На паливному ринку України розгорається скандал через мита: що буде з цінами

Розгорається скандал навколо можливого введення загороджувальних мит на дизельне паливо і скраплений газ, які надходять на український ринок з Росії. Свою незгоду вже висловили як учасники паливного ринку, так і представники найбільших споживачів "дизеля".

Якщо нові мита введуть, то рядові українці навряд чи зрадіють як зростанням витрат на заправку своїх автомобілів, так і підвищенням цін на продукти і промтовари через збільшення вартості паливної складової. До речі, в січні боротьба з детінізацією ринку призвела до падіння ціни літра пального на 2 гривні.

Сайт "Сьогодні" з'ясував, як можуть розвиватися події і до чого призведе введення загороджувальних мит, хто від них виграє і хто програє.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Аргументи за: буде достатньо дешевого палива

Як повідомила пресслужба найбільшого виробника нафтопродуктів в Україні – "Укртатнафта" – 21 січень ПАТ "Укрнафта", АТ "Укртатнафта" і АТ "Укргазвидобування" звернулися зі спільною заявою до Мінекономіки за фактом антиконкурентних дій при поставках в Україну російського дизельного палива і скрапленого газу, вимагаючи введення на них мит. За законом, не пізніше 21 лютого в міністерстві повинні відповісти: чи відкривають вони антидемпінгове розслідування щодо цієї заяви чи ні.

У заяві вказується, що порушення правил міжнародної торгівлі полягає в тому, що в Росії за схемою повернення з бюджету акцизів виробникам компенсують витрати, пов'язані з виробництвом і експортом нафтопродуктів, що, на думку заявників, є субсидуванням і порушує норми Світової організації торгівлі (СОТ). Внаслідок російське паливо виявляється дешевшим, ніж у конкурентів, і відбувається його повзуча експансія на український ринок.

Заявники стверджують, що введення мит не призведе ні до дефіциту газу і дизпалива, ні до зростання цін, оскільки внутрішнє виробництво, імпорт з Білорусі, Литви, Польщі та морські поставки є конкурентними.

Аргументи проти: буде паніка на ринку і зростання цін

Експерти і учасники нафтогазового ринку, посилаючись на торішній досвід введення Україною мит на дизпаливо з РФ, попереджають: можемо знову наступити на граблі. Нагадаємо, влітку 2019 року були введені 4% мита на поставки з РФ "дизеля" і скрапленого газу трубопроводом, внаслідок поставки по "трубі" припинилися, а ціни зросли.

За даними Нафтогазової Асоціації України (НАУ), частка російського імпорту в другому півріччі 2019 року знизилася до 28% ринку в порівнянні з 44% в першому півріччі. При цьому частка українських виробників залишилася на позначці 11%, як і в 2017-2018 роках. Тобто, обсяги продажів наші НПЗ не наростили, але за рахунок зростання цін свій прибуток збільшили. Бо спершу паливо подорожчало у всіх іноземних експортерів, потім у наших виробників, які не мають ніякого відношення до трубопроводу.

"Аналогічна ситуація станеться і в разі реалізації ініціатив НПЗ, тільки зростання буде ще істотнішим, оскільки пропоновані ними ставки мита досить значні – від 8,46%", – заявила голова НАУ Неля Привалова. – Якщо буде ухвалене рішення ввести тимчасові заходи на період розслідування, це спровокує паніку і зростання цін буде негайним. Ми відразу втратимо збалансований ринок з трендом на зниження цін, який маємо сьогодні, в тому числі і завдяки зусиллям уряду".

Також в НАУ спростовують заяви про наявність неконкурентних цінових переваг з боку постачальників російського дизельного палива і скрапленого газу. За даними НАУ, митні ціни на російське дизпаливо в 2017-2019 році були вищі за котирування російського дизпалива в Середземномор'ї: в 2017 році на 16 доларів/тонна, в 2018-м на 22 долари/тонна, в 2019-м на 27 доларів/тонна .

Що кажуть споживачі

Проти будь-яких обмежень імпортних поставок, які призведуть до зростання цін, виступили голови галузевих асоціацій підприємств гірничо-металургійного та аграрного комплексів – найбільших промспоживачів дизпалива.

За оцінками президента об'єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександра Каленкова, в разі введення мит, витрати гірничо-металургійних підприємств, які споживають до 7% ДТ в країні, тільки в перший рік зростуть на 600-700 млн грн.

"Підвищення цін вдарить по всіх громадянах, ми говоримо про підвищення витрат для всіх приблизно на 11 млрд грн. З них 600-700 млн грн ляже на наші гірничо-металургійні підприємства. Але на цьому збитки не закінчаться: всі наші постачальники послуг також відчуваютимуть на собі зростання цін і піднімуть свої тарифи. Піде ланцюгова реакція", – пояснив Олександр Каленков.

Втрати виробників зерна від підвищення цін виявляться не меншими, адже на частку аграріїв припадає 6% споживання ринку ДТ, плюс витрати на скраплений газ, на якому працюють устаткування для сушіння зерна. За попередніми оцінками в.о. виконавчого директора Української зернової асоціації Сергія Іващенка, кожен виробник зерна витрачає 60-80 доларів на гектар під час посівної і збиральної кампаній.

"Якщо помножити витрати на обсяги посівних площ під зерно – за рік це 150 млрд. Зерно – біржовий товар, його ціни формуються на світовому ринку. Тому введення будь-яких мит і підвищення собівартості прямо пропорційно впливає на збитки фермера або виробника зерна в Україні", – зазначив Сергій Іващенко.

Нескладно зрозуміти, що дороге зерно – це подорожчала мука і більше витрат на хліб з кишені кожного українця.

Що кажуть експерти

Експерт ринку нафтопродуктів, директор "Консалтингової групи А-95" Сергій Куюн вважає оцінки НАУ коректними. За його словами, тільки на першому етапі – при початкових митах 8,46% – ціна дизпалива підвищиться на 1,1 грн/л, скрапленого газу – на 55 коп./л.

"Ніяких наслідків і результатів, крім зростання цін, ця ініціатива українських НПЗ не принесе. Найголовніша загроза – буде зруйнована досить стійка і диверсифікована система постачання палива в Україну", – зазначив Сергій Куюн.

А ось юристи, навпаки, назвали некоректними прохання наших виробників, які просять не тільки ввести мита, а й підвищувати їх щорічно впродовж п'яти років з 8% і до 25%. Партнер юридичної компанії Анжела Махінова зазначила, що це в корені суперечить правилам Світової організації торгівлі (СОТ) і нашому законодавству.

"Розмір мита встановлюється ретроспективно, якщо у нас буде розслідування, то це для 2019 року і ні про які подальші підвищення в односторонньому порядку не може йтися", – роз'яснила Махінова.

Що робити

Експерти вважають, що введення мит створить велике навантаження на економіку України і на споживачів, але не вирішить проблем НПЗ.

"Заявники неправильно діагностували джерело своїх проблем і відповідно вибрали невірний шлях їх вирішення, – впевнена Неля Привалова. – Реальні складності НПЗ пов'язані з невідповідністю структури виробництва палив (головний продукт вітчизняного виробника – бензин – Авт.) з кошиком споживання, яке з'явилося за останні роки. Стрімко збільшився ринок зрідженого газу (газ вдвічі дешевший за бензин – Авт.) за останні роки "з'їв" ринок бензинів. Мита це не виправлять, лише піднімуть ціни для громадян і промисловості, створивши величезне фінансове навантаження на економіку".

НАУ вважає, що в ситуації, що склалася національному виробнику необхідні рясні інвестиції в модернізацію виробництва, спрямовані на збільшення глибини переробки сировини. У нас вона 60%, за кордоном – до 96%. Це знизить собівартість насамперед дизпалива і дозволить успішно конкурувати в умовах вільного ринку.

Конструктивними заходами допомоги українській нафтопереробці, за словами Сергія Куюна, можуть стати пільги на сплату ПДВ при імпорті дорогого устаткування для НПЗ, зниження портових зборів для поставок нафти і перегляд інших податків, що впливають на собівартість переробки.