"Податок на Google": хто буде платити і наскільки подорожчають ігри, стікери та підписки

7 червня 2021 6:10

Олександра Романюк Олександра Романюк

Експерти кажуть, що подорожчання різних електронних послуг може бути не однаковим

Третього червня Верховна Рада прийняла в другому читанні законопроєкт №4148, яким вводиться так званий "податок на Google". Назва не зовсім точна: новий закон зобов'яже не одну, а всі іноземні інтернет-компанії встановити 20%-вий ПДВ на продаж своїх послуг на території України. Оскільки ПДВ платить не виробник, а кінцевий споживач, фактично можна сказати так: новий закон зобов'яже іноземні компанії брати з українців 20%-вий податок щоразу, коли вони збираються заплатити гроші за електронні послуги.

Реклама

Сайт "Сьогодні" розбирався, як це позначиться на гаманцях українців.

"Під прицілом" Netflix, App Store, Gmail та інші

Саме час нагадати, що означає "електронні послуги". У законі визначено, що це "послуги, які поставляються через мережу інтернет автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій і переважно без втручання людини, в тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах або інших цифрових пристроях".

Сайт "Сьогодні" вже розповідав, що до таких послуг належать усі платні програми, підписки, поліпшені функції тощо:

  • реклама в Facebook та на інших майданчиках;
  • платні стікери і дзвінки на стаціонарні телефони в Viber або Skype;
  • збільшення обсягу хмарного сховища або місця в поштовій скриньці того ж Gmail
  • платні програми в Google Play або App Store, а тому числі ігри;
  • підписки на сайти, платні функції сайтів на кшталт Myheritage;
  • підписка на інтернет-журнали та фотобанки;
  • підписки на Netflix, Apple music, Youtube music та інші відео-, кіно- та музичні сервіси.
  • доступ до баз даних;
  • доступ до інтернет-телебачення;
  • послуги дистанційного навчання через інтернет, де учні виконують завдання онлайн, а оцінки виставляються автоматично.

Одним словом, вся продукція інтернет-індустрії, яка була платною, тепер буде обкладатися податком в розмірі 20% вартості (ПДВ).

Реклама

Приємною новиною можна назвати хіба що те, що продукція, яка була безкоштовною, такою і залишиться. Немає продажів – немає і податку.

Хто повинен буде платити

У самій назві закону зазначено, що оподатковується продукція, яка поставляється нерезидентами електронних послуг фізичним особам. При цьому в законопроєкті до другого читання уточнили: йдеться не тільки про фізосіб, а й про ФОПів, які не зареєстровані як платники ПДВ.

А ось для українських компаній, які є платниками ПДВ, ціни не підвищаться, кажуть юристи. Навіть навпаки.

"Юридичні особи – резиденти України і раніше платили 20% ПДВ під час купівлі електронних послуг у нерезидента. Тому для них нічого не зміниться. Однак якщо раніше юридичні особи під час купівлі електронних послуг у нерезидента ще й платили податок на репатріацію, який треба було нараховувати зверху на оплату послуг нерезидента, то тепер такий обов'язок для них буде скасовано", – говорить Ніна Бец, керівник податкової практики юрфірми "Ілляшев і Партнери" .

Наскільки подорожчають електронні послуги

Здавалося б, введення податку в 20% має автоматично призвести до подорожчання продукції на 20%. Деякі експерти саме про це і говорять.

Водночас інші експерти вважають, що подорожчання буде не таким істотним.

"Досвід інших країн, які раніше ввели аналогічні по суті норми оподаткування, показує, що подорожчання не скрізь було пропорційне податковому навантаженню. Наприклад, в Австрії Google збільшив вартість платних послуг точно на розмір ставки податку, тобто на 5%. А ось в Туреччині ціна виросла на 5%, хоча податок становить 7,5%. Як саме вчинять окремі постачальники – спрогнозувати неможливо. Думаю, що ціни все ж зростуть. Але в будь-якому разі по-різному", – вважає податковий консультант Олексій Тройніков.

Реклама

Про це ж говорить експерт зі стратегічного маркетингу, засновник агентства "Маркетолог №2" Юрій Будилов.

"Міжнародні сервіси, коли виставляють ціни для своїх продуктів конкретної країни, часто враховують кон'юнктуру ринку, споживчі можливості. І, наприклад, Netflix в Україні може відрізнятися за вартістю від Netflix у США. Як варіант – сервіси можуть переглянути власні кошториси, щоб зробити продукт трохи дешевшим, щоб не втратити частину аудиторії. Адже, відповідно до економічної теорії, при збільшенні ціни товару на 10% ми втрачаємо до 30% споживачів. Якщо ж йдеться про 20%-ве подорожчання, скорочення аудиторії може бути ще більшим", – говорить Юрій Будилов.

А Google взагалі ні при чому?

Георгій Курбанов, СЕО компанії Svitsoft, яка багато років співпрацює з Facebook і Google, говорить, що Google, ім'ям якого назвали в побуті новий податок, відношення до нього ніби як і не має.

"Google вже давно має юридична особа в нашій країні, яке називається "Google Україна". Ця компанія офіційно приймає платежі і обслуговується в "Сітібанку". Ми платимо з української юрособи на українську юрособу. Отже, ПДВ уже сплачується", – розповідає Георгій Курбанов.

Логічно припустити, що ціни на продукцію цієї компанії не повинні змінитися.

Співпраця з Viber, за словами Курбанова, відбувається через представника, хоча офісу Viber в нашій країні немає. А ось компанії, які замовляють рекламу в Facebook, можливо, навіть виграють від нововведення.

"Рекламодавці цього майданчика вже і без закону переплачують 20%. Вони платять з юрособи (наприклад, ТОВ на ТОВ), сплачуючи 20% ПДВ, потім ці гроші переводяться в готівку, пересилаються на ФОП, потім на картку, а потім з картки гроші списує Facebook. Для запуску реклами на Facebook необхідно прив'язати тільки картку фізособи. Будь-які інші способи не підходять, ми тисячі разів їх шукали. І це створює для нас величезне податкове навантаження: 20% ПДВ, потім 5% податок на прибуток, потім 1% за зняття готівки. І ще треба врахувати комісійні агентства. Щоб офіційно запустити рекламу в Facebook, комісії доходять майже до 40%!" – розповідає Георгій Курбанов.

Захист українського виробника

Один з мотивів введення ПДВ на продукцію іноземних інтернет-компаній – створення рівних, конкурентних умов для українського виробника. Мовляв, зараз українські компанії платять ПДВ, а іноземні – ні. Експерти кажуть, це буде справедливо по відношенню до вітчизняного бізнесу. Але сумніваються, що споживач одразу ж побіжить скуповувати вітчизняний продукт.

"Так, таке рішення справедливе по відношенню до українських компаній, які платять ПДВ. Однак це рішення ніяк не вплине на збільшення попиту саме на вітчизняний продукт. Адже якщо покупцеві необхідна реклама на іноземному ресурсі, то він її купить саме там", – пояснює юрист Ніна Бец ("Ільяшев і Партнери").

Реклама

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти