Власники банків-банкротів намагаються повернути контроль над своїми активами

18 липня 2015, 08:25

За словами експертів, бенефіціари діють в основному через третіх осіб

На этой неделе НБУ впервые опубликовал данные о заявках на покупку банков за первое полугодие 2015 года. Кто претендовал на украинские финучреждения, кому отказали, а кому разрешили – больше не секрет. Всего в таблице 49 заявок. В большинстве случаев инвесторы пытались получить разрешение НБУ на покупку неплатежеспособных банков, пишет Forbes.

Реклама

Из всех 49 заявок Нацбанк согласовал 12. Большинство из них – это концентрация существенного участия в еще работающих учреждениях. При этом только в двух подобных случаях регулятор отказал.

Основной же спрос пришелся на неплатежеспособные банки, но только в двух случаях НБУ разрешил их купить. В частности, разрешение получили: Виктор Полищук на банк "ВБР" (экс-владелец – Александр Янукович) и Александр Стецюк на банк "Омега" (экс-владелец – Николай Лагун). Практически всем остальным желающим в разрешении на приобретение неплатежеспособных банков было отказано.

"На мой взгляд, отказ связан с отсутствием безупречной деловой репутации, невозможностью открыть структуру собственности и реальных конечных бенефициаров, а также отсутствием доказательств законности происхождения средств", – перечисляет Ростислав Кравец, старший партнер адвокатской компании "Кравец и партнеры".

Многие финансисты с таким жестким подходом НБУ солидарны: в противном случае очистка банковского сектора, проходящая для экономики достаточно болезненно, не имела бы смысла. "То, что делает НБУ – очень детально проверяет акционеров существенного участия банков, их топ-менеджеров – во многих странах уже давно нормальная практика, это правильно. Очевидно, что Нацбанк умышленно ужесточает правила выхода на банковский рынок – это приведет к большей концентрации, останется меньше банков, система станет более надежной", – уверен Сергей Сичкар, финансовый директор Group DF.

Реклама

При приобретении существенной доли в банке в любом случае необходимо будет получать еще и разрешение АМКУ, а также статистику из МВД. По словам Кравца, АМКУ оценит положение собственника на рынке и отсутствие нарушений антимонопольного законодательства. Что касается МВД, то орган выполняет исключительно статистическую функцию, которая заключается в предоставлении информации о наличии или отсутствии судимости, а также возбужденных уголовных дел.

"Понятно, что перекрестный анализ потенциальных инвесторов, система различных разрешений и согласований со стороны АМКУ, МВД и НБУ делают банковскую систему более надежной. И в то же время качественные инвесторы не должны натыкаться на большую бюрократию. Проверки следует проводить быстро, регистрация или покупка существенного участия не должны длиться годами. Потому что крупные корпорации могут вообще отказаться инвестировать в украинский реальный сектор, если им не дадут возможности делать это легко и с гарантиями защиты их инвестиций", – предупреждает Сичкар.

В то же время, как видно из раскрытой НБУ информации, крупных известных инвесторов, желающих вкладываться в банковский сектор, пока немного. В основном это физлица – некоторые из них связаны с собственниками неплатежеспособных банков – либо малоизвестные юрлица.

Попытки собственников банков-банкротов вернуть финучреждения под свой контроль эксперты объясняют по-разному. В большинстве случаев в банках могли сохраниться интересные активы. Иногда интерес к учреждению проявляют из-за оставшихся на его счетах крупных сумм, которые, теоретически, можно свести с кредитами определенных юрлиц.

"Собственник банка может возвращать банк по нескольким причинам: в банке могут быть активы, которые ему интересны и он хотел бы их забрать. Ему нужен банк, как инструмент для какого-то бизнеса, для консолидации активов. Хоть что-то из его бизнеса, что генерирует денежный поток, необходим банк. Или же просто привычка: человек привык быть банкиром, а ему говорят: ты уже не банкир. А он не соглашается с этим", – объясняет Андрей Онистрат, экс-владелец банка "Национальный кредит".

Реклама

По его словам, через третьих лиц банки покупают, потому что зачастую собственник не может декларировать, что у него есть деньги.

В тренді
Долар в Україні знову подешевшав, євро припинив зростати: курс валют
В тренді
Не пробили захист: які гривні не вміють підробляти фальшивомонетники
В тренді
Купити полуницю авансом. Скільки коштує українська ягода з теплиці та з грядки?

На цьому тижні НБУ вперше опублікував дані про заявки на покупку банків за перше півріччя 2015 року. Хто претендував на українські фінустанови, кому відмовили, а кому дозволили – більше не секрет. Всього в таблиці 49 заявок. У більшості випадків інвестори намагалися отримати дозвіл НБУ на покупку неплатоспроможних банків, пише Forbes.

Реклама

З усіх 49 заявок Нацбанк погодив 12. Більшість з них – це концентрація істотної участі в ще працююючих установах. При цьому тільки в двох подібних випадках регулятор відмовив.

Основною ж попит припав на неплатоспроможні банки, але тільки в двох випадках НБУ дозволив їх купити. Зокрема, дозвіл отримали: Віктор Поліщук на банк "ВБР" (екс-власник – Олександр Янукович) і Олександр Стецюк на банк "Омега" (екс-власник – Микола Лагун). Практично всім іншим бажаючим в дозволі на придбання неплатоспроможних банків було відмовлено.

"На мій погляд, відмова пов'язана з відсутністю бездоганної ділової репутації, неможливістю відкрити структуру власності та реальних кінцевих бенефіціарів, а також відсутністю доказів законності походження коштів", – перераховує Ростислав Кравець, старший партнер адвокатської компанії "Кравець і партнери".

Багато фінансистів з таким жорстким підходом НБУ солідарні: в іншому випадку очищення банківського сектора, що проходить для економіки досить болісно, не мала б сенсу. "Те, що робить НБУ – дуже детально перевіряє акціонерів істотної участі банків, їх топ-менеджерів – у багатьох країнах уже давно нормальна практика, це правильно. Очевидно, що Нацбанк навмисно посилює правила виходу на банківський ринок – це призведе до більшої концентрації, залишиться менше банків, система стане більш надійною", – упевнений Сергій Січкар, фінансовий директор Group DF.

При придбанні істотної частки в банку в будь-якому випадку необхідно буде отримувати ще й дозвіл АМКУ, а також статистику з МВС. За словами Кравця, АМКУ оцінить становище власника на ринку і відсутність порушень антимонопольного законодавства. Що стосується МВС, то орган виконує виключно статистичну функцію, яка полягає в наданні інформації про наявність чи відсутність судимості, а також порушених кримінальних справ.

"Зрозуміло, що перехресний аналіз потенційних інвесторів, система різних дозволів і погоджень з боку АМКУ, МВС та НБУ роблять банківську систему більш надійною. І в той же час якісні інвестори не повинні натикатися на велику бюрократію. Перевірки слід проводити швидко, реєстрація або покупка істотної участі не повинні тривати роками. Тому що великі корпорації можуть взагалі відмовитися інвестувати в український реальний сектор, якщо їм не дадуть можливості робити це легко і з гарантіями захисту їхніх інвестицій", – попереджає Січкар.

У той же час, як видно з розкритої НБУ інформації, великих відомих інвесторів, охочих вкладати в банківський сектор, поки небагато. В основному це фізособи – деякі з них пов'язані з власниками неплатоспроможних банків – або маловідомі юрособи.

Спроби власників банків-банкрутів повернути фінустанови під свій контроль експерти пояснюють по-різному. У більшості випадків в банках могли зберегтися цікаві активи. Іноді інтерес до установи проявляють через великі суми, що залишилися на його рахунках, які, теоретично, можна звести з кредитами певних юросіб.

"Власник банку може повертати банк з кількох причин: у банку можуть бути активи, які йому цікаві, і він хотів би їх забрати. Йому потрібен банк як інструмент для якогось бізнесу, для консолідації активів. Хоч щось з його бізнесу, що генерує грошовий потік, необхідний банк. Або ж просто звичка: людина звикла бути банкіром, а йому кажуть: ти вже не банкір. А вона не погоджується з цим", – пояснює Андрій Оністрат, екс-власник банку "Національний кредит".

За його словами, через третіх осіб банки купують, бо часто власник не може декларувати, що у нього є гроші.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти