Відсутні через війну. Чи звільнятимуть українців за неявку на роботу

Як зберегти робоче місце у воєнний час / Фото: Getty Images, Колаж: Сьогодні

Війна Росії проти України змусила громадян забути про звичайне життя та різко змінювати місце проживання, роботу, втікати від обстрілів чи навіть виїжджати за кордон. У таких екстремальних умовах люди змушені тимчасово покидати свої робочі місця.

Центр протидії дезінформації при РНБО України та асоціація "ЮрФем" пояснюють, чи можуть роботодавці звільняти людей за неявку на роботу під час воєнних дій.

Чи є підстави для звільнення за неявку на роботу

У трудовому законодавстві не передбачено такої підстави для звільнення, як війна.

Є кілька класифікацій, через що працівники можуть не виходити на зв'язок:

• НЗ ("неявка з нез'ясованих причин");
• ІВ ("інші види неявок, що передбачені колективними договорами, угодами");
• І ("інші причини неявки").

Держава просить не звільняти людей під час війни. Однак навіть якщо звільнення відбудеться, то відповідальності за це в законі не передбачено.

Та все ж є варіант, що деякі випадки звільнення можуть бути оскаржені в суді.

Що робити працівникам

Якщо комунікація між працівником та роботодавцем встановлена й обидві сторони повідомили про свої дії на час війни, працівник може:

• взяти одну з відпусток, передбачених законодавством;
• оформити дистанційну роботу: роботодавець може запропонувати дистанційну або надомну роботу чи гнучкий режим робочого часу;
• якщо працівник (працівниця) підлягають мобілізації, то закон гарантує збереження робочого місця та середнього заробітку.

У РНБО пояснюють, що дистанційна робота це:

...форма організації праці, коли людина працює поза офісом з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. У такому разі працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці.

А надомна робота означає таке:

...роботу виконує працівник за місцем його проживання або в інших приміщеннях, де буде наявний доступ до всього для виконання роботи поза виробничими чи робочими приміщеннями власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу.

Також є гнучкий режим робочого часу, коли людина може працювати за іншим режимом роботи, ніж зазначений у правилах внутрішнього трудового розпорядку.

"Роботодавець має переконатися, що доручену роботу працівник зможе безпечно виконувати вдома, працівник має належне обладнання та інструмент для безпечної роботи, відповідні захисні засоби і пристрої. Якщо працівник має інвалідність, роботодавець має подбати про облаштування робочого місця, а також вжити заходів із забезпечення фізичного і психологічного здоров’я працівників", – пояснюють в РНБО.

Гнучкий режим робочого часу не впливає на формування зарплати, премій, обчислення трудового стажу. У такому разі тривалість зміни не може перевищувати 12 годин на добу. А для жінок з дітьми має бути не більше 10 годин.

Безробіття у Росії через війну проти України

Раніше "Сьогодні" розповідали: санкції західних партнерів призвели до того, що росіяни почали втрачати роботу на підприємствах, які вийшли з ринку РФ.

Наприклад, закриття Ikea спричинило втрату 15 тис. робочих місць, а заводу Renault-Nissan у Тольятті, який зупинився через брак імпортних запчастин, - 35 тис. робочих місць.

Загалом через зупинку підприємств росіяни втратили вже 81 тис. робочих місць, і це лише початок.

Раніше ми писали, що буде з економікою РФ до кінця року, а також які галузі економіки активно розвиватимуться в Україні після війни.