнозує на 2020 рік зростання ВВП 3,7%, а аналітичне агентство JP Morgan – 3,8% (при 4,3% в 2019 році).

Однак всі ці – оптимістичні і не дуже – прогнози не дотягують до тих цифр, на які орієнтується Кабмін. Нагадаємо, представляючи в Кабміні програму роботи уряду, прем'єр Олексій Гончарук заявляв, що уряд ставить за мету нарощувати ВВП на 7% за рік. А за 5 років збільшити його на 40%. Хоча на 2020 рік поки озвучена мета в 5%.

Реклама

Чому саме 5 і 7%? І звідки візьмуться 40%? Про історію виникнення цих цифр розповів на XVIII форумі фінансових директорів, який проходив у Києві 29 і 30 жовтня, радник президента Олег Устенко.

"Кожна країна може ефективно боротися з бідністю тільки в тому випадку, якщо вона зростає не менше, ніж на 5% за рік. Якщо зріст нижче 5%, то боротьба з бідністю є неефективною", – каже Олег Устенко.

Крім того, Україна витрачає близько 4% свого ВВП на обслуговування боргів.

"Тобто логіка така. Якщо для того, щоб ефективно боротися з бідністю, має бути зростання близько 5%, якщо на обслуговування боргів витрачається близько 4% – виходить, було б непогано показувати зростання 5%+4% = 9%", – продовжує радник президента.

Але і це не все. За словами Олега Устенка, через війну на сході країни Україна витрачає на військові цілі набагато більше, ніж інші країни – члени НАТО. Значить, потрібно пропорційно збільшити зростання ВВП.

"Військовий бюджет України – це 5% нашого ВВП. Якщо ви порівняєте з країнами – членами НАТО, ви побачите, що у співвідносних величинах ми витрачаємо мінімум вдвічі більше, ніж витрачається на сектор безпеки та оборони країнами – членами НАТО. І це означає, що нам треба знайти десь як мінімум 2% додаткового зростання, щоб наш бюджет не дуже виривався за рамки того, що витрачається країнами – членами НАТО", – каже Олег Устенко.

5%+4%+2% = 11%. За підрахунками експерта, саме таке зростання потрібно показувати економіці України, щоб як мінімум не відставати від сусідів. Однак такі темпи – досить рідкісне явище у всьому світі. Тим більше, в період, коли очікується уповільнення темпів зростання в світовому масштабі.

"Подібного роду амбітні завдання були здійсненні дуже і дуже небагатьма, – визнає Устенко. – Окремі країни в певні періоди часу показували такі результати, але довго ріс подібними темпами тільки Китай ".

Чи має Україна резерви для зростання? На думку радника президента, має. Однак гарантувати їх результативність заздалегідь неможливо.

Реклама

Перш за все, на його думку, в наступному році – вперше за останній час – стимулювати економіку можна буде монетарними методами.

"Очікувана інфляція в наступному році – близько 6%. А при такій інфляції цілком ймовірно було б припустити, що ключова ставка НБУ буде знижена. Я б припустив, що до кінця наступного року вона перебуватиме десь на рівні 9%. Це означає, що вартість кредитного ресурсу теж починає знижуватися. А зниження вартості кредитного ресурсу десь на рівень 12-13% на кінець наступного року – це додатковий стимул, щоб активізувалося кредитування. Очевидно, що це може бути додатковим стимулом для економічного зростання", – пояснює Олег Устенко.

Друге джерело зростання планується отримати за рахунок зміни "фіскального простору".

"Наприклад, за різними оцінками, корупційні канали щорічно перекачують від 10 млрд доларів. Тіньовий сектор економіки становить 40-50%. Уявіть собі, що вдасться знизити рівень тіні, наприклад, вдвічі. І рівень корупції відповідно. Це означає, вивільняється як мінімум 5 млрд доларів. І ми йдемо від дефіцитності в державному бюджеті. Така можливість, з одного боку, існує, але результати цієї можливості ми не зможемо спрогнозувати прямо зараз, тому що є фактор невідомості, що залежить не від економічного середовища, а, припустимо, від роботи силовиків", – говорить Устенко.

Ще один фіскальний резерв для зростання нинішня влада бачить в галузі боротьби з контрабандою. Її оборот оцінюється приблизно в 5 млрд доларів на рік.

"Якби вдалося закачати хоч частину цих грошей до державного бюджету, у нас теж з'явилися б можливості для стимулювання економіки. Але сказати, що це буде вже в наступному році, я б не взявся. І був би вкрай негативно налаштований, якби Міністерство фінансів заклало в проект державного бюджету подібні цифри з прибутковості від зниження контрабанди, або від зниження рівня корупції, або зі зменшення рівня тіньового сектора економіки", – зізнається радник президента.

І, нарешті, третій шлях стимулювання економіки і третій резерв для зростання влада пов'язує з поліпшенням бізнес-клімату. Зараз інвесторів стримує війна, відсутність належного захисту прав власності (якісної судової системи) і, знову ж таки, високий рівень корупції.

"Якщо ми зможемо надати відповідь на ці виклики, це дасть можливість залучати реально колосальні ресурси, – переконаний Олег Устенко. – За умови, що кожен мільярд дає можливість приросту ВВП 0,1-0,5%, якби ми змогли закачати 10 млрд доларів інвестицій, це означало б мало не до 5 додаткових пунктів до нашого природного рівня зростання".

Підсумковий підрахунок, таким чином, виглядає так. Близько 3% – це природний приріст ВВП, з яких близько 2,5% – за рахунок інвестицій. Ще 1% передбачається отримати за рахунок монетарного стимулювання економіки. І 1% – як результат боротьби з корупцією та контрабандою. Якщо ж вдасться хоча б подвоїти обсяг інвестицій – це дасть ще мінімум 2% зростання економіки. Разом: 3+1+1+2 = 7% зростання ВВП.

Реклама

"Завдання не є нерозв'язним. Його можна вирішити. І в глобальному світі, коли є конкуренція за інвестиційний ресурс, ми просто не в праві його програти. Тому що в моєму розумінні, у нас немає ніякого середнього варіанта. Або Україна виходить на орбіту високошвидкісного економічного зростання, або триватиме таке активне згасання", – підсумував Олег Устенко.

Що ж стосується 40% зростання за 5 років, то ця цифра також виведена орієнтуючись на плани зростання ВВП на 7% на рік. Якщо наявний розмір ВВП п'ять разів помножити на 7% (або 1,075) внаслідок отримаємо 40% (або коефіцієнт 1,4) зростання ВВП за 5 років.

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали, як президент Володимир Зеленський на міжнародному інвестиційному форумі у Маріуполі закликав іноземний бізнес вкладатися в Україну.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти