Директор "Укртелекому" Юрій Курмаз: Зниження доходів від голосової телефонії – це глобальний тренд

Один з найбільших в Україні телекомунікаційних операторів, компанія "Укртелеком", нещодавно підбила підсумки 2019 року. Загалом, його можна визнати успішним – EBITDA компанії зросла майже на 10%. Структура ж доходів компанії підтверджує тренд минулих років – падіння доходів від голосової телефонії та їхнє зростання від інтернет-послуг. Зростання поки ще не зовсім покриває зниження, але якщо тренди збережуться, то це може відбутися протягом декількох років. Директор "Укртелекому" Юрій Курмаз розповів Українським Новинам про стратегію компанії в поточній ситуації, плани її розвитку і перспективи залучення інвестицій. А також про дії в умовах епідемії коронавірусу і важливість подолання "цифрового розриву" в Україні в зв'язку з цим.

- Почнемо з підсумків року. Судячи за ними, торішня тенденція триває: зростання доходів від інтернет-послуг і падіння доходів від фіксованої телефонії і від міжоператорських розрахунків. Поки фіксована телефонія перевершує інтернет-доходи, але відстань між ними відчутно скорочується. Якщо говорити про майбутнє фіксованої телефонії, то чи бачите ви необхідність докладати значних зусиль для збереження її абонентів? Коли доходи від інтернет-послуг можуть перевищити доходи від фіксованої телефонії?

- Дійсно, у нас щороку зростають доходи від надання послуг інтернету. Протягом останніх п'яти років ми спостерігаємо стабільний приріст доходу в цьому напрямку. В середньому за останні п'ять років, в контексті надання інтернет-послуг, це щорічне зростання на 7-12%. А ось частка доходів від надання інтернет-послуг в загальних телеком-доходах зростають на 2-4 в.п. щорічно. Природно, ми докладаємо зусиль, щоб частка доходів від сучасних послуг, заснованих на IP-технологіях, постійно зростала. Цьому сприяє низка факторів, передусім: розширення географії з сучасними телеком-послугами і доступу до інтернету. Ми розширюємо мережу виключно за допомогою оптичного доступу. Це, в свою чергу, сприяє як приросту абонентів, так і збільшення середнього доходу з абонента. Це ключовий фактор, що впливає на зростання частки доходів від інтернет-послуг. У корпоративному сегменті зростання доходу від надання IP-сервісу випереджає зниження доходів від традиційної фіксованої телефонії. Цей тренд ми намагаємося поширити і на масовий сегмент. Втім, поки такої пропорції не спостерігається, а відбувається лише стрімке зростання абонентської бази, що використовує сучасний оптичний доступ. Щорічно кількість таких абонентів в нових підключеннях подвоюється. Ми розраховуємо, що протягом наступних року-двох частка надання послуг від широкосмугового доступу (ШСД) зрівняється і перевищить доходи від надання традиційних голосових фіксованих послуг. І так, ми докладаємо розумні зусилля для збереження бази абонентів, що користуються голосовими фіксованими послугами та, як наслідок, розраховуємо уповільнити темпи зниження доходів від надання традиційних послуг. Це і проведена модернізація в шести найбільших містах, коли ми переходили з АDSL-технологій в ШПД на VDSL-технологію. Це дозволило нам за допомогою інсталяції більше тисячі шаф "Multi-Service Access Node" поліпшити якість доступу за допомогою мідної лінії до інтернету. І, відповідно, послуги голосової телефонії з поліпшеним доступом до інтернету залишаються затребуваними. Звичайно, ми прагнемо утримати абонентську базу, яка демонструвала б затребуваність в фіксованих голосових послугах.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- На вашу думку, наскільки вони затребувані і хто цю затребуваність демонструє? Чи можна якимись конкретними пропозиціями маркетингового плану це все підтримувати? Чи єдиний шлях – це зберігати, підтримувати послугу на належному рівні, оскільки це значна частина доходів, але розуміти, що перспективи, на жаль, тут не райдужні.

- Ми не бачимо тут перспектив зростання. Зниження доходів від традиційної голосової телефонії як мобільного, так і фіксованого – це глобальний тренд. Так, у вітчизняних операторів знижуються доходи від надання традиційних голосових послуг, оскільки йде міграція в ОТТ-сервіси: голосові послуги, різний інтернет-контент, "месседжінг", "Voice-over-IP". Затребуваність ми бачимо передусім в корпоративному сегменті. Там відтік абонентів голосової фіксованої телефонії незначний.

- У вас приріст інтернету більше, ніж відтік "голосу"?

- Так, в доходах в бізнес-сегменті. При цьому ми спостерігаємо незначний відтік абонентів B2B голосової телефонії, порівняно з масовим сегментом. Це пов'язано надійністю і зручністю фіксованої телефонії для бізнесу. Тим більше, що ми надаємо і послуги хмарної АТС. Тобто не можна сказати, що корпоративний сегмент залишається консервативним і зовсім не відмовляється від послуг фіксованої телефонії. Є потреба в голосі, і ми її задовольняємо. І це не тільки телефонія по мідних лініях, а й телефонія "голос через IP" або SIP-лінії, або хмарний АТС. У масовому ж сегменті спостерігається відтік, темпи якого ми намагаємося знизити з допомогою альтернативних рішень. Наприклад, ми замінюємо мідний доступ до голосових сервісів на бездротовий, встановлюючи GSM-телефони з використанням мережі нашого дочірнього підприємства "ТриМоб", яке в національному роумінгу з Vodafone-Україна дозволяє нам реалізувати це рішення. Також ми пропонуємо послугу доступу через IP-протокол до голосових послуг. При розвитку мережі GPON, коли кінцеве обладнання користувача має спеціальний порт, куди підключається звичайна мідна лінія звичайного аналогового телефону, конвертується в IP-протокол. Тим самим ми можемо забезпечити наших клієнтів, які потребують сервісу фіксованого "голосу".

Якщо говорити про інтернет-послуги, то, незважаючи на зростання доходів, ми бачимо зниження кількості абонентів на 10%.

- Ви говорили про тих абонентів, які користуються мідним доступом. Які ваші прогнози щодо тенденції за кількістю абонентів? На відміну від фіксованого зв'язку, в інтернет-послугах ви ніякий не монополіст і навіть близько. Яким ви бачите своє місце на дуже конкурентному ринку, на якому конкурують великі і дрібні фіксовані оператори, мобільні оператори? За рахунок чого вибиратимуть вас?

- У нас відтік абонентської бази ШСД в основному обумовлений відмовою абонентів від доступу до Інтернету по мідних лініях – за технологією ADSL. Так, тут приховувати нічого – технологія застаріла. Вона не забезпечує досить високі швидкості доступу до інтернету. Отже, абоненти, маючи можливість вибору альтернативного доступу на вищих швидкостях, дуже часто віддають перевагу йому. Також на мідних лініях страждає і якість доступу до інтернету, і ми теж це не приховуємо. Неабиякою мірою це обумовлено зловмисним втручанням в інфраструктуру "Укртелекому". Якщо у нас крадуть 3 метри мідного кабелю на хвилину, то говорити про стабільну якість доступу до інтернету по мідних лініях не доводиться. Цей фактор в чималому ступені впливає і на відтік абонентів. Коли ми проводимо наші внутрішні маркетингові дослідження і вивчаємо фактори, що вплинули на рішення абонентів відмовитися від послуг доступу до інтернету від "Укртелекому", то третина абонентів вказують на нестабільність доступу через переривання сервісу через крадіжку. А також їх не влаштовує швидкість. Не можна сказати, що це дуже критично. Це переборна перешкода і ми якраз над цим працюємо, модернізуючи і розширюючи мережу. Певна частина абонентів відмовляються від інтернету в цілому через переїзди, зміни локації офісів і, в тому числі, через фінансові труднощі. Але я підкреслюю, що в постійно зростаючої базі абонентів, підключених до інтернету через оптику, спостерігається вкрай низький відтік. Це не більше 1% загального відтоку абонентів. Тобто це стабільна і надійна абонентська база. Це позначається на зростанні доходу від інтернет-доступу. Я ще раз підкреслюю, що з року в рік кількість наших абонентів, підключених до інтернету через оптику, подвоюється. 2019-го їх частка в нових підключеннях в масовому сегменті досягла 40%. Це вселяє впевненість у те, що цей сегмент у нас розвиватиметься і ми підтримуватимемо цей тренд і, більш того, посилюватимемо. Всі інвестиційні програми в "Укртелекомі", спрямовані на розширення мережі, так само, як і на модернізацію існуючої мідної інфраструктури, націлені на підключення абонентів ШСД як в масовому, так і в корпоративному сегментах саме через оптичний доступ до інтернету.

- Де ви бачите свою нішу на ринку? У нових населених пунктах? Або там, де ви вже є, але за рахунок якихось нових продуктів вигідніших, ніж у конкурентів? Чому до вас повинен прийти новий абонент?

- Ми бачимо перспективи в розширенні географії присутності "Укртелекому". І, як я сказав раніше, ми розширюємо нашу мережу з використанням виключно оптичних рішень і оптичних технологій. Крім того, ми спрямовуємо наші зусилля на модернізацію існуючої інфраструктури. Якщо говорити про розширення, то це переважно невеликі населені пункти, де немає взагалі доступу до високошвидкісного інтернету, а модернізуємо там, де доступ до інтернету фрагментарно присутній в тих чи інших мікрорайонах. Таким чином, ми і модернізуємо свою мережу і розширюємо, покриваючи нові населені пункти. Крім того, при модернізації ми використовуємо так званий Smart-CAPEX підхід, тобто розумні капітальні інвестиції в мегаполісах або великих містах, спрямовані на модернізацію мідної інфраструктури, заміну мідного доступу на оптичний, щоб стабілізувати нашу абонентську базу, розширити її, а також, можливо , продовжувати надавати голосові послуги з використанням технологій Voice-over-IP. Ми бачимо можливість і в розширенні мережі, і в модернізації у великих населених пунктах. Якщо говорити про цифри, то поточного року в модернізацію в великих населених пунктах і містах-мільйонниках ми маємо намір інвестувати від 50 до 100 млн грн. Тим часом, на розширення мережі, де немає високошвидкісного надійного доступу до інтернету, ми розраховує вкласти не менше 200 млн грн.

- Якщо говорити про ваше розширення в невеликих населених пунктах, то це означає, що кількість абонентів там невелика. І який найменший населений пункт, до якого ви готові прийти? Де ця грань?

- Вибір населених пунктів заснований на розумному використанні існуючих ресурсів "Укртелекому". Майже 60 тис. км оптичних ліній зв'язку дозволяє нам вибирати населені пункти, віддаленість яких від точки присутності оптики незначна або дозволяє окупити вкладені інвестиції в найближчій перспективі. При цьому ми використовуємо так званий "каскадний підхід". Якщо ми прокладаємо магістральну оптику від якоїсь муфти магістральної оптоволоконної лінії зв'язку до якогось пункту А з кількістю домогосподарств, що перевищує 200, то в ході ми можемо проходити населені пункти з не такою значною кількістю – наприклад, 50. Тому, використовуючи ефект масштабу, ми не фіксуємо на кількості домогосподарств, які є в населеному пункті, не забезпеченому високошвидкісним доступом до інтернету. Визначальним для нас фактором є окупність вкладених інвестицій. Зазвичай це населені пункти, що перевищують 100-150 домогосподарств.

- Умовно кажучи, одним з вирішальних факторів є географія наявної інфраструктури.

- Так, і можливість її розширення. Якщо говорити про покриття всієї неохопленої високошвидкісним доступом до інтернету території, то це вимагає значних інвестицій. Як ви знаєте, ми розробили і запропонували своє бачення розв'язання проблеми подолання цифрового розриву. Ми не бачимо іншої альтернативи, крім як державно-приватне партнерство.

- Якщо ви вже згадали про цифровий розрив... Чи спілкувалися ви з урядом після приходу до влади Володимира Зеленського про це? І чи був відгук?

- Так, наші пропозиції "у них на столі": і у попереднього прем'єра Олексія Гончарука, і у нинішнього – Дениса Шмигаля. У нинішнього прем'єра є пропозиція від "Укртелекому" і він знайомий з нашим підходом, коли він ще був в статусі Івано-Франківського губернатора. Була особиста зустріч нашого керівника макрорегіону, де ми презентували наш підхід в подоланні цифрового розриву в сільській місцевості Івано-Франківської області. На жаль, поки немає ніякого фідбека або чіткої відповіді від урядових структур, включаючи віцепрем'єра з цифрової трансформації Михайла Федорова. Одна з озвучених ними причин – це бажання виміряти цей цифровий розрив за допомогою регулятора, щоб розуміти масштаб заявленої проблеми. У нас є власне внутрішнє дослідження, в достовірності якого ми впевнені і яке, до речі, збігається з результатами дослідження Huawei, представленими уряду. До речі, якби ми приступили до реалізації нашої пропозиції щодо цифрового розриву ще при уряді Володимира Гройсмана, у нас вже були б значні успіхи в цифровізації невеликих населених пунктів.

В основі нашої пропозиції щодо подолання цифрового розриву два важливих аспекти. Перший – це забезпечити сучасний оптичний доступ до інтернету в 5 з гаком тис. населених пунктах, де проживає 3,6 млн населення, і другий – де зосереджені трохи більше 4 тис. навчальних закладів та близько 1 200 медустанов. Ось це був наш фокус. Ціна питання – 3,8 млрд грн повинні були бути інвестовані в подолання цього цифрового розриву або, якщо простіше говорити, в побудову туди магістральної оптики і розподільних оптичних мереж і встановлення необхідного обладнання. З них 2 млрд міг би інвестувати "Укртелеком", а державна підтримка необхідна в розмірі в 1,8 млрд грн., тобто практично – як для будівництва Шулявського моста в Києві. І за 2,5-3,5 року можна було ліквідувати цифровий розрив у всіх сільських населених пунктах, де на сьогодні є навчальні заклади та медичні заклади. А в підсумку, це дозволило б піднятися Україні щодо покриття високошвидкісним оптичним доступом до інтернету до європейського рівня: 95% – в цілому по країні, 80% – в сільській місцевості.

- Карантин може бути аргументом для реалізації цього проєкту, тому що не факт, що це не повториться через якийсь час.

- І не тільки карантин. Як не дивно може прозвучати, але аргументом для уважнішого ставлення до нашої пропозиції може бути і те, що прийнято важливе, по-моєму, абсолютно розумне рішення про будівництво мобільного доступу з використанням технології LTE в невеликих населених пунктах. Але ми повинні брати до уваги, що мобільний доступ до інтернету – це complementary, тобто додатковий сервіс. Оскільки мобільний доступ, про що свідчить європейський досвід, не забезпечує загалом потреби домогосподарств в доступі до сучасних сервісів, заснованих на IP-технологіях. При практично 99%-вому покритті європейських домогосподарств мережею LTE (4G), тільки 9,5% домогосподарств використовують для доступу до інтернету виключно бездротовий доступ. Це говорить про те, що потреби домогосподарств тільки мобільним інтернетом не забезпечуються.

- Це пов'язано більше з ціною питання чи з якістю зв'язку?

- Ні, проблема в ємності та пропускній здатності мобільного інтернету. З ціною питання це ніяк не пов'язано. З ціною спостерігається якраз абсолютно зворотна тенденція. Фіксований доступ до інтернету в Європі часто коштує дорожче, ніж мобільний, але, як показує європейська практика, тільки 9,5% домогосподарств використовує його як єдине джерело інтернету.

- У нас не зовсім так. Тарифи фіксованих операторів безлімітні, а у нас безліміт значно дорожче, а з дешевими пакетами ви Netflix в великому обсязі не подивитеся...

- Точно. І треба не забувати, в чому корінь і лімітованих пакетів, і політики fair usage, – в ємності та пропускній здатності. Ви не зможете забезпечити за допомогою LTE споживання домогосподарством 650 Гб на місяць. Це поточне споживання в нашій мережі домогосподарством трафіку в сільській місцевості з використанням швидкості 1 Гбіт/с. У тих, хто користується пакетом зі швидкістю 200 Мбіт/с, – цей показник дорівнює 280 Гб, зі швидкістю 100 Мбіт/с, – 150-200 Гб. Значний обсяг. Що ми бачимо за звітами колег-мобільних операторів? У них середнє споживання абонентом зросла до 4,1 Гб, це непорівнянні цифри.

Стимули для активніших дій у подоланні цифрового розриву – це не тільки необхідність електронного навчання та електронної охорони здоров'я, електронного самоврядування, "держави в смартфоні". Стимулом має бути те, що смартфон сам по собі не може забезпечити потреби у всіх зазначених сервісах. І тим більше не забезпечує потреби самого домогосподарства в доступі до різних мультимедійних сервісів, починаючи від відеоконтенту і закінчуючи загальноосвітніми програмами, соціальними та бізнесовими електронними потребами того чи іншого клієнта.

Директор "Укртелекому" Юрій Курмаз

- Якщо говорити про великі міста, де ви присутні, то розвиток буде направлений на модернізацію існуючої мережі чи все-таки на покриття районів, де вас ще немає?

- Зазвичай, це модернізація вже існуючої мережі. У великих населених пунктах (міста мільйонники, обласні центри) ми спостерігаємо близьке до 100% покриття фіксованим інтернетом. За нашими дослідженнями, загалом по країні у нас покриття 85%. У сільській місцевості – 56%. У великих містах майже немає білих плям. Зазвичай, 2-3, а то і до 12 провайдерів надають послуги в багатоквартирних будинках, а в приватному секторі їх менше, але вони там теж є. Переважно наша програма буде спрямована на модернізацію існуючої мідної інфраструктури.

- За рахунок чого ви вибираєте райони для модернізації? Ви оцінюєте рівень конкуренції чи географію наявної у компанії інфраструктури?

- Ми беремо до уваги кілька чинників. Перше – питання конкуренції з існуючими провайдерами. І друге – це вивільнення інфраструктури, яка вимагає більших фінансових ресурсів на її утримання і підтримку порівняно із сучасною оптичною ІКТ (інформаційно-комунікаційною, ICT) інфраструктурою. І отримуємо два ефекти – стабільну або зростаючу абонентську базу в ШПД і, можливо, телефонії і зниження операційних витрат на підтримку мережевого і лінійного обладнання для ADSL-доступу.

- Якщо порівняти ARPU абонента з ADSL -доступом і абонента на оптоволоконній мережі?

- У тих, хто користуються оптичним доступом, він в середньому на 30% вище. Це 130 гривень проти 100 гривень (без ПДВ). За рахунок такої ситуації ми демонструємо зростання доходу від послуг ШПД при зниженні абонентської бази.

Модернізація і розширення мережі – це фактор росту нашого ARPU, і щороку ми подвоюємо кількість абонентів, що підключаються на цих мережах. І 2019 року їх частка в загальній кількості знову підключених абонентів досягла 40%. Рік тому було 30%. І знижувати темпи ми не збираємося.

- Підемо далі. Ви завжди підкреслювали, що IPTV – це одна з пропозицій, на яку ви робите ставку. Але з вашого річного звіту видно, що кількість абонентів там не зросла. В чому причина?

- В відтоку абонентів, які використовують ADSL-доступ. Це той же тренд, який ми спостерігаємо в загальному в абонентській базі інтернет-послуг. Ми їх заміняємо новими користувачами в сучасніших мережах, але швидкість заміщення ще не така висока, щоб отримувати приріст. Хоча стійкий тренд поточного року ми вже спостерігаємо.

- У вас є статистика окремо щодо абонентів IPTV на оптоволоконній мережі?

- Ми можемо говорити про частку абонентів IPTV серед всіх абонентів оптичного доступу. Зараз це 14% і вона зростає. Але в загальній масі абонентів IPTV це, поки що, меншість. Для порівняння – у всіх наших колег, національних європейських інфраструктурних операторів вважається гарним результатом, коли проникнення IPTV на рівні 10%.

- Перейдемо до питання кабельної каналізації. З одного боку, – це ваша перевага – бути власником такої унікальної інфраструктури, з іншого боку, – великий головний біль, оскільки її потрібно утримувати і за рахунок неї годуються ваші конкуренти – сірі інтернет-провайдери. Яка динаміка щодо легалізації користувачів кабельної каналізації? Наскільки велика частка піратів?

- Згоден, наявність у власності ККЕ дає перевагу, оскільки ми володіємо унікальним активом, але це накладає і певні зобов'язання, щоб підтримувати її в робочому стані, розв'язувати питання охорони і безпеки. Так само, як і боротьби з нелегальним доступом. Нелегальний доступ – це елемент використання неконкурентних, скоріше навіть незаконних методів. Я б не сказав, що цифра загрозлива. Ми стежимо за ситуацією, добропорядні колеги по ринку допомагають нам в цьому. Частку нелегального кабелю в нашій каналізації ми все ще оцінюємо в 20% у великих містах.

- Яка динаміка цієї частки?

- Вона безсумнівно зменшується. Не можна сказати, що наразі інтерес до ККЕ зашкалює. Ми б не назвали це однією з наших головних проблем, на відміну від крадіжок мідного кабелю. Та й розмір доходів від використання ККЕ вже не зростає останні кілька років.

- Стосовно крадіжок. Ми бачимо зниження динаміки крадіжок 2019-го, але її рівень все одно залишається високим. І як би ви оцінили своє спілкування з держорганами – як МВС, які повинні боротися з крадіжками, так і з депутатами, які можуть удосконалити законодавчу базу в цій галузі? Наскільки вас чують?

- Це справжня точка болю "Укртелекому", справжній бич для всієї галузі, як для фіксованих операторів, так і для мобільних. Просто ми виділяємося на цьому тлі, через привабливість міді для злодіїв, але перерубують і волоконні кабелі інших операторів теж. Так, тенденція до зниження – це позитивний фактор. До нього призвело те, що проблема гостро обговорюється з 2018 року і 2019-го – ще інтенсивніше. Відверто скажу, проведення виборів як президентських, так і до Верховної Ради загострило актуальність питання. На 40% в цілому, а в деяких областях – на 60-70% зменшилася кількість крадіжок на період виборів. Це говорить про те, що при належній увазі до проблеми правоохоронних органів, громадськості, місцевої влади – вона не буде нездійсненною. Потрібна консолідація багатьох стейкхолдерів, щоб викорінити її як явище. Добре, що є законодавчі ініціативи. Наприклад, підвищення відповідальності за прийом нелегального брухту, на наш погляд, могло б істотно допомогти усунення проблеми крадіжок. У багатьох європейських країнах мідний лом приймається на переробку тільки від телеком-операторів або уповноважених ними структур. Так само як посилення кримінальної відповідальності осіб, які здійснюють крадіжки.

- Ці ініціативи вже є у вигляді законопроєктів в ВР ?

- Так, є законопроєкт про посилення кримінальної відповідальності. Але це все тільки ініціативи, вони обговорюються. Є думка, що це надмірні заходи, адже хтось може випадково пошкодити кабелі і за це не варто садити до тюрми. Але ми наполягаємо, що каратися повинна зловмисність. Поки не можна сказати, що це питання розв'язане. Розмов багато, але консолідованої думки немає. Ми, як оператори, з проблемою поки залишаємося один на один.

- Після виборів МВС стало більше реагувати на крадіжки чи охололи до проблеми?

- Не можна сказати, що увага МВС до питання різко знизилася. Підтвердження цьому – зниження кількості крадіжок. Але все відрізняється від регіону до регіону. Проблема найгостріше стоїть в Дніпропетровській, Київській областях. І проблема не стільки в затриманні, скільки в наступній кваліфікації правопорушення та утриманні підозрюваного під вартою. Сьогодні затримується група з технікою, а завтра – всі на свободу. Тут питання більше до прокуратури і судів.

- Чи є приклади серйозних посадок? Яке за цей злочин передбачено максимальне покарання?

- Терміни є, але їх дають, якщо у злочинця є інші "гріхи". Це рідкісні випадки. Найчастіше злочин кваліфікується як дрібна крадіжка з покаранням у вигляді умовних термінів. Злочинець залишається на волі і може продовжувати крадіжки. У нас є список осіб, які по три, по п'ять разів за рік затримуються. Техніку не конфісковують. Безкарність – одна з основних причин високого рівня крадіжок. Ми наполягаємо, що пошкодження телеком-інфраструктури повинно серйозно каратися.

- Який зараз рівень кредиторської заборгованості, скільки ви готові залучити інвестицій 2020 року, за допомогою яких інструментів?

- У нас дуже здорове ставлення розміру кредиторської заборгованості до EBITDA. Трохи більше одиниці, що говорить про гарне фінансове здоров'я організації. Ми готові залучати позикові кошти для модернізації та розширення мережі, це для нас пріоритет на сьогодні. Природно, йдеться про закордонні кредитні ресурси на дуже хороших умовах, що знижує загальну приведену вартість інвестицій.

За останні чотири роки ми інвестували в розвиток і модернізацію мережі понад 3 млрд гривень. Хотілося б, щоб частка залучених коштів була вище. Одним з таких кроків є укладена на початку року угода щодо будівництва мережі в сільській місцевості з виробником телеком-обладнання словенською компанією Iskratel з використанням ресурсів Словенського банку розвитку SID. Це вже друга подібна угода. Першу ми підписали ще в першій половині 2019 року. Друга угода поточного року передбачає загальні інвестиції до 200 млн гривень поточного року, значна частина яких покривається фінансовим партнером. Ми сподіваємося, що карантинні заходи у зв'язку з поширенням коронавірусу не справлять істотного негативного впливу на цей проєкт. На сьогодні для такого припущення є всі підстави.

- Це основний партнер на цей рік?

- Для розширення – так. Але ми реалізовуємо і програми локальної модернізації, там лінійка партнерів набагато ширше – Iskratel, Huawei, Nokia. І там ми використовуємо власні кошти.

- Яка частка власних і залучених коштів в інвестиціях?

- Для нас – чим більше залучених, тим краще. Це знижує вартість вкладених коштів. Ми не можемо розкривати умови нашого кредитування партнерами, але вони досить привабливі.

- Такі інструменти, як облігації, ви не розглядаєте?

- "Укртелеком" – емітент внутрішніх незабезпечених облігацій і ми теж їх використовуємо при необхідності. Але це не пріоритет. У нас дуже привабливі умови кредитів.

- Зараз ще триває судові процеси вашого акціонера "ЕСУ" з ФДМ щодо виконання умов приватизації. вони вже пішли на третє коло. Це якимось чином впливає на процес залучення коштів? Або інвестори це про сприймають як щось звичне?

- Ні (Сміється). До поганого не треба звикати. На жаль, судова тяжба негативно вплинула на виконання програми модернізації технічної інфраструктури, трансформації бізнесу в цілому. По суті – це штучне гальмування інвестицій. Якби не було настільки затяжного судового процесу і було визнано б повне виконання інвестзобов'язань, то на сьогодні і обсяг залучених інвестицій, і власних був би значнішим. Ми могли б здійснювати технологічну трансформацію швидшими темпами. Але обставини склалися так, як склалися. Ми з оптимізмом чекаємо отримання позитивного для нас результату в суді, оскільки впевнені в своїй правоті.

- На завершення актуальне запитання про карантин. Я кі заходи вживає компанія, чи розглядаєте ви питання переведення хоча б частини процесів в онлайн. Як це позначається на вашій роботі як великої компанії національного масштабу?

- Ми вживаємо заходів, щоб не було непередбачуваного негативного впливу на операційні процеси. Ми зробили кроки, щоб убезпечити наших співробітників, мінімізували кількість внутрішніх поїздок, дозволили понад 5 тисячам співробітників, особливо батькам маленьких дітей і школярів, використовувати віддалений режим роботи, а це, між іншим, близько 15% всіх співробітників галузі. Мінімізовані відрядження територією країни з пріоритетом використання ВКС, Skype for business або телефонних переговорів. Використання залізничного і авіатранспорту заборонено, для безперервних бізнес-процесів використовується легковий службовий транспорт. Ми проводимо дезінфекційні заходи, триразові прибирання приміщень, провітрювання, всі офіси забезпечуються необхідними антисептичними засобами. Ми відсунули очні програми корпоративного навчання. Профілактичні роботи теж припинені, але ремонтно-відновлювальні роботи тривають, однак, без доступу до приміщень абонентів за винятком важливих соціальних об'єктів.

- Ви очікуєте додаткових збитків через кар ан тин?

- Для запобігання або мінімізації негативного впливу на операційну діяльність компанії і її фінансові результати заходів щодо запобігання розповсюдженню короновірусної інфекції нами створені центральний і регіональний оперативні штаби. Ключова мета яких безпека співробітників, оперативна і безперервна комунікація, безперервність надання послуг клієнтам і забезпечення фінансової стабільності компанії. Природно, зараз прогнозувати, як розвиватиметься ситуація, дуже складно.

- Чи відчуваєте ви проблеми через обмеження скасування роботи міжміського транспорту, закриття метро? Чи розглядаєте варіанти організації транспорту для співробітників?

- Частина співробітників переведена на дистанційну роботу з дому.

Також у компанії є свій автопарк, який використовується співробітниками для робочих поїздок, виїздів.

- Як цей новий для суспільства виклик повальних обмежень в глобальному світі може змінити галузь, та й життя людей загалом?

- Ми бачимо виняткову важливість якісного і стабільного зв'язку, щоб якомога більша кількість людей змогла працювати віддалено. Ми також бачимо посилення ролі великого системного бізнесу в боротьбі з такими викликами. Зокрема, об'єднані зусилля Фонду Ріната Ахметова і всіх бізнесів групи компаній SCM для подолання наслідків пандемії. Наша роль – забезпечити безперервність комунікацій для людей і соціально важливих підприємств і організацій. Можемо собі уявити, що якби ми раніше хоч якось просунулися в напрямку ліквідації цифрового розриву, – в якій кількості населених пунктів можна було б забезпечити, наприклад: безперервність навчального процесу. Зараз у багатьох західних університетах і школах в лекційній аудиторії викладач з використанням дошки перед екранами віддаленого доступу через високоякісний швидкісний інтернет продовжує свої лекції в онлайні перед аудиторіями студентів і школярів. Тобто ефект присутності в лекційній аудиторії залишається.

- Ми можемо згадати велику кількість освітніх проєктів, які існують тільки в онлайні...

- І де ви запитання можете задавати онлайн, а не в чаті. Повний ефект присутності. І ми так дійдемо і до віртуальної реальності.

- Це стратегічний напрям у світі...

- Давайте на секунду собі уявимо. Ви в редакції, ми, можливо, інші бізнеси після подолання "коронавірусної турбулентності" раптом прийдуть до висновку – але ж нічого суттєво не змінилося в операційних бізнес-процесах, незважаючи на добре організовану з використанням ІКТ віддалену роботу співробітників, або їх значної частини. Нічого не змінилося в якості освітнього процесу з використанням віддаленого доступу до викладачів. А чи не варто нам фундаментально переглянути підхід до ведення бізнесу, до соціального життя. Концептуально зміняться підвалини соціального та економічного життя. Пофантазуємо... І тоді виникає запитання – чи готові ми до цього. Не всі і не скрізь...

Раніше повідомлялося, що Укртелеком стримає підвищення цін на соціально важливу послугу фіксованої телефонії.

Також нагадаємо, що підключення сіл до інтернету можна прискорити, а в "Укртелекомі" розповіли про потенціал.