Фінансові труднощі через карантин: як переформатують роботу підприємці

Про те, що не відчувають фінансові складнощі через карантин, введений через пандемію коронавірусу, говорять лише 25% українців. Решта відповідей розподілилися майже порівну між: "відчуваю деякі складнощі", "маю сильні складнощі" і "опинився на межі виживання". Такі дані отримали соціологи компанії "Градус", яка разом з телеканалом "Україна" проводить регулярні дослідження.

Нагадаємо, "Градус здоров'я України. Зворотний зв'язок" – це спільний проект сайту "Сьогодні" і дослідницької компанії "Градус". Основна мета – отримувати інформацію з перших вуст. Думка кожного з вас важлива! Встановлюйте додаток "Градус" (в Google Play або App Store ) на телефон і проходьте регулярні опитування. Ми впевнені, що об'єктивна інформація – це крок до успішного подолання коронавірусу. Результати опитувань дивіться на сайті "Сьогодні" і в ефірі новин "Сьогодні" на телеканалі "Україна".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Реалії карантину суворі. Тисячі сімей, які взяли кредити, щоб, наприклад, відкрити невеликий кіоск з ремонту одягу, залишилися ні з чим. На зароблені кошти вони утримували сім'ї, оплачували оренду квартир. Хто зміг – той переформатував роботу. А як бути іншим? Податки і кредити, незважаючи на канікули, потрібно оплатити. Коли вже можна буде працювати повноцінно?

Страусина ферма під Києвом. Карантин добрався і сюди.

"У нас племінна ферма, у нас акцент саме на вирощуванні нових страусів і на їх продажу", – розповідає Андрій Яків, керівник комплексу.

Значну частину прибутку підприємство отримує від екскурсій, розваг і бенкетів. Позиціонує себе як екологічний комплекс.

"Травень-червень – кожні вихідні у нас хтось одружується. У нас є бенкетна зала, яка розрахована приблизно на сто осіб", – говорить керівник.

Однак уже майже два місяці – людей немає. Птахи сумують за відвідувачами, але ще сумніше працівникам підприємства.

"Ми півроку живемо, утримуємо птицю, годуємо її, доглядаємо для того, щоб навесні до нас пішли перші відвідувачі, екскурсії, щоб ми могли, на лихий кінець, заробляти якісь гроші, щоб цю птицю і прогодувати, і людям теж потрібно платити зарплату", – говорить Микола Березюк, лікар ветеринарної медицини Ясногородської племінної страусиної ферми.

А на годування трьох сотень страусів і всього зоопарку потрібно щодня – ні багато ні мало – 10 тис гривень. А коли прибутки впали, не пустиш же 300 страусів під ніж. Разом з іншими тваринами звіринця. Що робити?

"Ось моя робоча зона, ось моє робоче місце. Зараз замовлень дуже мало. Ось бачите цю полицю, тут у мене постійно стоять замовлення в період без карантину. Це все що зараз є", – говорить Костянтин Охтирко, майстер з ремонту взуття.

Підприємець каже – клієнти самоізолювалися, на вулицю не виходять, лагодити взуття не приносять. Хоча майстерня і впровадила всі заходи карантину.

"Ми працюємо в дистанційній формі. Двері у нас постійно закриті. У нас для цього питання дзвінок є. Після кожного клієнта, у мене тут обладнана зона робоча, постійно є антисептик. Протираємо руки. Постійно в масці виходимо", – ділиться він.

Але клієнтів майже немає. Замовлень – менше вдвічі.

"Мене звуть Олександра, у нас мережа гастробарів і ми готуємо тут найсмачнішу котлету по-київськи", – говорить ресторатор Олександра.

Зараз – краще сказати, готували котлету по-київськи. Наразі на закладі висить оголошення "Вибачте. Ми на карантин" – ресторан порожній.

"У нас до закриття було десь 70 людей. Може, 65. – Що зараз? – Ми перший місяць карантину підтримували співробітників зарплатою. Тобто березень. Далі відправили всіх у відпустку за свій рахунок", – ділиться вона.

Порожній торговий центр, в ньому закритий магазин Артема.

"Відкрилися ми другого березня, а 17 числа вже ввели карантин з усіма жорсткими обмеженнями. Попрацювали два тижні. Ми найняли людей, і нам довелося закритися", – говорить підприємець.

Артем так і не зрозумів, чому працювати заборонили саме маленьким магазинам.

"Держава, коли вводила заходи, вони чомусь дозволили гіпермаркетам працювати, де збираються по 500, по 400 осіб, а дрібний бізнес, дрібні магазини, де зайде 1-2 людини, чомусь закрили. Не можу зрозуміти логіки. Там збираються по 500 осіб. Там з цих 500 – сто відсотків носій вірусу", – говорить він.

У відкриття цього магазину підприємець вклав півмільйона гривень. Частину своїх – частину з кредиту. Займається поліграфією і торгівлею канцелярськими товарами та іграшками.

"Взагалі критичний момент вже настав, і зараз вже замислюєшся про те, де брати ресурси для погашення всіх платежів", – говорить Артем.

Ці чотири історії яскраво демонструють, як пандемія позначилася на середньому і дрібному українському бізнесі. Кризу переживуть далеко не всі.

"На наш погляд, відкриється в кращому випадку 30-40% закладів після цього карантину, якщо трапиться, що це буде 50% – це буде ну щось казкове, неймовірне і просто фантастичне", – вважає ресторатор Олександра.

Підприємець Артем передбачає, що багато хто з малого бізнесу підуть в тінь. Прибутків немає – податки і кредити оплачувати треба. Незважаючи на оголошені канікули.

"Їх (податки і кредити. – Ред.) Все одно доведеться платити. Яка різниця, зараз або потім? 50% не переживуть, я думаю (кризу. – Ред.). Вони закриються, але потім буде ще важче піднятися, тому що купівельна спроможність впала до нуля", – говорить підприємець Артем.

Однак що тебе не вбиває – робить сильнішим. Герої історій вибрали саме цю стратегію – шукати нові ресурси та шляхи для виживання.

Підприємці в умовах коронавірусу викручуються як можуть. Костянтин, майстер з ремонту взуття, зараз розвішує оголошення.

Страусина ферма розгорнула активну інтернет-торгівлю. Невідомо, чи вплинув на це коронавірус, але українці стали більше купувати страусів. Попитом користуються і яйця.

А ресторатор Олександра вирішила повністю переформувати свій заклад. Він стане меншим, але буде працювати.

У цій ситуації, вважає Олександра, була б доречною допомога держави.

"Якщо говорити про те, чого б нам хотілося від держави, так це доступних кредитів, і не в розвиток бізнесу, як є зараз, а саме на підтримку", – говорить вона.

На страусиній фермі просять тільки ясності, коли можна буде повноцінно працювати.

"Якби була якась чітка стратегія – коли, яке число, від чого це залежить – це для нас було б краще, але в принципі ми зараз весь час намагаємося бути в готовності, тільки що дозволено, ми починаємо це робити", – каже керівник.

Детальніше про ситуацію з бізнесом в Україні читайте на сайті "Сьогодні" в спеціальному матеріалі: "Історії українських підприємців: як вижити на карантині".