Підсумки тижня протестів на Майдані: за що стоять і б'ються ФОПи

Минулого тижня ФОПи (ФОП, фізособи-підприємці) продовжували протести. Був заблокований урядовий квартал столиці, траплялися сутички з поліцією з використанням світлошумових гранат і сльозоточивого газу, закривалися станції метро... Так підприємці чинять опір рішенням Кабміну і Верховної Ради.

Мова йде не тільки про відстрочку обов'язкового використання касових апаратів, а й про закриття бізнесу на час локдауну, занадто скромну допомогу від держави, а також посилення податкового тиску замість обіцяних спрощень.

Минулого вівторка на Майдан вийшло кілька тисяч ФОПів. До початку цього тижня в наметовому містечку їх залишилося всього кілька сотень. Чи означає це, що акції вщухли? У питанні розбирався кореспондент "Сьогодні" Станіслав Фещенко.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Організатори протесту повідомляють, що в сутичках з поліцією постраждали близько 70 підприємців. Серед них є люди з травмами голови і переломами ребер, багатьом наклали шви. Поліція теж звітує про постраждалих – близько 40 правоохоронців.

Заради чого протестують і б'ються? Головних питань – кілька.

• Касові апарати

У листопаді малий бізнес уже перекривав вулиці. Тоді виступали проти введення обов'язкових касових апаратів, і депутати прислухалися до мітингувальників. Норму про введення РРО відтермінували до 2022 року. Але чого ж ФОПи домагаються тепер? Виявляється, підприємці взагалі не хочуть касових апаратів.

"Наша боротьба проти касових апаратів – це боротьба з тінню. Тому що касові апарати знищують білий бізнес", – говорить лідер руху "Save ФОП" Сергій Доротич.

Президент Володимир Зеленський до ФОПів не вийшов, але створив координаційну раду, яка буде слухати претензії підприємців. Щоправда, скасування касових апаратів влада категорично відкидає. Обговорювати будуть тільки спрощення фінансової звітності, говорить міністр економіки Ігор Петрашко.

"Касові апарати – це не те, на чому хтось наполягає або не наполягає. Це нормальний метод ведення бізнесу в будь-якій країні", – зазначає Петрашко.

• Локдаун vs. компенсації

Ще одна мішень підприємців – жорсткий карантин з 8 до 24 січня. На цей час в країні закриють кафе, спортклуби, хостели, кінотеатри і концертні зали, заборонять торгівлю одягом і автозапчастинами. При цьому ринки, продуктові магазини і перукарні працюватимуть.

Лілія Черендниченко не розуміє, чому її торгівля одягом і взуттям гірше перукарні. І згадує весняний карантин, який приніс їй збиток в 10 тисяч гривень.

"Ми готові навіть надіти на себе хімзахисні костюми, аби просто працювати. В метро, де штовханина в годину пік і люди без рукавичок беруться за поручні, – не загроза. А у нас на свіжому повітрі один покупець на годину – це загроза. Це подвійні стандарти", – говорить Лілія.

Вона, як і багато інших підприємців, розраховує, що влада дасть задній хід. Але в Мінекономіки твердо заявляють – поблажок не буде. І нагадують про компенсації по 8 тисяч гривень для підприємців 49 категорій та їхніх співробітників.

"8 тисяч гривень – це істотна частина. Середня зарплата в Україні – 12 900 гривень . Тобто для багатьох людей ця підтримка буде більшою, ніж вони б заробили за два тижні", – запевняє Петрашко.

Міністр не розуміє наполегливості підприємців, адже для деяких з них є й інші доплати. Підприємства, що постраждали від обмеження діяльності, можуть звернутися в центри зайнятості і отримати компенсації на співробітників, які працювали неповний робочий день.

Що кажуть експерти?

Оцінити протести новини "Сьогодні" попросили економістку Ольгу Богданову, голову наглядової ради Палати податкових консультантів. Вона відразу ж нагадує: в цьому році ФОПам збільшили ліміт доходів, тимчасово закритим списали податкові борги. А найспритніші замість того, щоб мітингувати, адаптувалися до умов карантину.

"Якщо ви озирнетеся, то побачите: і кафе, і ресторани перебудувалися. Вони почали працювати в онлайні, робити продукцію навинос. Тобто той, хто хоче виживати і розвиватися, буде це робити незалежно від того, є локдаун чи ні", – резюмує спеціалістка.

Втім, бізнесмени погрожують протестувати до переможного кінця. Яким цей кінець може бути – не береться прогнозувати жодна зі сторін конфлікту. Бійки поки що вщухли. Тривають переговори.