Бум афер з онлайн-кредитами: у українців масово крадуть особисті дані і гроші

Зловмисники крадуть персональні дані українців і з їх допомогою оформляють кредити в інтернеті. Жертва може навіть не здогадуватися, що хтось оформляє позики на її ім'я – якщо раніше для цього потрібно було хоча б паспорт, тепер вистачає просто інформації.

Знайти персональні дані для зловмисника – не проблема. Їх беруть з відкритих реєстрів, з сайтів публічних закупівель, соціальних мереж. Крім того, існують бази даних, якими нелегально торгують колишні співробітники фінансових установ. Такі дані можуть потрапити в руки шахраїв і за допомогою хакерів.

Аферисти вже навчилися вправно використовувати отриману інформацію. Одним з потерпілих від дій шахраїв став киянин Валерій Яковенко .

"Мені прийшов лист , в якому вказана сума заборгованості – 9 300 гривень " , – розповідає Валерій.

У листі наголошується , в середині серпня чоловік нібито оформив онлайн – кредит . І за цією позикою вже набігли відсотки і штрафи на кілька тисяч гривень . Однак сам Яковенко запевняє , що ніяких кредитів у зазначеної в листі організації не брав .

"Дзвоню в банк , кажу , що кредиту не брав . І мені розповідають , що така ситуація не перша . Мої документи хтось завантажив в систему , ввів моє ім'я , прізвище , ІПН , доклав скани паспортів , а потім ввів дані кредитки третьої особи , якої я не знаю " , – ділиться Валерій.

Таким чином стороння людина шахрайським шляхом отримала гроші , а потерпілий – борги . Персональні дані Валерія перебували у відкритому доступі – в електронних реєстрах та суспільній системі закупівель , адже чоловік займається бізнесом . Тепер Яковенко звинувачує фінансову компанію в недбалості , адже вона не перевірила , кому належить карта , на яку оформлявся кредит .

Втім , у фінансовій організації визнають проблему , але не свою провину .

"Однозначно , це зовнішнє шахрайство і це явно якась група . Яким чином і де вони брали бази – природно , у нас немає такої інформації . Крадуться бази паспортів , ІПН – кодів , фінансових номерів , робляться клони мобільних SIM – карт " , – відзначає директор кредитної компанії Олена Андроннікова.

У відповідь на скарги потерпілих компанія навіть перевірила співробітників за допомогою детектора брехні – щоб дізнатися, чи не сприяв чи хтось з них злочинним схемам . Однак зрадників не знайшли . Нині справу розслідують одразу кілька відомств , зокрема , кіберполіція .

Юрист Михайло Куян , який працює в IT – сфері зазначає , що жертвам таких схем в жодному разі не можна зволікати .

"Перш за все , потрібно звернутися в організацію , яка нібито видавала цей кредит і повідомити , що займ зазначена особа не отримувала . Існує встановлений законом час для розгляду таких звернень – це місяць " , – зазначає Куян.

За неофіційною інформацією , від кібершахрайства за останній рік постраждали більше тисячі українців .

Щоб зменшити ризики , фахівці радять не розміщувати персональні дані у відкритих джерелах і не пересилати копії документів по незахищених каналах .

Нагадаємо, раніше шахраї придумали новий спосіб "обчищати" картки українців навіть без PIN – коду . До слова , для банківських операцій радять завести окрему SIM – карту і не повідомляти її номер стороннім особам .

Також експерти називали найпопулярніші схеми шахраїв по крадіжці грошей з банківських карт.