Міфи про приватизацію: іноземці куплять і закриють держпідприємства, позбавляючись від конкурентів

Альтернативи приватизації збиткових підприємств в Україні немає, а стратегічно важливі держкомпанії приватизації не підлягають. Така українська дійсність, та й досвід сусідніх країн підтверджує ефективність приватизації. Проте навколо приватизації продовжують витати різні міфи. В тому числі українці побоюються, що іноземці куплять держпідприємства і закриють їх, щоб знищити своїх конкурентів. У попередніх публікаціях ми переконалися, що віра в перемогу над корупцією за допомогою зміни керівництва держпідприємств помилкова. Також ми розвінчали міф про масове звільнення працівників ДП ​​після його покупки. Так чи варто побоюватися закриття приватизованих держпідприємств іноземними інвесторами, які хочуть позбутися конкурентів?

По-перше, переважна більшість держпідприємств, які хочуть приватизувати, збиткові або не працюють взагалі. Уявлення про те, що держпідприємства – двигун економіки, давно не відповідають дійсності. В реальності обладнання на них застаріле і реальної конкуренції іноземним виробникам вони не становлять.

Зате держпідприємства обходяться в копієчку кожному українцю, адже утримуються за рахунок податків. Наприклад, в 2015 році утримання держпідприємств обійшлося українцям в 56 млрд грн. Більш того, навіть раніше перспективні і конкурентоспроможні держпідприємства, приватизація яких затримується чи відкладається, з кожним роком втрачають свою цінність і просто розвалюються.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Фото: pixabay

Насправді українську економіку розвиває переважно приватний бізнес. Саме приватні інвестори будують нові заводи, закуповують сучасне обладнанням, створюють робочі місця і експортують продукцію.

По-друге, глобальна тенденція в бізнесі – розширення. Наприклад, компанія Apple за всю історію існування викупила і поглинула більше 40 інших компаній. Логічно, що в іноземних інвесторів є інтерес в розширенні виробництва і виході на нові ринки. І Україна для них становить інтерес, адже собівартість виробництва тут нижче за рахунок недорогої робочої сили, а логістика вигідніше за рахунок сусідства з Євросоюзом, розвиненою інфраструктурою доріг, з/д і морських шляхів.

Крім того, заплативши значну суму за держпідприємство, покупець зацікавлений повернути інвестиції та отримувати прибуток в довгостроковій перспективі. Відповідно, інвестор буде вкладати в модернізацію обладнання, нарощування обсягів виробництва або створення нових напрямків, а не закривати виробництво.

Крім великих заводів, що залишилися ще з радянських часів, світових виробників можуть зацікавити й об'єкти малої приватизації в Україні, які стоять до 250 млн гривень. Адже багато глобальних компанії вже так чи інакше користуються виробничими потужностями в Україні. Наприклад, вже багато років в Україні створюють окремі продукти провідного виробника меблів IKEA, шиють окремі конструкторські частини для колекцій світових брендів одягу, виробляють запчастини для авто європейських марок.

Отримуючи ж можливість для викупу потужності, яка вже має і обладнання, і персонал (або вимагає незначного переобладнання), інвестори з більшою ймовірністю будуть купувати такі об'єкти. За винятком інвесторів з Росії, адже представників країни-агресора до приватизації в Україні не допускають.

На користь приватизації для країни і громадян свідчить і досвід європейських держав. Наприклад, в Словаччині приватизація офіційно почалася у 1991-му році. За три роки на відкритих аукціонах продали 9667 підприємств. Після 2000-го року пройшла друга хвиля приватизації з продажем великих підприємств.

За підсумком маленька Словаччина отримала від приватизації приблизно 250 млрд словацьких крон (8,1 млрд дол.), а зараз частка приватного сектора у ВВП країни тримається на рівні 80%. У Чехії приватизація також стартувала в 1991-му році і за шість років 83,6% держсектора перейшло приватним власникам. Загальний дохід від приватизації склав 210 млрд крон (приблизно 7 млрд дол.). У Польщі з 8,5 тисячі підприємств, якими володіла держава в 1990 році, до 2015 в держвласності залишилося тільки 41, з них працювало 19 підприємств. У період активної приватизації було реструктуризовано 6003 підприємства, продаж яких принесла державі 45,61 млрд доларів.

Таким чином, не варто побоюватися закриття держпідприємств, які купують іноземні інвестори. Більш того, приватизація дозволяє знизити навантаження на бюджет, поповнити держскарбницю і стати драйвером для економіки.